Квітуча садиба з травня до вересня: догляд за трояндами влітку

У літню пору найкраще добриво для троянд – гнойова жижа (коров'ячий гній, розбавлений водою в 10 і більше разів). У ній містяться всі необхідні для зростання та розвитку компоненти та бактерії, які мінералізують недоступні для рослин сполуки.

Перше літнє підживлення доцільно проводити в червні, під час бутонізації пагонів першого порядку, друге – у липні або першій половині серпня.

Троянди потребують систематичного поливу впродовж усього сезону. Ґрунт потрібно зволожувати не менше одного разу на 10 днів, а в суху спекотну погоду – кожні 5 днів. Найбільшої кількості води троянди вимагають у період інтенсивного росту. Поливають їх напуском води поверхнею ґрунту чи борозни.

Полив ділянки і рослин методом дощування сприяє поширенню борошнистої роси та сірої гнилі.

Після поливу на поверхні ґрунту утворюється щільна кірка, що заважає аерації ґрунту, доступу кисню до коріння рослин. Тому після поливу обов'язково проводять розпушування. 

З підвищенням температури повітря наприкінці травня та в літні місяці троянди заселяють комахи-шкідники: трояндові  пильщики, трояндова попелиця, листовійка та інші. З підвищенням вологості рослини уражаються грибними хворобами – борошнистою росою, сірою гниллю, а в другу половину літа – плямистістю та іржею.

Щоб троянди нормально росли та розвивалися, необхідно виявити хворобу чи шкідників на початку їх появи на рослинах. 

Важливо не пропустити перші екземпляри комах чи перші грибні плями. Постійне спостереження за посадками – запорука успіху.

• Обробку рослин слід проводити одночасно на всіх кущах. Вибіркова обробка заражених кущів найчастіше виявляється малоефективною.
• Препарати, які застосовуються для захисту троянд, необхідно періодично змінювати. Якщо тривалий час використовувати ті самі отрутохімікати, у мікроорганізмів і комах виробляється стійкість до них. 

Троянди відкритого ґрунту Лісостепу України, залежно від погодних умов року, цвітуть двічі-тричі впродовж сезону. Перше цвітіння найчастіше посідає другу декаду червня. Після кожного цвітіння троянди слід зрізати. Якщо цього не робити, декоративність та продуктивність їх зменшується, а наступне цвітіння виявляється біднішим.

Літня обрізка пагонів з квітками не менш важлива, ніж весняна. Її проводять під час інтенсивного росту кущів. Вона виключає дозрівання плодів, сприяє росту та розвитку пагонів другого та третього порядків, забезпечуючи тим самим рясне наступне цвітіння. Крім цього, одночасно видаляють зайві та уражені пагони.

Після слабкої літньої обрізки пагони швидко (впродовж 30-40 днів) відростають і настає повторне цвітіння. Сильна, низька обрізка відсуває цвітіння на 10-14 днів. 

У троянд, призначених на зріз, квітконоси зрізають по мірі розпускання, в стані напіврозкритого бутона і по можливості з довгою квітконіжкою. Це краще робити вранці, коли вони напоєні вологою.

У троянд декоративного призначення рекомендуємо проводити слабку обрізку квітконосів над 2-3-ю брунькою від квітки і одночасно всіх пагонів, коли більшість кущів відцвіла, а в деяких навіть утворилися плоди. Таке одночасне видалення квіток та плодів дещо відсуває наступне цвітіння. У той же час воно буде рясним, масовим, що дуже важливо – клумба  виглядатиме напрочуд ошатно.

У дощову погоду, з підвищенням вологості повітря, квіти троянд, насамперед сорти з білим та рожевим забарвленням, покриваються сірою гниллю. Уражені бутони слід негайно видаляти. Якщо цього не робити, хвороба швидко поширюється на інші сорти троянд.

Після першого цвітіння, а іноді й раніше, на кущах з'являється дика поросль, яка відростає від кореня або кореневої шийки. Її необхідно систематично вирізати біля основи. В іншому випадку шипшина, на якій щеплена сортова троянда, заглушить її. Через деякий час замість сортової троянди буде кущ шипшини.

• Дичок від сортової троянди можна відрізнити за листям та шипам.
• Якщо виникне сумнів, потрібно акуратно видалити частину землі і визначити, звідки відростає пагін: нижче місця окулювання – отже, дикий, і його слід зрізати!

У другій половині літа, іноді й раніше, на рослинах утворюється іржа троянд. На листі, а потім на пагонах і, навіть на корінні, з'являються подушечки порошку цегляно-іржавого кольору.

Приблизно в цей час на листі утворюються плями – чорні, бурі, білі. Це плямистість троянд. Вони поступово збільшуються, і листя обсипається.

При появі перших симптомів хвороби рослини необхідно обприскати бордоською рідиною або розчином мідного купоросу, зібрати опале листя і спалити.

Наприкінці серпня, після другого цвітіння, під троянди вносять 15 г фосфору та 25-20 г/м² калію. 

Ольга Ткачук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com