Поради з власного досвіду: нетрадиційні прийоми при вирощуванні часнику

За понад двадцять років захопленого заняття городництвом я накопичив певний досвід і пізнав деякі секрети вирощування часнику. Твердо засвоїв, що високий урожай можна отримати тільки на родючому ґрунті, за наявності здорового посадкового матеріалу та дотриманні технології вирощування – від посадки та до збирання.

Вибір місця для посадки, підготовка ґрунту 

Для посадки вибираю рівну грядку на височині, де не буває застою талих весняних та дощових вод. У низинних сирих місцях часник випріває. Його не можна садити під фруктовими деревами та поруч із високорослими рослинами, – часник не виносить затінення. Зауважив, що хороший урожай виходить на грядці, яка добре прогрівається і освітлюється сонцем у першій половині дня і менш інтенсивно у другій.

• Грядку під часник перекопую на глибину 20-25 см.
• Роблю це за 1-1,5 місяці до посадки, щоб ґрунт осів і ущільнився природним шляхом.
• Якщо часник посадити одразу після перекопування, взимку зубки можуть виявитися дуже близько до поверхні ґрунту та вимерзнуть.
• Ґрунт на грядці повинен бути родючим і пухким.
• Перед перекопуванням грядки на 1 м² площі вношу відро перегною, 20 г аміачної селітри, 40-50 г суперфосфату, 25-30 г калійної солі.
• Іноді азотне добриво (якщо воно відсутнє) замінюю курячим послідом (1,5-2 кг на 1 м²), а калійне – деревною золою (1 літрова банка на 1 м²).
• Свіжого гною часник не любить, шкодить йому і надлишок азотних добрив – це може спровокувати рясне наростання листя і стебла на шкоду цибулині.  

Дотримуюсь сівозміни, повертаючи часник на колишнє місце не раніше ніж через 3-4 роки. Найкращі попередники для нього – помідори, огірки, рання білокачанна капуста; не можна висаджувати часник після цибулі та картоплі. 

Підбір посадкового матеріалу – вирішальний фактор

Зауважив, що продуктивність часнику значною мірою залежить від якості посадкового матеріалу. Він може бути власним, придбаним на ринку або отриманим у результаті обміну із сусідами по городу. Який із них кращий?

Я дійшов висновку, що найнадійніший посадковий матеріал – власний.

Правда, його можна використовувати не більше 5 років поспіль, потім починається виродження, ураження хворобами, навіть при тому, що суворо дотримується весь технологічний процес. Впливають і зміни у складі ґрунту, і кліматичні умови. 

Як правило, щорічно оновлюю посадковий матеріал на одну третину.

З цією метою на 2-3 найбільш потужних міцних рослинах залишаю стрілки (квітконоси) з повітряними цибулинками. Коли вони дозріють, відбираю найбільші бульбочки і закладаю на зберігання до весни.

• Навесні висаджую 50-60 бульбочок на невелику грядку за схемою 5х8см (глибина загортання 5-6 см) або в міжряддя моркви.
• До осені із бульбочок виростають однозубки.
• Викопую їх разом із часником і одразу відбираю 30-50 здорових цибулин (без пошкоджень та жовтизни).

Вони і є посадковим матеріалом для оновлення. Як посадковий матеріал цибулини за якістю перевершують зубки.

Купувати посадковий матеріал часнику на ринку не рекомендую. Сьогодні важко купити місцеві сорти-старожили, добре пристосовані до наших ґрунтово-кліматичних умов. Це доволі "старі" сорти. Деякі сорти стрілкуються – Москаль, Дунганський, Грибовський 60, Відрадненський, Тянь-Шаньський, Південний фіолетовий, Старобільський місцевий, Донецький фіолетовий, Софіївський, Ювілейний Грибовський, а деякі не стрілкуються – Одеський 13, Сакський та інші. 

Тепер городники воліють вирощувати часник зарубіжної селекції. Правда, деякі зарубіжні сорти у нас добре прижилися і їх посадковий матеріал вже "місцевий". Але  частина цибулин цих сортів надходить з країн, де ґрунтово-кліматичні умови відмінні від наших. Ця невідповідність може призвести до виродження посадок часнику. 

Посадка часнику – важливий прийом 

Переконався на практиці, що великий вплив на перезимівлю та продуктивність часнику мають термін та глибина посадки. Випробував на практиці всі рекомендації щодо термінів посадки. Одні рекомендували садити часник до перших заморозків, інші після настання стійких холодів і т. д., а більш конкретного часу не вказували.

Шляхом експерименту (висаджував часник у різний час) дійшов висновку, що найкращий термін посадки (в умовах Київської області) – з кінця вересня до першої декади жовтня. У цей час ґрунт ще досить теплий і коріння, що проростає, добре в нього заглиблюється, зубки не виходять на поверхню і перезимовують без втрат.

При посадці в холодний ґрунт молоде коріння важко заглиблюється в землю і виносить зубки на поверхню, що призводить до їх вимерзання навіть у відносно теплі зими. 

Не міг я прийняти і рекомендації щодо глибини посадки (садити на 3-5 або 5-7 см). Коли я так садив, то два роки підряд залишався без часнику, – він вимерзав або у ґрунті або на поверхні, коли передчасно сходив. На мій погляд, оптимальна глибина посадки часнику – 11-12 см. Наведу свої аргументи. 

В осінній період, хоч би яким теплим він був, поява сходів затримується. Є можливість проводити більш глибоке розпушування ґрунту без остраху пошкодити коріння (у часнику воно погано піддається відновленню), а отже, краще забезпечити кореневу систему киснем. Не потрібно вкривати грядки товстим шаром листя чи соломи, під який прямують на перезимівлю шкідники всього городу. Потрібне лише мінімальне укриття (шар до 5 см).

Під час підживлення добрива не одразу потрапляють до коріння, а надходять до нього поступово. Влітку, в період посухи, не потрібні часті поливи, оскільки коріння на глибині 7-9 см почувається комфортно. На такій глибині зубки опиняються в результаті незначного підйому корінням, поверхневого розмивання ґрунту дощами та його ущільнення. 

• За 2-3 дні до посадки грядку поливаю розчином марганцівки.
• Вранці, у день посадки, відокремлюю зубки від головок. Пошкоджені, з жовтими плямами у денця зубки та цибулини відбраковую.
• Заздалегідь готую три трилітрові ємності: одну із сольовим розчином (1/2 склянки солі на 3 л води). Другу – з розчином марганцівки (інтенсивного рожевого кольору), третю – з чистою водою.
• Відібраний посадковий матеріал кладу в марлевий мішечок і занурюю в сольовий розчин на 5 хв, прополоснувши в чистій воді, занурюю в теплий (40-45 °С) розчин марганцівки на 1,5-2 годин, знову полоскаю і розкладаю на мішковині для провітрювання.
• Добре знезаражує посадковий матеріал розчин формаліну, в якому марлевий мішечок з часником потрібно потримати 10 хв, після чого накрити зубки мішковиною, протомити їх протягом 2 годин, потім провітрити і висаджувати.
• Висаджуючи часник, між рослинами у ряду залишаю відстань у 9-10 см, міжряддя – 15 см.

Догляд за часником визначає його продуктивність та якість. Весною, з настанням сонячних днів, не поспішаю знімати укриття. Знімаю, коли встановлюється стабільна температура, щоби нічні заморозки не пошкодили ніжні паростки. А якщо часник і починає рости, то укриття йому не завада.

Знімати укриття граблями не можна, тому що можна пошкодити паростки. За зиму воно злежалося і легко знімається розпушувачем. Після зняття укриття ґрунт добре рихлю, щоб забезпечити доступ кисню до коренів, і проводжу перше підживлення розчином коров'яку (1:10) або курячого посліду (1:12). Розчин вношу в борозенки між рядками (2 л на 10 рослин). Вдруге підживлюю одразу після обламування стрілок (при їх довжині 12-15 см) тим же розчином.

Після видалення стрілок проводжу прийоми, що сприяють збільшенню маси цибулин.

• Один із них запозичив у городників Закавказзя: все листя збираю на рівні обламаної стрілки та зав'язую у вузол. 
• Другим прийомом користуються городники в європейських країнах: все листя збирають у пучок і обрізають верхню частину на рівні зламаної стрілки. 

Що це дасть? Зав'язування листя у вузол або їх укорочування зменшує відтік у них поживних речовин, і їх основна маса прямує до цибулини. 

Щоб часник не уражався іржею, двічі за вегетацію обробляю рослини сольовим розчином (одна гранована склянка на 10 л води) з лійки без розпилювача. Перший раз – коли сходи досягають 3-5 см у висоту, другий – 12-15 см. Поливаю двічі зольним розчином (2-літрова банка золи дерев на 10 л води). Перший раз – коли сходи досягають у висоту 7-9 см, другий – 15-17 см.

Перед підживленням або обробкою сольовим розчином враховую вологість ґрунту. Якщо земля дуже суха, спочатку грядку злегка поливаю, щоб розчин не пішов у сухий ґрунт нижче за коріння. На другий день грядку знову злегка поливаю, ґрунт рихлю та мульчую тонким шаром торфу або перегною, змішаних із землею у співвідношенні 1:2.

Часник - вологолюбна культура. Для його нормального розвитку необхідна підвищена вологість ґрунту в період появи і розвитку сходів та наростання листя. Потім (залежно від погоди) достатньо поливати рослини один раз на 10-12 днів.  

Прибирання часнику

Коли прибирати часник? Це споконвічне питання, яке хвилює городників. Від правильної відповіді значною мірою залежить якість вирощеного часнику.

При передчасному збиранні цибулини можуть виявитися недозрілими, при запізнілому –  покривна луска тріскається, цибулини розсипаються на зубки і стають непридатними для зберігання.

Дійшов висновку, що ідеальний час для збирання часнику – другий тиждень липня (12-16 липня). Намагаюся викопувати часник у суху погоду у другій половині дня.

Викопаний часник з листям і корінцями укладаю на стелаж або підвішую пучками для дозарювання на 12-15 днів. Цибулини виходять щільні, гарної якості. Після дозарювання часник сортую: обрізаю корінці та хибне стебло на висоті 10-12 см від цибулини, очищаю від першого шару луски.

Кращі головки відбираю для осінньої (сорти, що дають стрілки) і весняної (сорти без стрілок) посадок. Частину головок залишаю для власних потреб до нового врожаю, а решта йде на переробку.

Я в основному вирощую озимий часник, що стрілкується, він вигідно відрізняється від ярого величиною зубків і головок, що важливо восени, в період масової заготівлі овочів на зиму.

Насамкінець хочу сказати, що окремі прийоми обробітку часнику, які я використовую (глибина і час посадки, полив сольовим розчином), можуть викликати у деяких фахівців та городників заперечення. Спочатку подібні сумніви були і у моїх знайомих, сусідів по дачі. Але щорічна перезимівля часнику без втрат, зовнішній вигляд рослин у період вегетації, а головне – врожайність – стали вагомими аргументами на користь технології вирощування часнику, яку я пропоную. 

Ті сусіди, які суворо її дотримуються, одержують чудовий урожай часнику, значну частину якого реалізують на ринку. У колишні часи (за їх твердженням) про це вони і не мріяли, часнику ледь вистачало для задоволення потреб сім'ї.

Я готовий взяти на озброєння також інші, багаторазово перевірені практично нетрадиційні прийоми обробітку часнику. 

Хочу зауважити, що для здобуття високого врожаю будь-якої культури недостатньо пізнати секрети її вирощування. Головне, щоб земля відчула теплоту ваших рук, і тільки тоді вона віддячить за працю та турботу рясним урожаєм.

Віктор Лісовик 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com