Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Сад

Друга після яблуні – груша: досвід вирощування імунних та продуктивних сортів зарубіжної селекції

29 марта 2021
297
Друга після яблуні – груша: досвід вирощування імунних та продуктивних сортів зарубіжної селекції

Груша – цінна плодова культура, яка займає друге місце після яблуні в структурі плодово-ягідних насаджень України. Величезна кількість сортів різних термінів дозрівання, плоди яких можуть досить довго зберігатися в холодильниках, дозволяє насолоджуватися смачними грушами впродовж всього року. 

Плоди груші – цінний продукт харчування, широко використовуються в народній і нетрадиційній медицині для оздоровлення, профілактики та лікування різних недуг. Плоди груші містять менше цукру, ніж яблука, але оскільки вміст кислоти в них менший, груші здаються солодшими. 

Сьогодні практично в кожному присадибному саду є по кілька дерев груші. Але сорти ці, як правило, старі, тому не відрізняються стійкістю до хвороб, відмінним смаком і красою плодів. До того ж зберігаються такі груші недовго, лише до нового року.

Однак щороку сортимент поповнюється гідними новинками, в основному зарубіжної селекції, які мають досить привабливі характеристики: імунні до основних захворювань груші, великоплідні, відрізняються чудовим смаком плодів, тривалими термінами зберігання.

Поява таких сортів – свято для садоводів-аматорів. Наведу характеристику деяких сортів, які вирощую сам. 

Дельбараю (Снєжка) – пізньоосінній французький сорт груші. Плоди грушоподібної форми, великі, масою 200-250 г, при нормуванні врожаю – 600 г. Жовто-зелені, із "засмагою" у вигляді рожевого рум'янцю. М'якоть біла, соковита, масляниста, з тонким ароматом, десертна (дегустаційна оцінка 4,9 бала). Сорт зимостійкий, дуже скороплідний, високоврожайний. Плоди зберігаються 1-2 місяці, в холодильнику – 4-5 місяців. 

За смаковими якостями плодів цей сорт, мабуть, найкращий в моєму саду.

Бланка – зимовий сорт чеської селекції. Дуже скороплідний, зимостійкий, стійкий до хвороб. Плоди грушоподібні, зелено-жовті, масою 500 г, окремі – 800 г. М'якоть середньо-жорстка, масляниста, без грануляції, соковита, солодка, з приємним ароматом. Сорт дуже перспективний для закладки промислового саду. Плоди в холодильнику зберігаються до квітня.

Дельбіас – осінній сорт французької селекції. Зимостійкий, імунний. Плоди дозрівають в I декаді вересня. Плоди широко грушоподібної форми, великі, масою близько 200 г, при дозріванні жовті з червоним рум'янцем, м'якоть біла, масляниста, соковита, солодка зі своєрідним сильним ароматом, чудового смаку (дегустаційна оцінка 4,9 бала). 

За смаком плодів займає одне з перших місць в моїй колекції. 

Конференція – осінній сорт англійської селекції. Зимостійкий, стійкий до парші, плодоносить регулярно і щедро. Виявляє часткову самоплідність, може бути хорошим запилювачем для інших сортів. Плоди одномірні, видовжено-грушоподібної форми, масою 140-220 г. Шкірочка щільна, зеленувата або солом'яно-жовта. М'якоть рожево-кремова, ніжна, масляниста, тане, дуже соковита, ароматна, дуже гарного смаку (дегустаційна оцінка 4,8 бала). У холодильнику плоди відмінно зберігаються більше 3 місяців, не втрачаючи смакових і товарних якостей. 

Пам'яті Князя Трубецького – пізньозимовий сорт, зимостійкий, стійкий до хвороб. Плоди дуже великі, масою 300 г (максимальна 800 г), широко-грушоподібної форми, зелено-жовті, з красивим рум'янцем на більшій поверхні плоду. М'якоть тверда, кисло-солодка, з легким ароматом, смачна (дегустаційна оцінка 4,8 бала). Плоди зберігаються до лютого, в холодильнику – до квітня. Прекрасний ринковий сорт.

Директор Альфан – пізньозимовий сорт французької селекції. Стійкий до хвороб, скороплідний, високоврожайний, зимостійкість вище середнього. Плоди великі, масою 300-400 г, іноді до 800 г, широко-грушоподібної форми, зелено-жовті, з красивим забарвленням. Зберігаються до лютого-березня, в холодильнику – до травня. М'якоть біла, соковита, солодка, чудового смаку (дегустаційна оцінка 4,9 бала).

Словенія – новий зимовий сорт. Плоди великі, правильної грушоподібної форми, масою 220-280 г, жовті, з невеликим рум'янцем на сонячній стороні. М'якоть біла, масляниста, соковита, з тонким квітковим ароматом, смачна (дегустаційна оцінка 4,7 бала). Сорт скороплідний, високоврожайний. Плоди зберігаються до січня, в холодильнику – до березня.

Для закладки грушевого саду, на мій погляд, найкраще використовувати однорічні стандартні саджанці висотою 110-120 см. Вони добре приживаються вже в перший рік вегетації і, як правило, ростуть краще дволітніх. 

  • Щільність посадки дерев на підщепі ВА-29 становить 2 х 4 м.
  • Оптимальний термін посадки груші в центральній частині України – квітень.
  • Ями для посадки розміром 80 х 80 х 80 см копаю з осені і заправляю органічними і мінеральними добривами. 
  • Перед посадкою саджанці впродовж доби вимочую в дощовій воді, а потім ще добу в стимуляторі росту (1 ст. ложка меду, 1/2 ч. ложки гумату натрію на відро води).
  • Потім корінь занурюю в бовтанку (земля, коров'як, текс велум (200 мл на 10 л води, консистенція густої сметани) і висаджую. 

Такі саджанці краще приживаються і влітку не ушкоджуються попелицями, трипсами, щитівками. Вважаю, що використовувати глину для бовтанки не можна, оскільки вона перешкоджає нормальному розвитку саджанця.

Раніше я засівав все пристовбурні круги в саду, щоб не заростали бур'янами, білою гірчицею і фацелією. Але ці сидерати потрібно було скошувати і закладати в ґрунт.

Щоб скоротити трудомісткість, в останні роки став сіяти польовицю пагононосну. Цю траву косити не потрібно, оскільки вона низкоросла (висота 10 см), дає пагони довжиною до 60 см, які стеляться по землі і вкорінюються. З роками під деревами утворюється щільна дернина, яка виконує функції мульчі: вона не дає проростати бур'янам, захищає кореневу систему від промерзання в малосніжні зими.

Іван Дзигора 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте