Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Помаранчева радість: види і сорти хурми в садах України

02 жовтня 2023
12163
Помаранчева радість: види і сорти хурми в садах України

Останні десятиліття в Україні садоводи-аматори звернули увагу на таку культуру як хурма. І це не дивно – хурма значно відрізняється за хімічним складом плодів від наших традиційних плодових культур та доповнює їх за своїми цілющими властивостями. 

Її плоди відрізняє високий вміст калію, заліза, йоду, а також каротину, вітаміну С, пектину та інших біологічно активних речовин. У них майже відсутня кислота та груба клітковина, тому плоди хурми можна використовувати в лікувальному та дієтичному харчуванні при хворобах серця, органів травлення, печінки та щитоподібної залози. 

У нашій країні популярні два види хурми – східна хурма (це її плоди продають на ринках), вірмінська хурма та їх гібриди. 

Батьківщина східної хурми – центральний і північний Китай, де вона росте в горах у дикому вигляді на кислих ґрунтах при 1000 мм опадів на рік і при абсолютних мінімумах температур (близько 18 °С).

У себе на батьківщині ця хурма – дуже поширена культура, за площами та валовими зборами посідає друге місце після цитрусових.

Її вирощують по всьому Китаї, крім трьох північно-східних провінцій. Асортимент хурми налічує 2000 сортів, які різняться між собою не лише за смаком та розміром плодів (досягають маси 500 г), а й зимостійкістю, а також тривалістю вегетативного періоду та глибиною біологічного спокою.

В Україні вона приживається і плодоносить у дуже теплих областях з частими і глибокими зимовими відлигами (за умови правильного вибору підщепи). Наприклад, у м. Вилкове Одеської області вона без пошкоджень витримує короткочасне зниження температури до -20 °С.

Батьківщина віргінської хурми – схід США, від субтропіків Флориди і Мексиканської затоки до Великих озер з їх вельми прохолодним кліматом. Ця вологолюбна культура росте при 1000-14000 мм опадів на рік, на кислих ґрунтах (pH 4,8-5,5). Загалом її найбільш зимостійкі форми витримують без пошкоджень зниження температури до -30...-35 °С. Навіть в Україні при більш-менш сприятливому догляді (забезпеченні вологою) вона без пошкоджень витримує морози до -32 °С (сорти Меандр, Вебер та ін).

У неї велике дерево – до 18 м у висоту, діаметр стовбура до 40 см. Вона швидко росте, щорічний приріст може досягати 1 м. Сіянці починають плодоносити на 5-7-й рік життя, щеплені сортові рослини – на 4-5-й рік після посадки.

У повністю дозрілих (розм'якшених) плодів прекрасний смак (краще, ніж у східної хурми), але вони довго не зберігаються. 

Істотний недолік віргінської хурми – дрібні плоди (масою 20-60 г) зі значною кількістю (до 8 шт.) великого насіння. 

Характерна особливість, яка значно ускладнює її використання як плодової культури, – осипання гілок, як дрібних однорічних, так і більш дорослих, навіть ослаблених напівскелетних і скелетних. Щоб звести осипання до мінімуму, дерева віргінської хурми необхідно регулярно обрізати: у молодому віці – з укорочуванням довгих приростів, а в продуктивний період – для омолодження. 

Тим, хто вирішив вирощувати віргінську хурму, необхідно пам'ятати, що -30…-35 °С витримують найвитриваліші зимостійкі форми північного походження. Південні мають довгий вегетаційний період, в умовах нашого півдня плоди у них не визрівають, а морозостійкість їхня невисока. В Україні вони серйозно підмерзають вже при -20 °С. Тому до вибору сорту потрібно підходити дуже обережно. 

Найчастіше хурма віргінська високоврожайна. Є у неї безліч сортів, які відрізняються формою, розміром плодів та часом дозрівання. 

У 50-ті роки минулого століття вченим А. К. Пасенковим у Нікітському ботанічному саду було отримано міжвидовий гібрид віргінської хурми (мати) і хурми східної (батько), що поєднав у собі зимостійкість першої і великоплідність другої – Росіянка. У ґрунтово-кліматичних умовах України цей гібрид без ушкоджень витримує зниження температури до -27 °С і після цього плодоносить, а його плоди при гарному догляді досягають маси 100 г і можуть зберігатися у відповідних умовах до 2 місяців, вони мало- або безнасінні.

Гібрид високоврожайний, може помірно плодоносити навіть без запилювача, плоди встигають дозріти у північних регіонах (наприклад, у Київській області). На сьогоднішній день Росіянка – найбільш зимостійкий сорт хурми, цілком придатний для господарського використання в нашій країні. Його успішно вирощують також у західних, деяких центральних та навіть північних областях України.

Селекціонер О. Н. Казас після вільного запилення Росіянки хурмою східною отримав сорт Нікітська бордова. Його плоди бордового забарвлення, масою до 120 г, дуже смачні, гарні, малонасінні. Сорт без істотних ушкоджень витримує короткочасне зниження температури до -24...-26 °С. Але для плодоношення йому необхідні запилювачі.

Садоводу Юрію Богдановському з потомства Нікітської бордової вдалося відібрати кілька сортів із підвищеною зимостійкістю та досить великими плодами. Найбільший інтерес з них представляють Гора Говерла та Гора Роман-Кош.  Ці сорти переносять короткочасне зниження температури до -24...-25 °С.

Плоди Гори Говерли дозрівають у третій декаді жовтня, досягають маси 270 г, бордового забарвлення, дуже смачні, зберігаються до лютого. Цей сорт, на думку багатьох садоводів, – один із найкращих сортів хурми взагалі (за розміром та смаком плодів), навіть серед великоплідних незимостійких форм хурми східної.

Плоди Гори Роман-Кош дозрівають на початку листопада, досягають маси 250 г, мають жовте забарвлення, зберігаються до середини січня. Обидва сорти високоврожайні, але потребують запилювачів. 

Вивчивши характеристики сортів можна зробити висновки, що в Україні для культивування доступні хурма східна, віргінська хурма та їх гібриди. 

Найбільш зимостійкі сорти віргінської хурми можна вирощувати майже на всій території України, за винятком холодних сіверо-східних та східних областей, де абсолютні мінімуми нижчі -35 °С. Для культивування хурми на території України потрібно вибирати сорти з коротким вегетаційним періодом та раннім дозріванням плодів.

Найбільш зимостійкі сорти хурми східної, такі, як Нітарі, Тан-Кан, Костата, Українка та інші, можна вирощувати лише у небагатьох найбільш теплих мікрокліматичних зонах Одеської області – на підщепі, а ще краще на штамбі чи скелеті хурми віргінської. Але в найхолодніші зими і навіть у помірно холодні, але з тривалими та глибокими відлигами, зимові ушкодження не виключені.

Найбільш цікавими для господарського використання на півдні України є сорти гібридного походження. Маючи більш високу зимостійкість (на 3-8 °С), ніж найбільш зимостійкі сорти східної хурми, вони разом з тим майже не поступаються їм за розміром плодів. А це означає, що найбільші з них (наприклад, Гора Говерла) можна вирощувати у причорноморських районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Сорт Нікітська бордова досить зимостійкий, щоб рости і регулярно плодоносити у вищевказаних областях і навіть трохи на північ, за винятком екстремальних умов. А зимостійку Росіянку можна вирощувати в Херсонській, Одеській та Миколаївській областях, з певним ризиком навіть на північ.

Щоб рослини прижилися і вступили в плодоношення, потрібно індивідуально вибирати сорт і щеплення для кожної місцевості (найкраще на штамбі або скелеті віргінської хурми) з урахуванням кліматичного режиму.

Ця культура, не будучи особливо вимогливою до родючості ґрунтів, дуже вимоглива до їхньої вологості, вона добре переносить перезволоження та високий рівень ґрунтових вод. Крім того, вона менш солестійка, ніж інші культури.

Добре переносить спеку за наявності вологи в ґрунті, але нестійка до повітряної посухи як улітку, так і взимку, тому її потрібно розміщувати у захищених від вітру місцях. Хурма світлолюбна і погано переносить затінення, для хорошого плодоношення їй необхідні запилювачі і регулярна  нормувальна обрізка.

Але, незважаючи на перелічені нюанси, варто займатися хурмою. В умовах України, як і у себе на батьківщині, обидва види хурми (і віргінська, і східна) та їхні гібриди мало пошкоджуються шкідниками та хворобами, тому практично не потребують обробки захисними препаратами. А це здешевлює догляд за хурмою та дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію.

Хурма дуже врожайна. Усі сорти рано вступають у плодоношення та швидко його нарощують. Зібрані наприкінці жовтня, плоди в домашніх умовах за вологості повітря 80-90% зберігаються у вірмінської хурми – до 1, Росіянки та Нікітської бордової – до 2-2,5, Гори Говерли та Гори Роман-Кош – до 3 місяців.

Василь Дерев'янко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте