Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Садиба і дизайн

Красиво, функціонально, зручно: практичні рекомендації з благоустрою садиби

29 листопада 2023
2155
Красиво, функціонально, зручно: практичні рекомендації з благоустрою садиби

Основне питання, яке вирішують у облаштуванні садиби, – з чого слід розпочати роботу на ділянці. Як правильно розпланувати її, розподіливши на куточки для відпочинку та робочі зони, де прокласти доріжки і мощені площадки, збудувати альтанку, яку огорожу встановити, як вибрати освітлення для двору та саду. Якщо ви не впевнені у власних силах, скористайтеся порадами ландшафтного архітектора щодо планування та створення  окремих елементів благоустрою садової або присадибної ділянки. 

Спочатку – стежки і доріжки 

Насамперед слід зайнятися прокладкою доріжок, стежок та майданчиків.

Під'їзну дорогу або пішохідну доріжку, що веде до дверей будинку, зазвичай кладуть найкоротшою лінією. Всі інші шляхи, що з'єднують будинок з місцем відпочинку, басейном або городом, бажано вписати в композиційне рішення так, щоб вони дозволяли побачити найкрасивіші куточки саду, а в дощову погоду забезпечували чистий та зручний прохід.

Куточки для відпочинку як відкритого типу, так і закритого (тераси, навіси, декоративні стінки), майданчик для вогнища, грилю або садового каміна слід розміщувати з урахуванням напряму вітрів, розміщення будинку і рослин. Це допоможе створити комфортне середовище.

Виконані з різноманітних матеріалів доріжки та майданчики можуть стати окрасою саду.

Важливо визначитися з видом декоративного покриття доріжок та майданчиків. 

Найбільш поширеними до останнього часу були асфальтові та щебенево-набивні покриття. Однак вони мають низку істотних недоліків. Так, щебенево-набивні доріжки у вітряну та спекотну погоду припадають пилом, у сиру – розмокають, та й термін служби їх невеликий. Асфальт більш довговічний, але він розтріскується, у спеку сильно розжарюється, випаровуючи шкідливі сполуки.

Краще використовувати плити з природного каменю та бетону, клінкерну цеглу або гальку. 

Вони не тільки відрізняються особливою міцністю та довговічністю, а й дозволяють створювати цікаві композиції з рослинами.

З каменю, який служить прекрасним тлом для квітучих рослин, у садах влаштовують сходи, підпірні стінки, тераси. Якщо камінь є місцевим матеріалом, це ще доцільніше.

Повсюдно можна використовувати штучні плити, сполучним матеріалом у яких є бетон. Вони значно дешевші за камінь і при гарній якості виготовлення не поступаються йому в міцності. Можливість застосування плит різних розмірів та форми, введення в бетон заповнювачів, що дозволяють урізноманітнити фактуру та колір, підвищують декоративність плиткового мощення.

Розрізняють кілька типів плиткового мощення. 

  • При щільному мощенні укладання робиться зі швами 6-15 мм.
  • Шви можуть бути і набагато ширші – не менше 5 см, і тоді їх можна засіяти травою.
  • Якщо класти плити з розривами, що відповідають кроку людини, вийде мощення. зване "пасс-п'є", або "острівці".

Різноманітна форма плит дозволяє комбінувати малюнок, мощення доріжок і майданчиків.

Округла морська галька різного забарвлення може бути хорошим мощенням для ділянок, розташованих поблизу невеликих декоративних водойм. Садові доріжки з візерунками можна прокласти, використовуючи цеглу. Для цієї мети підійде лише добре обпалений матеріал. Цеглини потрібно укласти на піщану основу і засипати піском всі щілини.

Оригінально виглядає доріжка, вимощена дерев'яними брусками. Можна використовувати будь-який вид деревини, хоча тверді породи будуть міцнішими. Перед укладанням кожен брусок занурюють у спеціальний розчин, просочують, і дають як слід висохнути. Нижню частину бруска можна занурити у рідкий асфальт. Щоб деревина не гнила, її укладають на піщану основу. Готове покриття засипають піском і так ґрунтовно поливають водою, щоб пісок заповнив усі щілини.

При спорудженні "острівців" посеред газону використовують бетонні плити розміром 50х50 см або плити з натурального каменю. Такі "острівці" дозволяють, не замочивши ніг, пройти газоном у дощову погоду.

Центри окремих плит мають бути віддалені один від одного приблизно на 65 см, що відповідає середній довжині кроку. Якщо плити не квадратні, їх укладають довгою стороною в напрямку шляху, що прокладається. Поверхня плит має бути на рівні газону, інакше його буде важко косити. 

Потрібні драбинки та сходи...

Вони допоможуть подолати висотні перепади рельєфу на ділянці. Сходинки більш практичні та привабливі, ніж звичайний ухил ґрунту.

Сходи споруджують, якщо нахил місцевості перевищує 10%, тобто впродовж 1 м висота росте більш ніж на 10 см. У поєднанні з посадками різних рослин, ящиками з квітами, продуманим освітленням вони одразу ж набувають декоративного вигляду.

  • При визначенні розмірів і пропорцій як окремих щаблів, так і всіх сходів бажано дотримуватися основного правила: подвійна висота сходинки плюс її ширина повинні дорівнювати довжині людського кроку.
  • Висота окремих щаблів може становити 12-15 см, при цьому всі сходи слід робити однаковою висоти.

Садові сходи можна будувати із каменю, бетонних плит, цегли або дерева. Якщо садові доріжки та місця відпочинку викладені плитами з натурального каменю, бажано з них спорудити і сходи.

Дуже красиві сходи з добре обпаленої цегли. У цьому випадку, визначаючи висоту і ширину сходів, виходять, в першу чергу, з розмірів цегли. Цеглу укладають на цементний розчин, як правило, більш вузькою та довгою стороною. Щілини між цеглою замазують тим самим розчином.

Для сільської ділянки або саду, що розташовані поблизу лісу, чудово підійдуть дерев'яні сходи

Додайте світло 

Невід'ємним елементом декоративного оформлення садиби є освітлення.

Використання штучного освітлення дозволяє милуватися формою дерев, мозаїкою листя, барвистістю квітників, блискучими струменями фонтанами не тільки вдень, але і після заходу сонця.

Декілька практичних порад допоможуть правильно розподілити світло в саду.

  • Напрямок світла має бути таким, щоб він не втомлював зору і не спотворював краєвид. 
  • Ілюзію глибини простору створюють за рахунок яскравого світла на передньому плані та розсіяного на задньому.
  • Лампи серед дерев пригвинчують до товстих гілок на кронштейнах із м'якими прокладками.
  • Для освітлення фонтанів джерела світла розташовують позаду них, спрямовуючи потік променів таким чином, щоб викликати барвисті відблиски на струменях води. 

Не забувайте, що встановлювати освітлювальну систему в саду повинен досвідчений електрик, оскільки неправильне прокладання кабелю, незнання питань заземлення обладнання або вибір моделей, непридатних для експлуатації на вулиці, є надзвичайно небезпечними.

Якісні садові світильники виготовляють із алюмінієвих сплавів, високоміцної пластмаси та забезпечують гумовими або пластиковими прокладками від підтікання води.

Купуючи світильники або замовляючи їх за індивідуальним проектом, зверніть увагу на те, що вони повинні бути водонепроникні, стійкі до корозії, морозу, снігу, підвищеної вологості. 

За високим парканом 

Будь-яка садиба починається з воріт. Вони відображають рівень художнього смаку власників, їхню гостинність. Воротам здавна надавалося символічне значення. Відчиняючи їх, ви робите перший крок на шляху спілкування з господарями. 

Оздоблення воріт має перевершувати за складністю огорожу або принаймні не поступатися їй. Щільній огорожі підходить ажурна хвіртка з великими просвітами.

При цьому ворота фарбують у той же колір, що і огорожу, або яскравіше.

Ворота можуть переходити в перголу, арочні перекриття якої послужать чудовим укриттям для автомашини, дитячих ігрових конструкцій, затіненням двору.

Тут найкраще використовувати сильнорослі ліани – виноград, аристолохію. А для прикраси хвірток у романтичному стилі підійдуть красивоквітучі виткі рослини (клематіс, плетисті троянди, текома, гліцинія, жимолість-каприфоль та ін). 

Необхідним елементом благоустрою вашої ділянки є огорожа. Вона позначає межі, забезпечує ізоляцію території від небажаного проникнення тварин та сторонніх осіб. Огорожа допоможе поділити невелику ділянку на робочу зону та зону відпочинку, а на великій ділянці – відокремити тінистий куточок для відпочинку.

При виборі огорожі обов'язково враховуйте напрям вітру в цій місцевості, висоту сонцестояння в різні пори року (щоб уникнути небажаних тіней).

Важливо чітко знати, з якою метою зводиться огорожа – від цього залежить її висота, вибір матеріалу, прийоми оформлення.

Так, наприклад, було б нерозумно ховати за високим парканом будинок, що є окрасою округи. А низька або ажурна огорожа більше підійде до доглянутого газону та красиво спланованих груп дерев та кущів.

Корисно знати, що від вітру краще захищає дерев'яний паркан із невеликими просвітами між планками (1-2 см). Він регулює і зменшує силу вітру, тоді як у суцільного паркану виникають вихори.

Огорожі з пиломатеріалів успішно поєднуються з будовами різних стилів, з озелененням і рельєфом. А у ступені обробки опорних стовпів, фарбуванні дерев'яних огорож криється дивовижна кількість можливостей – від ділового стилю до романтичного.

Людмила Романча

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте