Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Класика садівництва: поширені сорти-запилювачі для самобезплідних сортів вишні у аматорських садах

30 травня 2024
615
Класика садівництва: поширені сорти-запилювачі для самобезплідних сортів вишні у аматорських садах

Вишня в Україні – одна з найбільш шанованих плодових культур у саду. Її можна зустріти скрізь. Звичайно, важко уявити присадибну ділянку без вишні. Очевидно, тому багато садоводів-аматорів упевнені, що ця культура не потребує особливого догляду, бо її дерева можуть рости в будь-яких умовах. Але нерідкі випадки, коли садовод милується лише пишним цвітінням рослин навесні, а от врожаю ягід – нема. І так триває з року в рік. Чому ж дерева цвітуть, але не плодоносять?

Найбільш істотно на стабільність плодоношення впливають погодні умови під час цвітіння вишні, ступінь стійкості сорту до основних захворювань (кокомікоз, моніліоз) та своєчасність проведення захисних заходів щодо боротьби з ними, а також використання районованих (з оптимальним підбором запилювачів) або самоплідних сортів. 

Отже, на першому місці – погодні умови

У центральних та північних регіонах країни цвітіння вишень часто збігається із сильним похолоданням, дощами і навіть заморозками. А формування в таких умовах клітин пилку та зародкового мішка призводить до зниження запліднюючої здатності пилку. Знижується і життєздатність сім'ябруньок. Бджоли у дощову погоду теж практично не літають, а значить, кількість квіток, запилених у оптимальні терміни, невелика.

Ось і виходить, що після рясного цвітіння зав'язь не утворюється, і масово опадають недостатньо запліднені квіти та недорозвинені плоди. 

У степових, південних районах України в період цвітіння дерев навпаки переважає посушлива погода (температура повітря вище 25 °С). У таких умовах знижується виділення нектару квітками, бджоли не удостоюють їх увагою і відлітають на луки. Знову ж таки знижується врожайність.

Ви вже зрозуміли, що зав'язування плодів – процес досить складний і залежить він головним чином від того, наскільки повноцінними сформувалися квіткові бруньки. 

Якщо дерево ослаблене моніліозом або кокомікозом і в середині літа залишилося без листя, не варто очікувати на врожай. Взимку у таких дерев зазвичай підмерзають плодові бруньки навіть при незначних морозах (це також позначається на їх продуктивності).

Донедавна за площею насаджень серед плодових вишня посідала друге місце після яблуні. Але поступово її кількість в Україні зменшилася. Одна з причин – сильне ураження дерев кокомікозом та моніліозом. Через ці захворювання суттєво знизився рівень екологічної пристосовності вишні, що й зумовило значне скорочення загальної кількості дерев у структурі плодових насаджень. 

Зазначимо, що основу традиційного сортименту вишні на присадибних ділянках становлять сорти, слабостійкі до цих захворювань (Любська, Чорнокорка, Гріот остгеймський та ін.). Якщо ви не можете замінити їх більш стійкими сортами, необхідно виконувати весь комплекс заходів щодо хімічного захисту дерев від кокомікозу та моніліозу.

  • У боротьбі з моніліозом використовують бордоську рідину 3%-ної концентрації до розпускання бруньок (блакитне обприскування), 1%-ної – перед, одразу після цвітіння і через 12-14 днів.
  • У боротьбі з кокомікозом першу обробку 1%-ною бордоскою рідиною проводять одразу ж після цвітіння, наступну – через 10-12 днів, але не пізніше ніж за 20 днів до початку дозрівання плодів. 
  • Після збирання врожаю обприскування повторюють 1-2 рази, з тим самим інтервалом.

Кожен, безсумнівно, хоче вирощувати для себе та своїх близьких екологічно чисту продукцію, тому краще використовувати стійкі до захворювань сорти (Альфа, Гріот український, Лотовка, Гріот Серідко).

В останні десятиліття минулого століття українські вчені-селекціонери В. О. Туровцева, М. І. Туровцев, Л. І. Тараненко та інші схрещуванням вишні з черешнею отримали нові сорти – так звані дюки. Серед них особливо слід виділити Іграшку, Пустунку, Зустріч, Нічку, Донецький велетень, Шпанку донецьку, Чудо-вишню та ін. ).

Низьку життєздатність пилку деяких сортів можна пояснити і гібридною природою вишні звичайної.

За здатністю зав'язувати плоди шляхом запилення власним пилком сорти вишні діляться на самобезплідні, частково самоплідні та самоплідні. 

До самобезплідних сортів відносяться: Подбельська, Рання-2, Пам'яті Вавилова, Чорнокорка, Шпанка рання, Мелітопольська десертна, Пустунка, Іграшка, Очікування, Малятко, Гріот остгеймський, а до частково самоплідних – Гріот Серідко, Тургенівка, Примітна, Зустріч. Кращі запилювачі для цих сортів представлені у таблиці.

Однак найнадійніший спосіб одержання стабільних урожаїв – використання самоплідних сортів, здатних формувати зав'язь та плоди, запиляючись власним пилком, незалежно від погодних умов під час цвітіння. У квітках цих сортів менша кількість тичинок і більш коротка маточка порівняно з самобезплідними сортами, що особливо важливо при цвітінні у вітряну, сиру та холодну погоду, коли комахи практично не літають і не перезапилюють сорти, що потребують запилювачів.

Серед самоплідних сортів найбільш відомі: Любська, Лотовка, Гріот український, Норд Стар, Метеор, Молодіжна, Фаворит. 

Своєрідний стандарт самоплідності – Любська (зав'язуваність плодів сягає 19-38%). Але, на жаль, цей сорт сильно ушкоджується кокомікозом, а сорти Норд Стар та Метеор – моніліозом. Тож без достатнього рівня хімічного захисту дерева цих сортів будуть недовговічними. Крім того, сорт Любська несумісний з найбільш поширеною підщепою –  антипкою. Краще щепити його на дику черешню. Таким чином можна забезпечити довговічність дерева та високу товарність плодів. 

Всі згадані сорти, крім Любської, потребують дозапилення (самоплідність 10-12, рідше 15%). Тому краще, якщо поряд з ними ростимуть самобезплідні сорти Шпанки ранньої (запилює Гріот український), Подбельської (запилює Лотовку).

А ось Гріот Серідко – чудовий запилювач для всіх перерахованих сортів.

Пилком самоплідних сортів добре запилюються багато самобезплідних сортів, але, на жаль, через пізній термін їх цвітіння не можна запилювати вишні, що рано квітнуть. 

Багато сортів вишні (Подбельська, Тургенівка, Гріот остгеймський та ін) успішно і незалежно від погодних умов запилюються сортами черешні. Це пов'язано з тим, що пилок черешні, а також самоплідних сортів вишні більш холодостійкий і зберігає хорошу (порівняно з самобезплідними сортами вишні) життєздатність п'ятнадцять днів і більше. 

Тому для отримання повноцінних урожаїв рекомендують вирощувати вишню та черешню поряд. Серед черешень бажано висаджувати сорти вишні Ґріот остгеймський, Чорнокорку, Подбельську, Тургенівку, Малятко, Чудо-вишню

Оскільки на присадибній ділянці кількість дерев обмежена, особливу увагу садоводи-аматори повинні звернути на те, щоб основний сорт та сорт-запилювач мали приблизно однакові терміни цвітіння, а також термін вступу в пору плодоношення та довговічність. 

Поряд з цим необхідно ширше використовувати районовані, а також місцеві, стійкі до хвороб сорти. Дуже важливо своєчасно проводити заходи щодо хімічного захисту дерев, особливо в ранньовесняний період.

Однак найнадійніший спосіб успішного вирощування вишні – використання самоплідних і стійких до хвороб сортів.

А ось купувати саджанці на стихійних ринках не радимо, бо якість їх може бути сумнівною, а походження невідомим.  Придбати якісний посадковий матеріал можна лише у спеціалізованих розсадницьких господарствах. 

Олена Кіщак 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте