Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Цветы и растения

Просто, як "раз, два, три": майстер-клас з поділу півоній

28 сентября 2020
360
Просто, як "раз, два, три": майстер-клас з поділу півоній

Розкішні півонії, які в травні-червні розбурхували емоції і викликали захоплення квітникарів, вже закінчують вегетацію. У вересні – найкращий час ділити кущі півонії, щоб подарувати улюблені сорти друзям і поповнити свою колекцію новинками. 

У Китаї ще 1500 років тому півоніями прикрашали імператорські сади. Придворні садівники вже тоді виводили нові сорти. Простому люду не дозволялося вирощувати півонії у себе в саду. Це була дуже дорога квітка, вона й досі є символом багатства і знатності. 

У наш час теж дарують півонії, щоб побажати добробуту і благополуччя. 

Півонія – багаторічна рослина, яка може радувати квітникаря прекрасним цвітінням десятки років.

Однак у старих кущів цвітіння може погіршуватися, квітки дрібнішають і втрачають колишню яскравість, коріння трухлявіє.

Щоб запобігти старінню, кущі півоній ділять через 5-6 років після посадки.

Оптимальні терміни для цього – з ІІ половини серпня до кінця вересня. У цей період на кореневищах кущів вже видно сформовані бруньки відновлення, але ще не почалося утворення дрібних однорічних (всмоктуючих) корінців, що постачають рослині воду і поживні елементи. Біля кожного скупчення бруньок формується мичка всмоктуючих корінців.

Я живу на півдні України, тому ділю півонії зі своєї колекції у вересні.

Для роботи при викопуванні і розподілі використовую лопату, секатор, міцний садовий ніж, дерев'яний кілок, молоток.

1. Спочатку секатором зрізаю стебла півонії, залишаючи пеньки висотою 10-15 см. 

 

2. Потім обкопую кущ на відстані 35-40 см від стебел, обрубуючи в землі коріння півоній, які виступають далі цієї відстані. Землю з ями вигрібаю і підрубую центральний стрижневий корінь, щоб дістати викопаний кущ із землі. 

 
Увага!
Дістаючи викопаний кущ не можна брати його за обрізані стебла, – вони можуть відірватися від коренів разом з бруньками. В такому випадку ви позбудетеся посадкового матеріалу.
Кущ завжди акуратно беруть знизу, біля обрізаного центрального кореня. 
 

3. З усіх боків обкопавши кущ, намагаюся обтрусити з нього землю, а потім мию. Сильним струменем води змиваю всю землю з коренів, щоб добре було видно бруньки. Тільки повністю відмитий від землі кущ можна розділити правильно. 

4. Чистий відмитий кущ маркую, позначаю сорт і кладу в тінь на добу, щоб він просох і трохи підв'янув.

Ділити коріння одразу після викопування і промивання не можна, – воно соковите і дуже тендітне, ламається. Після просушування корені стають гнучкими і податливими, їх легко ділити. 

6. Нарешті, кущ готовий до поділу.

У місцях, де коріння легко розпадається, розділяю його руками. Старі і грубі частини відрізаю ножем. Дуже великі екземпляри ділю за допомогою дерев'яного загостреного кола, забитого в центр кореневища. Обережно розгойдуючи кол, намагаюся загнати його глибше в сплетіння коренів. Спочатку відокремлюю великі частини куща. Потім вони вже діляться легше.

Дерев'яний кілок, який я використовую для поділу куща, виглядає як звичайний лом, тільки важить менше. Молоточком я вбиваю його в центр куща, і півонія розпадається на декілька частин. 

7. Тепер треба розколоті частини куща поділити, щоб вийшли стандартні поділки з 3-5-ю бруньками. Для цього використовую ніж і секатор.

Ось де важливо пам'ятати старовинне прислів'я «сім разів відміряй, а один – відріж». Ділити потрібно обережно, щоб не пошкодити ні бруньки, ні коріння.

8. На готових поділках коріння підрізаю секатором, щоб його довжина не перевищувала 20-25 см. На всіх коренях, обрізаних лопатою, зрізи обновляю. Ось і готові стандартні поділки.

Місце розколу куща і зрізи обсипаю золою, товченим деревним вугіллям або обробляю аптечною зеленкою. Крім того, всю поділку  для профілактики грибних хвороб опудрюю золою. Потім поділку маркую, щоб не втратити назву сорту.  

9. Якщо немає можливості посадити поділку найближчим часом, кладу її в пакет, засипаю зволоженою тирсою або торфом і закриваю пакет.

Такий мікроклімат дозволяє зберігати поділки досить довго, часом на декілька місяців. Потрібно лише періодично перевіряти їх, провітрювати, щоб не запліснявіли і не пересохли. 

Валентина Курочкіна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте