Мініатюрний сад: досвід вирощування помідорів на балконі

Моє захоплення балконними помідорами почалося давно. Я пенсіонерка, бігати, як у молодості, мені вже несила, от і знайшла заняття, завдяки якому не сиджу, склавши руки. Спочатку вирощувала квіти, але чомусь мені це стало нецікаво. А тут сестра порадила спробувати вирощувати помідори і, мабуть, її порада потрапила “в яблучко” – помідори я люблю з дитинства, і не тільки на смак, мені подобається зовнішній вигляд кущів, химерно вирізане листя, його характерний терпкий запах...

• Мій балкон відкритий, тут немає рам зі склом.
• Встановлено дерев'яні ящики (пластмасові – дрібні, тому й не годяться) заввишки 35 см/ 
• Pземля насипана на 3-4 см нижче за верх ящика, міняю її раз на три роки.
• Навесні, перед посадкою, поливаю землю окропом, щоб знищити всю “нечисть”, що скупчилася там за зиму. 
• Потім перекопую землю та висаджую розсаду. Роблю це наприкінці квітня - на початку травня.
• Висаджую тільки сорти Де Барао – рожеві, червоні та жовті (їх ще називають ананасними). Рослини виткі, добре затіняють балкон, дають непоганий урожай. Пробувала висаджувати інші сорти – ефект не той.

Моє насіння все “балконне”. Перше насіння взяла з городніх помідорів. А тепер ні насіння, ні розсаду не купую. За своє насіння я ручаюся, воно багаторазово перевірено. Якось навесні мені дали розсаду Де Барао, висадила я її, і виявилося, що вона росте набагато гірше, ніж мої “аборигени”. 

А взагалі, я займаюся помідорами багато років і весь цей час використовую своє насіння.

Відбираю його з перших, ранніх, але повністю дозрілих плодів. Вони мають бути великі, без пошкоджень. Загортаю насіння в папір, кладу в коробочку і зберігаю ці згорточки усю зиму в дверцятах холодильника, внизу.

Пророщую насіння наприкінці лютого. Як тільки проклюнеться, сію в землю. Після цього сіянці пікірую у окремі маленькі ємності. 

Поливаю розсаду дуже акуратно та помірно.

Саджаю рослини на відстані 20-25 см, на балконі їх у мене 14 штук.

Росте один кущ навіть у відрі, він отримує все нарівні з іншими кущами, але все ж таки виглядає гірше.

Одразу ж після висадки розсади підв'язую рослини до дерев'яної палички, потім – до балконних решіток, по мірі їх росту – до натягнутих мотузок.

Підживлюю помідори курячим послідом та азотними добривами. 

Як і на грядці, мої балконні вихованці хворіють на фітофтороз.

Був рік, коли втратила більшу частину врожаю. І тоді подумала: а що, якщо спробувати... стрептоцид. Із роками відпрацювала методику.

• Беру 10 пігулок на відро води.
• Цим розчином поливаю рослини раз на 7-10 днів – по 0,5 л на кущ.
• А вперше для профілактики – за два тижні після посадки.
• У серпні кущі стрептоцидом, зазвичай, не обробляю. Коли кущі зміцніють, їм це вже не потрібно. 
• За сезон поливаю захисним розчином у середньому 3-4 рази. Дати точний рецепт неможливо, потрібно просто уважно дивитися на листя, стебла, плоди, враховувати погодні умови та визначати, чи потрібні обробки та в якій кількості.

Набагато складніші справи з поливом.

Коли кущики зовсім молоденькі, поливаю їх двічі на день. Тут головне – не перелити води. 

Якщо температура повітря в тіні досягає 25 °С, то зміцнілі рослини поливаю три рази, а якщо вище – чотири.

Так, у липневу спеку поливала перший раз о 6-й ранку, потім о 9.00 та 12.00. Далі кожні 2 години – о 14.00, 16.00, 18.00, а востаннє о 21.00. Під кожен кущ виливала півлітрову банку води, вдень – з азотними добривами, увечері – з послідом. Головне – не пропускати й дня. У спеку поливала водою кілька разів і підлогу на балконі.

Враховуючи те, що графік поливу такий щільний, про далекі поїздки говорити не доводиться. Рослини потребують постійної турботи. Щоправда, вранці можна полити трохи більше, ніж звичайно, перед виходом з дому – ще раз, і таким чином продовжити собі вільний час.

Якось я була відсутня вдень з 12.00 до 18.00. Прийшла, а мої бідні помідори ледве стоять. Але нічого, потім прийшли до тями.

Отже, це заняття більше підходить для пенсіонерів, а не для молодих (у них і ритм робочого дня інший і динаміка життя інша).

Загалом з кожного куща за сезон знімаю по 50-70 плодів. Різні кущі дають різний урожай, та й рік на рік не доводиться, впливають грози, спека... Але все одно з куща збираю не менше як півсотні плодів.

Як я переконалася, на врожай впливає все: і моє ставлення до рослин, і космічні ритми. Я не забобонна людина, але все-таки намагаюся зайвий раз не турбувати рослини і не проводити жодних “зелених операцій” по понеділках та 13-го числа. У ці дні обмежуюсь лише поливом. Як показала практика, найкращий час, щоб розпочати будь-яку нову справу – неділя, друга половина дня.

І ще одне спостереження. Щоранку вихованці мене дивують. Встаю, а вони виросли на 5-10 см. Виявляється, помідори ростуть уночі. І таємничість цього процесу зачаровує. Тож і спостерігати за ними дуже цікаво.

Гарантую: з балконними помідорами вам нудьгувати не доведеться.

Записала Світлана Вінарська 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com