Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Перлина з ніжним смаком: особливості вирощування та вживання цибулі-порею

03 лютого 2022
924
Перлина з ніжним смаком: особливості вирощування та вживання цибулі-порею

За вмістом поживних речовин цибуля-порей не поступається ріпчастій цибулі.

Більше того, порей має унікальну властивість: при зберіганні в ньому накопичується велика кількість вітаміну С.

Завдяки ніжному смаку та аромату цибулю-порей використовують кулінарії багатьох країн світу.

Привабливий цей вид цибулі і для городників: врожайний, не особливо вимогливий до кліматичних умов і ґрунту, має відмінну лежкість.

Цибуля-порей, або перлинна цибуля – багаторічна трав'яниста рослина, її обробляють у дворічній культурі.

У рослин не формується справжня цибулина, як у цибулі. У перший рік цей вид цибулі утворює несправжнє стебло з довгим пласким листям, на другий рік дає квітучі пагони, квіти та насіння. Цвіте цибуля красивими величезними світло-фіолетовими кулями, з яких збирають насіння.

У цибулі-порею тривалий вегетаційний період (близько 7 місяців), тому його краще вирощувати розсадним способом. 

Насіння на розсаду висіваємо в березні в ящики з поживною сумішшю. Ґрунтосуміш готуємо з перегною і дернової землі в рівних пропорціях. Незадовго до посіву ґрунт проливаємо водою.

Висіваємо насіння у борозенки на відстані 5 см одне від одного, зверху присипаємо сухою ґрунтосумішшю, злегка ущільнюємо та поливаємо. Потім ємності з насінням накриваємо плівкою та залишаємо у теплому (20–25 °С) місці. Після появи сходів температуру на 3-4 дні знижуємо (вдень – 15 °С, вночі – 8 °С).

Рослини помірно поливаємо відстояною водою кімнатної температури.

При настанні тепла розсаду загартовуємо. Виносимо рослини на вулицю спочатку на 15 хв, потім поступово збільшуємо час їх  перебування на свіжому повітрі. 

Розсаду висаджуємо у відкритий ґрунт у травні, коли мине загроза поворотних заморозків.

Щоб розсада краще прижилася, укорочуємо коріння та листя на 1/3 довжини. Це сприяє наростанню нового листя та потовщенню несправжньої цибулини.

Якщо поруч із цибулею посіяти чорнобривці, це допоможе вберегти цибулю від шкідників та грибних захворювань.

Порей можна сіяти і влітку. До осені рослини встигнуть сформувати 4-6 листків.

Цибуля-порей має гарну холодостійкість. Загорнуті ґрунтом рослини чудово зимують і на наступний рік у травні-червні можна збирати врожай.

Доглядаємо за порієм так само, як за всіма цибулинними – рихлим міжряддя і видаляємо бур'яни, поливаємо при необхідності. Цибуля-порей чуйна на органічні добрива (коров'як або пташиний послід). За вегетаційний період проводимо 2–3 підгортання рослин. У підгорнутих рослин несправжнє стебло стає довшим і має ніжніший смак.

Прибираємо цибулю до настання стійких холодів. Рослини викопуємо, обтрушуємо від ґрунту, злегка просушуємо прямо на грядках, потім наполовину вкорочуємо коріння і видаляємо пожовклі верхівки листя.

Зберігаємо цибулю у льоху, у вологому піску (так, щоб несправжнє стебло було повністю покрите) при температурі від 0 до 2 °С або в холодильнику.

У нас у сім'ї всі люблять порей, вживаємо його у свіжому вигляді, додаємо в салати, готуємо з нього гарнір та приправу до супу. Порей можна вживати в їжу у будь-якій фазі розвитку. У цієї цибулі слабогострий смак, набагато ніжніший, ніж у ріпчастої. Листя порею солодке та смачне, його із задоволенням їдять діти. 

Навесні, коли організм наполегливо вимагає зелених вітамінів, цибуля-порей – незамінний продукт.

Світлана, Валерій та Денис Помазан 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте