Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Інтенсивні сади прикрашають колони: як доглядати за колоновидними яблунями

16 травня 2023
409
Інтенсивні сади прикрашають колони: як доглядати за колоновидними яблунями

Колоновидні яблуні – природний клон яблуні звичайної. Вони виникли в результаті випадкової мутації, яка виявилася стійкою. 

Такі яблуні майже не мають бічних гілок (а ті, які є, відходять від штамба під дуже гострим кутом), – лише стовбур, на якому ростуть коротенькі плодові гілочки. Саме на них зав'язуються плоди. 

Тому дерево колоновидної яблуні виглядає як стовбур, густо всипаний плодами. 

Догляд за такими рослинами відрізняється від догляду за звичайними деревами яблуні. Вони підходять для вирощуваня за інтенсивними технологіями. 

Колоноподібні яблуні дуже вимогливі до умов проживання, живлення та вологи.

При посадці місце щеплення має бути на два пальці вище рівня ґрунту, зріз підщепи має бути звернений на південь. 

Відстань між деревцями в ряду 0,7, міжряддя – 1,5 м. На дно посадкової ямки бажано внести добрива (40 г суперфосфату, 30 г калійної солі, 30 г аміачної селітри, 2-3 відра перегною-сипця), змішавши їх попередньо з вийнятою із лунки землею. 

Саджанець встановлюють у центрі лунки, засипають коріння землею, рясно поливають. Навіть якщо ґрунт вологий, полив все одно необхідний – щоб земля щільно облягала кожен корінець. Якщо саджанець осів дещо глибше, ніж треба, його злегка "підсмикують" догори. 

Коли вода вбереться, пристовбурні смуги (ширина 0,7 м), потрібно замульчувати перегноєм, подрібненою соломою або лушпинням насіння (відходи маслобоєн). У крайньому випадку підійде тирса дерев листяних порід. Якщо ви використовуєте саме тирсу, потрібно буде під час підживлення дати трохи більше азотовмісних добрив.

Користь від мульчування є незаперечною. Використовуючи цей прийом на своїх ділянках, переконалися, що набагато знижуються витрати сил та матеріальних засобів на поливи, розпушування, прополювання.

У кліматичних умовах півдня України мульчування молодих саджанців яблунь дозволяє відсунути перший полив на початок липня. На незахищених мульчою ділянках у спеку температура ґрунту доходить до 60 °С. За такої температури верхня частина кореневої системи повністю відмирає. А під шаром мульчі земля завжди волога, пухка. 

Застосовуємо у саду екологічно чисту біотехнологію "ЕМ-1 Байкал". 

У якості органічних підживлень використовуємо пташиний послід, що перебродив, розведений водою (1:20) або перебродилий коров'як (1:13). Використовуємо ми і бур'яни, прибрані з ділянки.

  • Заливаємо їх водою, даємо перебродити та вносимо під дерева, розбавивши водою у співвідношенні  1:10. Завдяки такому підживленню рослини отримують необхідні макро- та мікроелементи.

Основні поживні елементи можна отримати і з підручних матеріалів. Фосфор, наприклад, можна "добути", розмоловши у пил перепалені кістки великої рогатої худоби, калій – перемоловши деревне вугілля з багаття.

Давати рідкі підживлення починаємо в середині – наприкінці червня. 

Бажано чергувати різні добрива, щоб рослини отримали різноманітні мікро- та макроелементи.

Головне – вносити добрива невеликими порціями, але часто (раз на 10 днів), поєднуючи підживлення з поливами.

Поливи починаємо з червня, за умови використання мульчування періодичність та сама – один раз на 10 днів.

Оптимальну кількість вологи для рослини визначаємо за допомогою металевого прута, заглиблюючи його в ґрунт на невеликій відстані від стовбура. Прут повинен легко (або з мінімальним зусиллям) піти в ґрунт на глибину 70-80 см. При витягуванні прута назовні кінчик його має бути в міру вологим.

