Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Найкращі умови: вибір місця та посадка жимолості на ділянці

10 травня 2023
438
Найкращі умови: вибір місця та посадка жимолості на ділянці

Отже, ви купили кілька гарних саджанців жимолості. Де і як їх краще посадити? Ця рослина – перехреснозапильна, тобто самобезплідна. Якщо насадження її вже є у сусідів, то теоретично можна обійтися одним кущем – він дасть урожай. Правда, ягід з одного куща буде недостатньо навіть для невеликої родини. Якщо ж у межах активного польоту джмелів та бджіл рослин жимолості немає, необхідно висадити не менше 3 кущів (а краще – 7), причому обов'язково різного походження. Тобто або сіянців (вони завжди біологічно різні), або рослин, вирощених з живців, взятих з різних кущів. 

У будь-якому випадку краще висаджувати від 3 до 7 і більше кущів, тим більше, що жимолость і в пору цвітіння, і під час плодоношення виглядає дуже декоративно. 

Вздовж межі ділянки жимолость садити не варто. Охочі поласувати першими ягодами збігатимуться з усієї округи і об'їдять весь урожай. Доцільніше обсадити кущами внутрішню алею у садибі, доріжки. 

Закривати стіною з жимолості якісь будівлі (сарай, гараж та ін.) теж не слід. Для неї місце вздовж стін не підходить: біля  північних жимолості не вистачає світала, а під південними – надлишок непотрібного їй тепла. 

Жимолость дуже світлолюбна – в тіні погано росте і не плодоносить, а в напівтіні росте, але плодоносить слабо. Для неї бажано підбирати прохолодні та світлі місця: північні схили, з холодними глинистими ґрунтами, низини, заплави річок та озер.

  • Для цієї культури придатні замкнуті улоговини, куди по схилах "стікає" холодне повітря. Всі інші ягідні кущі у таких місцинах під час цвітіння обмерзають, а от жимолость почувається чудово.
  • Так само їй підходять ділянки, розміщені на протягах, де взимку здувається сніг, земля оголюється, і рослини обмерзають або вимерзають зовсім. Зате влітку на таких ділянках прохолодно, що і потрібно жимолості. 

Ряди жимолості потрібно розташовувати з півдня на північ. При такій орієнтації кущі одержують більше світла, але менше тепла.

Вологість для цієї культури дуже важлива, особливо вологість повітря. Жимолость любить вологе повітря і страждає від сухого. Тому в посушливих регіонах України її слід (по можливості) висаджувати в місцях з більш вологим мікрокліматом – біля річки, водоймища, басейну, колодязя, колонки, поблизу водостоків, поливних газонів.

Що стосується відстані між рослинами, слід враховувати, що у нас (особливо – у аматорів) кущі жимолості виростають набагато потужнішими, ніж на її батьківщині. Так, трирічні рослини вже дають метрові прирости.

Ось чому я рекомендую розміщувати кущі вільно, подалі один від одного: на відстані не менше 2,5 м у несприятливих умовах і 3-5 м і більше – в умовах, близьких до оптимальних.

Рослини жимолості, які мають можливость рости і розвиватися вільно, протягом кількох десятиліть радуватимуть погляд своєю щільно і красиво облистяною кроною і рясним врожаєм. 

При тіснішій посадці вони вимагають часткової обрізки, через що калічиться крона і зменшується врожай.

Якщо є необхідність висаджувати жимолость у ряд, розміщувати її потрібно через 3-4 м, чергуючи з кущами смородини. Через 12-15 років, коли смородина постаріє, її рослини можна буде видалити, і жимолость отримає простір для росту ще на 10-15 років. 

Зверніть увагу: Дуже ефектним на вигляд є чергування кущів жимолості з іншими ягідниками (червона смородина, аґрус з ягодами різного кольору), але тільки на високих штамбах. 

До ґрунтів жимолость невибаглива, може рости на будь-яких: від важких глинистих – до легких пісків або торфовищ, від нейтральних – до кислих, переносить навіть слабозасолені. 

Потрібно тільки створити їй умови, близькі до лісових: зробити для коріння хоча б невеликий (10-15 см) прошарок з "штучного лісового" ґрунту і замульчувати листям. 

У мене жимолость благополучно росте на трьох зовсім різних ґрунтах: на пагорбі з чистого сухого піску, у заплаві річки на місці колишнього болота і на багатому, липкому чорноземі, який підстилає важка глина.

На всіх ділянках я робив для неї "подушку" із рослинних решток. Брав лісову підстилку і пріле листя, садовий компост,  нагрібав опале листя, і все перекопував на глибину 40-50 см. 

Коріння у жимолості тонке (3-5 мм), шнуроподібне. Воно утворює густу поверхневу кореневу систему, глибина закладки якої залежить від вологості, повітропроникності та родючості ґрунту. 

  • На сухому піску основна маса коренів залягає на глибині 15-20 см і лише окреме коріння "спускається" на глибину до 30 см, на липкому чорноземі – 7-10 см, а на сирому і прохолодному ґрунті заплави – 3-5 см (майже на поверхні).

Ось чому для жимолості важлива не глибина ями, а товщина родючого верхнього шару і особливо наявність над корінням достатнього шару мульчі.

  • Тому ями рекомендую копати діаметром 1-1,2 м глибиною до 30 см на легких ґрунтах, і всього 15-20 см – на важких та мокрих.
  • Ці ями (а точніше, блюдця) необхідно заповнювати лісовим перегноєм або садовим компостом. Непогано додавати золу і гній, причому якомога більше.

Жимолость не боїться надлишку живильних речовин, навпаки дуже чуйна на добрива, і щедро віддячить за них потужним приростом та рясним урожаєм. 

Крім правильної підготовки посадкової ями, необхідно добре замульчувати пристовбурні кола – це найголовніша умова успіху. Адже навіть на Львівщині, де літо найчастіше дощове та прохолодне, мульчування листям дуже бажане.

  • Я насипаю шар листя товщиною 1-2 см на важких та сирих ґрунтах і 5-8 – на легких сухих.

А вже в спекотних і посушливих регіонах України наявність досить товстого шару мульчі є обов'язковою. І чим сухіший і спекотніший клімат, тим товщим цей шар має бути: до 15-20 см.

Така "шуба" з листя не тільки захищає коріння жимолості від перегріву в спеку і надовго зберігає вологу в ґрунті у посуху, але і створює постійний сприятливий температурно-вологісний режим. 

Крім того, вона позбавляє необхідності прополювати жимолость вручну (розпушувати землю пальцями, вишукувати і витягувати по одному кореневищу), адже будь-яке перекопування (навіть невеликими садовими вилами) загрожує пошкодженням коренів. 

Віктор Зарахович 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте