Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Китайська вишня та її гібриди: особливості використання у садівництві в Україні

11 грудня 2022
1086
Китайська вишня та її гібриди: особливості використання у садівництві в Україні

Вишня та черешня – цінні кісточкові культури, які в Україні вирощують близько тисячі років. Їхні численні сорти завоювали заслужену популярність у садоводів. Цей сортимент базується на вишні звичайній (латиною – Cerasus vulgaris), черешні (Cerasus avium), а також їх гібридах між собою і з вишнею чагарниковою (Cerasus fruticosa).

Тільки ці три види є європейськими аборигенами, тоді як у Східній Азії зустрічаються ще чотири десятки інших видів вишні, причому лише деякі з них інтродуковані в Україні. У декоративному садівництві зустрічається вишня пильчаста (Cerasus serrulata) і кілька близьких до неї видів, відомих під японським ім'ям "сакура", проте плоди у них дрібні, найчастіше гіркі, неїстівні.

Як плодова рослина має значення лише вишня несправжня (Cerasus pseudocerasus). 

На Сході як плодову культуру здавна вирощують вишню несправжню, або китайську (не плутати з повстистою вишнею –  Microcerasus tomentosa). Самі китайці називають її ін-тао, чжу-ін, чжу-го, а японці – сина мідзакура.

Китайська вишня має широкий природний ареал. Вона росте на північному сході, сході, центрі та півдні Китаю.

Плоди вживають у їжу у свіжому вигляді на десерт, переробляють. Таке традиційне використання плодів нам зрозуміле, проте китайці пішли далі. Квітки своєї вишні вони солять або просто кладуть у чай. Листя та плоди застосовують як барвник. 

Після інтродукції в Європі китайська вишня не викликала особливого інтересу садоводів, оскільки програвала за якістю плодів традиційним європейським культурам – вишні та черешні.

Вчені використовували її у схрещуваннях з європейською черешнею не так для створення нових помологічних сортів, як у селекції підщеп. Перша така середньоросла підщепа Колт була створена в 1958 р. в Англії на Іст-Молінгській дослідній станції в результаті схрещування Cerasus avium × Cerasus pseudocerasus.

Колт пропонували використовувати для зниження висоти щеплених дерев черешні. Проте випробування в різних умовах, зокрема в Україні, дали неоднозначні результати. Нерідко низькорослість щеплених дерев не була ясно вираженою, а підвищена вимогливість до вологи та недостатня зимостійкість нової підщепи не дозволяли йому перевершити за врожайністю та якістю плодів сорти, щеплені на традиційних підщепах.

Але роботи зі створення нових підщеп на основі китайської вишні не припиняються.  

Сьогодні за кордоном популярністю користується підщепа селекції Інституту Дрезден-Пильниць (Німеччина) – Піку 3. Вона був створен в 1972 р. схрещуванням Cerasus pseudocerasus (Cerasus canescens Cerasus incisa). Нова підщепа невибаглива до ґрунтових умов, знижує висоту щеплених дерев черешні на 20% і прискорює вступ їх у плодоношення.

В Іст-Моллінгу в ході схрещувань сорту вишні звичайної Елмер з вишнею несправжньою отримано гібриди серії С-39. В умовах Бахмутської (Артемівської) дослідної станції розсадництва гібриди цієї серії виявилися недостатньо зимостійкими та сильно постраждали дуже суворої зими 2005/2006 року, коли мінімальна температура повітря опускалася до –34,6 °С. 

Найбільш стійким виявився гібрид С-39-1. Щеплений на антипці, він у п'ятирічному віці досяг висоти 2,7 м, тоді як дерева черешні такого ж віку в аналогічних умовах мали висоту до 4 м. Листя на молодих пагонах велике, видовжено-еліптичне до яйцеподібних, із загостреною верхівкою, 12–16х6-8 см, двоякопильчасте до городчастого, зверху темно-зелене, блискуче. Квітки по 1-2 у пучках, білі. Плоди плескато-кулясті, 1,5-2 см в діаметрі, яскраво-червоні, масою 3-4 г.

Плоди дозрівають у першій половині червня. Вони соковиті, приємного смаку, схожі на вишні-аморелі чи черешні-гіні. Під червоною шкіркою прихована жовта солодка м'якоть. 

За розмірами плоди приблизно такі самі, як у сортів вишні звичайної, тому гібрид С-39-1 цілком можна вирощувати заради смачних плодів. 

Оригінальність китайської вишні та її гібридів з вишнею звичайною полягає в здатності розмножуватися здерев'янілими живцями.

Оптимальний термін заготівлі живців – період листопада. Кращі для нарізки живців – пагони, що добре визріли, товщиною 6-8 мм. Товстіші і тонші вкорінюються гірше.

  • Гострим ножем або секатором пагони розрізають на живці довжиною 20-25 см.
  • Живці зв'язують у пучки та обробляють хімічними стимуляторами коренеутворення, наприклад, 50-100 мг/л ІМК або 200-300 мг/л ІУК протягом 12-24 годин.

Однак це не обов'язково, тому що і без обробки на живцях китайської вишні утворюється потужний каллюс.

  • Живці витримують у кімнатних умовах, помістивши нижніми кінцями у вологий аерований субстрат (пісок, вермикуліт, тирса). 
  • При температурі близько 20 °С вже за два тижні можна помітити утворення каллюса, з якого згодом з'являється коріння.

Щоб запобігти передчасній появі коріння, живці з каллюсом переносять у холодний підвал з температурою близькою до 0 °С. Протягом зими стежать за вологістю субстрату, не допускаючи його пересихання та перезволоження, контролюють температурний режим. 

Дуже зручний безсубстратний спосіб зберігання, коли живці після обробки стимуляторами коренеутворення поміщають поліетиленові мішки і зав'язують, щоб запобігти підсиханню. У прозорих мішках зручніше контролювати процес каллюсоутворення.

В умовах вологої атмосфери каллюсоутворення може спостерігатися і на верхніх кінцях живців.

У перші дні початку польових робіт живці висаджують у заздалегідь підготовлений ґрунт, залишаючи одну бруньку зверху. Живець висаджують вертикально, верхній кінець злегка підгортають. 

Догляд за рослинами полягає у боротьбі з бур'янами, зрошенні та підживленнях. 

Сорти вишні та черешні сильно страждають від кокомікозу – грибного захворювання, яке проявляється у появі дрібних темно-бурих плям на листі. Заражене листя жовтіє і опадає, що послаблює дерева. Китайська вишня стійка до кокомікозу і використовується як донор цієї ознаки у селекції кісточкових культур. 

Таким чином, китайська вишня та найкращі гібриди її з вишнею звичайною становлять інтерес для садоводів як підщепа, донор стійкості до кокомікозу і як нова плодова культура.

Володимир Меженський

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте