Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Спогади про літо: рослини-сухоцвіти для зимових букетів

31 жовтня 2022
554
Спогади про літо: рослини-сухоцвіти для зимових букетів

З останнім букетом хризантем, привезеним з садової ділянки, закінчується сезон у квітникарів, а так не хочеться розлучатися з рослинами на довгі зимові місяці.

Але якщо виростити влітку сухоцвіти, ви отримаєте природний матеріал  для складання яскравих букетів та сухих композицій, які додадуть затишку у будинку. Асортимент цих дивовижних рослин, що зберігають колір і форму, зараз досить великий і налічує кілька десятків видів. Вони добре ростуть у наших кліматичних умовах та є чудовим матеріалом для флористики.  

Амобіум крилатий (Ammobium alatum). Родина складноцвітих (Сompositae). Батьківщина – Австралія. Назва рослини перекладається як "піщаний житель", що відображає його місцеперебування в природі.

Амобіум – багаторічна трав'яниста рослина, що вирощується як однорічник. Квітконоси (висота до 80 см) міцні, розгалужені, чотиригранні, закінчуються суцвіттями-кошиками (1-5) білого кольору з жовтою серединкою (діаметр 1,5-2 см). Амобіум – рослина світлолюбна, холодостійка, не вимоглива до ґрунтів. Розмножують насінням, яке сіють у відкритий ґрунт восени та навесні. Після проріджування площа живлення становить 20х30 см. Цвіте із червня до заморозків.

Використовують амобіум в основному як сухоцвіт. Стебла для сушіння зрізають, коли основна частина суцвіть знаходиться ще в бутонах, оскільки після висушування яскраво-жовтий центр у повністю розкритого суцвіття темніє. Засушені суцвіття добре підходять для складання невеликих букетів та композицій.

Компактну садову форму 'Бікіні' (висота 30 см) можна вирощувати в міксбордерах та на альпійських гірках. 

Гомфрена головчаста (Gomphrena globosa). Родина амарантових (Amaranthaceae). Батьківщина – Індія.

Однорічна рослина, що є справжнім сухоцвітом. Кулясті суцвіття (діаметр 2-3 см) бувають білого, рожевого, фіолетового забарвлення. Рослина (висота 15-45 см) сильно гілкується від основи. Цвіте з липня до заморозків. Гомфрена теплолюбна, вимагає сонячного розташування та пухкого сухого ґрунту. Розмножується посівом насіння в ґрунт або розсадою. Для отримання розсади насіння висівають наприкінці березня, у відкритий ґрунт – у другій декаді травня. Схема посадки 15х25 см. Пересадку переносить добре. Насіння, що дозріває у вересні на перших суцвіттях, необхідно вчасно зібрати. Гомфрену можна вирощувати і у кімнатній культурі.

Засушені суцвіття, схожі на головки конюшини, довго зберігають яскраве забарвлення. Використовують їх для складання невеликих настільних композицій та міні-букетів. 

Лонас однорічна (Lonas annua). Родина складноцвітих (Сompositae). Зовнішній вигляд рослини нагадує агератум, лише суцвіття у неї жовті.

Однорічник із прямостоячими, червонуватими, сильно розгалуженими стеблами (висота 30-50 см). Листя перисто-розсічене сизо-зеленого кольору. Дрібні квітки зібрані у щільні суцвіття, що утворюють щиток (діаметр до 5 см). Цвіте із липня до вересня. Розмножують насінням. Для отримання розсади насіння висівають наприкінці березня – на початку квітня. У відкритий ґрунт розсаду висаджують у другій декаді травня. Схема посадки 25х30 см. Добре росте на легких ґрунтах та відкритих сонячних місцях.

Здатність суцвіть після висушування довго зберігати яскраво-жовте забарвлення робить цю рослину незамінною для сухих букетів. Дуже ефектно виглядає лонас у квітниках, рабатках, міксбордерах, на альпійській гірці. Для сушіння зрізають тільки ті суцвіття, які повністю розпустилися.

Очеретянка звичайна (Phalaris canariensis). Родина тонконогових (Poaceae).

Однорічна рослина (висота 60-100 см) з прямостоячими стеблами (30-50 см), світлолюбна, холодостійка, до ґрунтів не вимоглива. Розмножується насінням. Посів проводять ранньою весною, коли ґрунт добре прогріється. Насіння досить велике, тому його краще одразу розкласти в борозенку рідко, так, щоб після проріджування сходів відстань між рослинами була 20-25 см. У посушливу весну необхідний полив. Рослини добре гілкуються, з одного кущика можна зрізати до 50 суцвіть. 

Завдяки декоративним шишковидним суцвіттям (довжина 3-5 см) очеретянку широко використовують для складання композицій. Для сушіння їх зрізають у момент розкриття пильовиків. Використовують для свіжих та сухих букетів.

Лагурус яйцевидний, заячий хвіст (Jagurus ovatus). Родина злакових (Poaceae Gramineae).

Однорічна рослина з білими, пухнастими, схожими на заячі хвостики, суцвіттями. Рослина (висота 30-50 см) утворює кущики з численними тонкими стеблами, прикрашеними густими, яйцеподібними волотями (довжина 3-4 см). Цвіте у липні - серпні. Лагурус вологолюбний, холодостійкий, може рости в напівтіні. Розмножують насінням. Висівають у ґрунт на початку травня. Після проріджування сходів відстань між ними становить 10-15 см. Коли на рослинах почнуть утворюватися суцвіття, бажано вздовж рядків на висоті 30-40 см натягнути тонкий шпагат, щоб у дощову погоду стебла не полягли та не втратили декоративності.

Дуже популярний у флористів при створенні сухих букетів. Його суцвіття зберігають декоративність роками. Для сушіння їх зрізають одразу після колошіння. Сушать у пучках або розстеливши тонким шаром у сухому приміщенні, що провітрюється. 

Бріза, трясучка, трясунка велика (Briza maxima). Родина тонконогових (Poaceae). Батьківщина – Європа.

Рослина – озимий однорічник, що утворює сильно розгалужений кущ (висота 40-60 см). Колоски у волоті великі (довжина 1,5-2,5 см). Рослина невибаглива, холодостійка і світлолюбна. Добре росте на легких піщаних ґрунтах. Цвіте у липні-серпні. Розмножують насінням. Висівають у відкритий ґрунт на початку травня. Після проріджування відстань між рослинами становить 10-15 см. У культурі є ще трясунка середня та мала з дрібнішими суцвіттями (довжина 0,2-0,3 см).

Витончені пласкі колоски цієї рослини – цінний матеріал для складання зимових букетів. Сушити суцвіття брізи можна протягом усього періоду цвітіння до висихання стебел. Забарвлення висушених колосків – від світло-зеленого до світло-коричневого.

Деревій таволговий (Achillea filipendulina). Родина складноцвітих (Compositae). Батьківщина – Кавказ і Середня Азія. 

Багаторічна рослина (висота до 120 см). Листя сірувато-зелене, ажурне. Квіткові кошики (діаметр до 0,5 см) золотисто-жовтого забарвлення зібрані в пласкі щитки (у поперечнику до 12 см). Вирощують на відкритих місцях. До ґрунту не вимогливий, краще росте на поживних, злегка зволожених вапнових ґрунтах. Розмножують деревій поділом куща, яке проводять кожні 2-3 роки. Можна розмножувати насінням, але сіянці першого року не цвітуть.

Використовують для групових посадок, міксбордерів та зрізання. Чудовий матеріал для сухих букетів. Засушені суцвіття щитки (діаметр до 10 см) на довгих квітконосах добре підходять для великих композицій та напольних ваз. 

Мордовник шароголовий, головатень (Echinops sphaerocephalus). Родина айстрових (Asteraceae). Батьківщина – Крим, Кавказ, Середня Азія. Назва походить від грецького echinos – їжак та opsis – схожий. Суцвіття мордовника справді схожі на блакитних їжачків завдяки колючим листочкам обгортки суцвіть.

Багаторічна рослина (висота до 150 см). Стебла прямостоячі, розгалужені, вкриті залізистими волосками. Листя перисто-розсічене, знизу сріблясто-повстяне. Суцвіття кулясті (діаметр 3-5 см), квітки дрібні, блакитні. Цвіте у липні – серпні. Рослина світлолюбна і посухостійка, до ґрунтів не вимоглива. Розмножують поділом куща та насінням. Сіянці першого року не цвітуть. Схема посадки 30х50 см.

Зрізати суцвіття для сушіння краще до розпускання квіток, коли вони придбають блакитну "засмагу". Відцвілі суцвіття після сушіння розсипаються. Мордовник – відмінний матеріал для флористів. Добре поєднується із жовтими кульками краспедії. 

Фізаліс Франше (Рhysalis franchetti). Родина пасльонових (Solanaceae). Батьківщина – Японія. Слово "фізаліс" у перекладі означає "міхур", хоча в народі його називають японським ліхтариком.

Цей вид фізалиса називають декоративним, на від віміну від істівних фізаліса мексиканського, або овочевого, та фізаліса ягідного. Фізаліс Франше – трав'янистий багаторічник з повзучим корінням і незграбними зігнутими стеблами (висота 60-90 см). Квітки (діаметр до 3 см) поодинокі, білуваті. Однак декоративності цій рослині надають не вони, а чашолистки, що зрослися у акуратну коробочку, з плодами-ягодами всередині. Восени чашолистки забарвлюються в яскравий, помаранчево-червоний колір. На одному пагоні буває до 15 таких "ліхтариків". Їх зрізають і використовують у сухих букетах. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте