Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Прихований недуг: як лікувати яблука від гнилі насінневої камери плодів

28 липня 2023
4639
як лікувати яблука від гнилі насінневої камери плодів

"Звертаюся до вас із проханням допомогти мені вилікувати дві яблуні в моєму невеликому саду. Рослини сортів Кальвіль сніжний і Слава переможцям хворіють, а я не знаю, що це за хвороба і чим її лікувати.

До цвітіння обприскував дерева хорусом, а після цвітіння - купроксатом, але це не допомогло.

Наприкінці липня - на початку серпня, коли яблука ще маленькі і зелені, усередині з'являються коричневі плями, при цьому на поверхні яблука ніяких ознак хвороби немає. В кінці серпня - на початку вересня, коли яблуга достигають, майже вся внутрішня частина стає коричневою (гнилою), а потім гниль з'являється і на поверхні яблука.

Всі плоди пропадають, обсипаються або залишаються на деревах - гнилі. Плодожеркою не пошкоджені. Поясніть, що це за хвороба і як лікувати мої рослини".

За зазначеними симптомами можна припустити, що яблука уражені гниллю насіннєвої камери.

Збудники хвороби – кілька видів грибів (Botrytis, Fusarium, Trichothecium, Alternaria, Nectria). Вказані патогени паразитують на різних плодових рослинах. Спочатку вони розвиватимуться сапротрофно (за рахунок мертвих рослин або тварин). При настанні оптимальних умов (підходяща температура, вологість) збудники утворюють безліч спор, що заражають плоди ще в зав'язі, одразу після цвітіння дерев, інфікування триває аж до збирання врожаю.

Спори заражають плоди через ранки різного походження (тріщини в результаті ураження яблук паршою, пошкодження комахами) або природні отвори (відкрита трубка чашечки, тріщини в тканині чашечки, пори).

Недбале зривання плодів при збиранні врожаю, коли відривають плодоніжки, сприяє проникненню гриба в плід.

Після зараження паразит починає розвиватися, при цьому утворюються токсини, що сприяють загниванню рослинної тканини.

Якщо спори через ранки потрапляють у плоди, візуальні ознаки хвороби проявляються у вигляді бурої гнилі на їхій поверхні. Зараження спорами через природні отвори викликає розвиток гнилі всередині плода, в насіннєвій камері або м'якоті. У такому разі виявити початок розвитку хвороби неможливо.

Після руйнування серцевини гіфи гриба пронизують м'якоть. Якщо розрізати плід, у сердцевині помітно міцелій.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються у вигляді темних плям, розміщених у воронці або чашечці.

Найбільше цією хворобою уражаються плоди сортів яблуні, у яких чашечка відкрита або напівзакрита: Пармен зимовий золотий, Пармен шарлаховий, Бойкен, Голден Делішес, Пепін лондонський, Ренет орлеанський.

Для зниження ураженості яблук у саду та кращого збереження плодів у сховищах необхідно провести комплекс профілактичних та захисних заходів з догляду за рослинами в період вегетації.

З цією метою проводять підживлення рослин добривами. Їх вносять у ґрунт і одразу ж закладають або розчиняють у воді і робочим розчином обприскують листовий апарат (позакореневе підживлення).

При поливі та підживленні враховують тип ґрунту, його родючість, вік дерев та величину навантаження їх плодами.

За місяць до збирання врожаю поливи дерев пізніх сортів припиняють, їх плоди призначені для тривалого зберігання. 

Збирання врожаю проводять у суху погоду.

У період вегетації виконують захисні заходи для боротьби з хворобами, що дозволяє зменшити інфекційний запас до мінімуму. 

Проти збудників хвороб, починаючи з фенофази рожевий бутон і до серпня дерева обприскують фунгіцидами групи міді – медян екстра, 35% к.с., блу бордо, 77% в.г., чемпіон, 77% с.п. , 5% к.с. Зазначені вище препарати мають контактний спосіб дії.

Для обприскування можна використовувати системні фунгіциди – скор, 25% к.е., стробі, 50% в.г., хорус, 75% в.г., флінт, 50% в.г. Інтервали між обробками мають становити 10-14 днів.

За 20-30 днів до збирання дерева пізніх сортів обробляють препаратом топсін-м, 70% с.п. (15-20 г на 10 л води).

Можна провести три обробки хлористим кальцієм (40-70 г на 10 л води) з інтервалом 12-15 днів. Останню обробку проводять за два тижні до збирання.

При зніманні плодів намагаються зривати їх дбайливо, щоб не відірвати плодоніжку, оберігають їх від подряпин, проколів та механічних пошкоджень шкірки.

Збереження воскового нальоту на плодах сприяє їх безпеці.

Обережне ставлення до плодів під час збирання, транспортування та сортування убезпечить їх від пошкоджень і, відповідно, проникнення в них збудників паразитарних хвороб — як у саду, так і в сховищі.

Для нормальної безпеки плодів велике значення має стан сховища. 

  • У приміщенні, де зберігатиметься врожай, ретельно дезінфікують стіни, стелю та підлогу розчином вапна та мідного купоросу (2,5 кг вапна та 300 г купоросу на 10 л води).
  • Дезінфекцію можна провести 4-5%-ним розчином залізного купоросу.

При додаванні залізного купоросу до вапна утворюється сірчиста кислота – високоефективний засіб проти пліснявих грибів. 

  • Тару також потрібно дезінфікувати. Для її обробки використовують 4-5%-ний залізний купорос (400-500 г на 10 л води).

У плодів, що знаходяться на зберіганні, відбувається випаровування вологи, так само, як і під час вегетації, щоправда, менш інтенсивно. Звичайно, при високій температурі волога в плодах починає випаровуватися набагато швидше, що призводить до швидкого старіння плодів, створюються оптимальні умови для розвитку грибів - збудників хвороб.

Тому в сховищі слід підтримувати низьку температуру, тобто таку, що сприятливо впливає на об'єкт зберігання і не дозволяє розвиватися шкідливим організмам. 

Для цього приміщення, де зберігаються плоди, потрібно регулярно провітрювати. Не можна у сховищі знижувати вологість. Зниження її нижче норми негативно впливає на продукти зберігання: відбувається швидка втрата води через посилену транспірацію, що призводить до втрати тургору, зниження якості продукту та послаблення його стійкості до різного роду грибів.

Відсутність світла в сховищі знижує інтенсивність фізіологічних процесів, що протікають у тканинах плодів. На світлі підвищується випаровування вологи. У сховищах бажано підтримувати постійний режим температури та вологості, не допускати різких їх коливань.

Режим зберігання необхідно диференціювати з урахуванням виду продукції, помологічного сорту, умов вирощування, термінів збирання. Для яблук у сховищі підтримують температуру -0,5...+1 °С, відносну вологість повітря 85-95%.

Небажано зберігати плоди в одному приміщенні з овочами, оскільки запах останніх передається плодам і негативно впливає на їхній аромат.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте