Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Сад яблук золотих: посадка, формування, розмноження і щеплення айви звичайної

02 лютого 2024
527
Сад яблук золотих: посадка, формування, розмноження і щеплення айви звичайної

Росте айва звичайна невеликим деревцем – до 2,5-3 м заввишки, з шириною крони до 4-5 м. Стовбур у неї темно-сірий, з потрісканою корою. Молоді пагони густо повстяно-опушені, сіро-зелені, листя з черешками, округле, овальне, темно-зелене, знизу – густо повстяно-опушене. Дуже схоже на листя яблуні. Квітки одиночні, великі – 4-5 см у діаметрі. Плоди культурних форм – від 100 г до 400-500 г і до 1-2,5 кг, за формою яблукоподібні та грушоподібні. Основне забарвлення шкірки у зрілих плодів – зеленувато-жовте, лимонно-жовте, золотаво-жовте. 

Біологічною особливістю айви є утворення плодових бруньок на однорічному прирості, завдяки чому вона не має періодичності в плодоношенні, і плодоносить щорічно. 

При гарній агротехніці айва починає плодоносити на 3-4 рік після посадки, живе до 70 років. У сприятливих умовах одне дерево айви дає щороку, залежно від віку, 30-150 кг плодів. 

Айва вимоглива до світла, стійка до спеки, вологолюбна, при нестачі вологи плоди дрібнішають. Віддає перевагу вологим ґрунтам, глинистим з домішкою піску. Росте і на легких, легкосуглинистих і навіть на засолених ґрунтах, але в таких умовах вона менш урожайна і довговічна. Айва добре розвивається на ділянках із високим рівнем ґрунтових вод.

У північних районах України айву часто вирощують у формі куща, це, як правило, рослини, вирощені з насіння – сіянці, вони більш зимостійкі, ніж щеплені рослини.

Щеплені рослини теж можна перевести на власне коріння. Зазвичай айва добре переносить глибоку посадку. У такому разі коріння утворюється вище місця щеплення і тоді виходить кореневласна рослина, яка краще зимує. Крім того, з порослі, що утворилася вище місця щеплення, можна залишити кілька пагонів, які відтворять властивості материнської рослини.

У айви дуже добре виражена регенераційна (відновлювальна) здатність. Вона дуже важлива у північних районах, оскільки після пошкоджень у суворі зими вдається повністю відновити частину або всю надземну систему за рахунок численної порослі, що утворюється зі сплячих бруньок. 

Для регулярного щорічного плодоношення айва потребує обрізки, тому що кожен вегетативний пагін у неї – потенційно плодоносний. Однак довгі однорічні пагони треба вкорочувати, інакше плоди утворюватимуться у верхній частині пагона, а нижня частина його оголюватиметься. 

Айву зазвичай розмножують вегетативно та насінням.

Вегетативні методи розмноження – щепленням, відведеннями, відприсками, живцями. Сортові ознаки зберігаються лише при вегетативному способі розмноження.

  • Підщепу вирощують із насіння найбільш зимостійких культурних або місцевих сортів айви. 
  • Сіянці витривалих форм дикої і культурної айви – досить слаборосла підщепа. Сумісність із прищепленими сортами хороша.
  • У якості підщепи для айви використовують і інші породи – глід, горобину, іргу, кизильник. 

Найбільш поширений спосіб розмноження айви, як і інших плодових рослин, – окулірування (літнє щеплення вічком). Вихід саджанців складає 90-95% від кількості щеплених. 

Айва добре розмножується також  відприсками і живцями – здерев'янілими або зеленими, а також поросллю.

На родючих важких ґрунтах айва вступає в плодоношення пізніше, ніж на легких, зате плодоносить рясніше, якість плодів вища, довговічність рослин вища.

Для посадки беруть одно-дворічні саджанці з добре розвиненою кореневою системою та надземною частиною.

В останні роки для посадки найчастіше використовують однорічні саджанці. При висадці з розплідника у них менше травмується коренева система, і вони приживаються краще, ніж дворічні саджанці.

В умовах Лісостепу України найкращою вважається весняна посадка. Наші досліди показують, що при гарній теплій погоді посадку можна робити і восени, але не менше, ніж за 2-3 тижні до настання морозів, щоб рослини встигли утворити каллюс, який забезпечує гарне приживання та розвиток рослин з настанням весни. Звичайні терміни посадки: восени – 10-15 жовтня, навесні – 5-10 квітня.

  • Для посадки копають ями глибиною 50-60 см і завширшки 70-100 см.
  • Для осінньої посадки ями копають за 1,5-2 місяці до посадки, а для весняної – з осені.
  • Підготовка і заправка посадочних ям нічим не відрізняється від підготовки для інших плодових порід.
  • Після посадки рослини поливають із розрахунку 2-3 відра на кожне дерево. Полив сприяє кращому приляганню землі до коріння та прискорює приживання рослин.
  • Після поливу, щоб зберегти вологу в ґрунті, пристовбурні кола мульчують перегноєм, соломою або торфом.

Посаджені рослини формують: пагони вкорочують на 1/3 або 1/2 їхньої довжини, залежно від сили росту кожного з пагонів. Слабкі пагони обрізають трохи або зовсім не обрізають. 

При весняній посадці саджанці обрізають перед або після посадки, при осінній – обрізку краще зробити навесні. 

Утримання ґрунту в саду та удобрення айви нічим не відрізняється від догляду за яблунею.

Обрізка плодоносних рослин айви полягає у укорочуванні однорічних пагонів і проріджуванні.

Укорочування необхідне для правильного формування крони та регулярного щорічного плодоношення, а також для запобігання оголенню пагонів у їх основі. Проріджування спрямоване на покращення світлового режиму всередині крони.  При цьому видаляють конкуруючі гілки та пагони, що ростуть усередину крони, хворі, відмираючі гілки.

Щорічне рясне плодоношення айви звичайної в умовах Києва викликає подив у тих, хто звик бачити айву тільки на півдні. Але факт залишається фактом: чудові золотисто-жовті, помаранчеві, запашні плоди рясно покривають гілки красивих дерев із темно-зеленим листям. 

Оцінюючи айву як перспективну культуру, відомий американський вчений Лютер Бербанк писав: "... які б не знадобилися кроки для подальшого поліпшення айви, не може виникнути сумнів у тому, що у цієї плодової рослини дуже велике майбутнє".  

Світлана Клименко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Новое на сайте