При частих надлишкових поливах поживні речовини з верхніх шарів ґрунту вимиваються в глибші горизонти, стаючи недоступними для коріння рослин. 

Дуже добрі результати дає застосування краплинного зрошення.

Сьогодні у продажу є системи краплинного зрошення вітчизняних виробників. Вони дешевші за зарубіжні аналоги в 3-5 разів, прості у  монтажі та обслуговуванні, низького тиску. 

Не треба забувати, що й узимку в дереві продовжуються біохімічні процеси, тільки вони уповільнені в сотні разів. Тому останній вологозарядковий полив дуже важливо провести у жовтні-листопаді (150-200 л води на одну рослину). 

Морозостійкість дерева залежить не тільки від сорту, а й від підщепи, тобто кореневої системи.

Наприклад, на карликовій підщепі M9 дерева виростають скороплідними, але корінь витримує всього до -8 °С. При використанні напівкарликової підщепи ММ106 морозостійкість досягає -12 °C, а напівкарлик 54-118 витримує -16 °C. 

Ми вважаємо ідеальними для колоноподібних яблунь – напівкарликові підщепи. Завдяки невисокому росту такі дерева зручні для збирання врожаю, рано вступають у плодоношення (майже у перші роки посадки). Для захисту кореневої системи від більш низької температури або в безсніжні зими приствольні смуги мульчуємо (шар не менше 10-15 см).

Іноді у яблунь вимерзає верхня частина саджанця, яка не визріла. Найчастіше це вказує на неправильну технологію вирощування саджанців. У гонитві за отриманням максимального росту – "товарного вигляду" у розпліднику під деревця вносять більше азотовмісних добрив. І саджанець виростає неприродно витягнутим (стосовно товщини стовбурця).

На таких екземплярах не буває квіткових бруньок, а якщо вони і є, то зазвичай недорозвинені та незрілі. Плодоношення їх відтягується на невизначений час або стає можливим після вживання радикальних заходів – обрізки на "зворотній ріст".

Очевидно, що купувати такий садивний матеріал недоцільно, нехай навіть він і недорогий. 

Якісні саджанці мають розвинену кореневу систему, деревина виглядає здоровою, маслянисто-блискучою, а не каламутною та затертою.

Більшість сортів яблунь-колон відрізняються один від одного ростом, наявністю та розміром гілочок-плодушок, квіткових бруньок і навіть будовою кореневої системи. 

Колоноподібні яблуні може виростити кожен садовод. Але тільки той, хто забезпечить належний догляд, зможе отримувати колосальні врожаї. Потенціал у колоноподібних яблунь високий і остаточно ще не розкритий. 

Колонноподібні яблуні стійкі до захворювань, які характерні для інших яблунь. Однак від шкідників вони не застраховані. У південних районах України, де поширена каліфорнійська щитівка, рекомендується один раз на два роки обробляти дерева нітрафеном, ДНОКом. 

Оскільки це дуже токсичні препарати, вони дозволені для застосування лише у промислових насадженнях.

Ми намагаємось на своїх ділянках використовувати засоби боротьби зі шкідниками, які практично нешкідливі для людини, тварин та птахів. Наприклад, препарат 30В – водно-олійна мінеральна емульсія, якою дерева обробляють провесною до розпускання бруньок (по голих гілках). 

Проти шкідників, що вражають бруньки, листя та плоди, застосовуємо старий "дідівський" спосіб.

  • Беремо пластикову пляшку з-під напоїв, заповнюємо її на одну третину об'єму рідиною, що приваблює запахом літаючих комах,  метеликів.
  • У якості приманки беремо варення, пиво, що забродило, і т. п.
  • Підвішуємо пляшечки із "липким" вмістом у крони дерев.

Працює безвідмовно: іноді набивається майже повна "пастка" різномастних шкідників. До речі, і на виноградниках такі пристрої прекрасно відловлюють жовтих хижаків – ос, які псують ягоди. 

Сергій Лохматов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте