Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Садиба і дизайн

Для краси і здоров'я квітника: захищаємо тюльпани від хвороб

06 квітня 2021
1470
Для краси і здоров'я квітника: захищаємо тюльпани від хвороб

Важко собі уявити весняний сад без тюльпанів. Після довгої зими ми завжди з нетерпінням очікуємо їх цвітіння. Висаджені восени цибулини перезимували і з приходом перших сонячних весняних днів потребують нашої уваги.

Перш за все, необхідно уважно оглянути посадки і, якщо будуть виявлені хворі рослини, або такі, що відстають у розвитку, треба одразу ж видалити їх разом з грудкою землі. Цим ми попередимо поширення захворювання.

Видалені рослини краще спалити. Впродовж вегетації огляд слід періодично повторювати. 

Тюльпани уражаються грибними та вірусними захворюваннями. Розглянемо ознаки основних з них і розповімо про заходи щодо захисту рослин.

Сіра гниль цибулин 

Грибне захворювання, викликає загнивання цибулин при зберіганні і в період росту тюльпанів. Хворі цибулини буріють, розм'якшуються; пагони, що утворилися з них, зупиняються в розвитку, листя жовтіє і відмирає, рослина гине.

Заходи боротьби: чергування культур (повернення на колишнє місце не раніше ніж через 4-5 років), забезпечення достатньої площі живлення для рослини (не загущайте посадки), знищення уражених екземплярів і відбір здорового посадкового матеріалу.

Профілактична обробка рослин фундазолом (25 г на 10 л води), топсіном-М (10 г на 10 л води) до і під час бутонізації, фунгіцидами парацельс (3-5 мл на 3-5 л води) – 2 обприскування в період вегетації, спартак (15-20 г на 5 л води) – до 4 обробок за вегетацію. 

Різоктоніоз, або склероціальна гниль 

Розвивається на посадках тюльпанів вогнищами. В осередках ураження сходів немає зовсім або вони сильно деформовані, відстають у рості, слабшають і гинуть. Уражається тільки верхня частина цибулини і паросток, при цьому нижня частина без ознак захворювання: денце здорове, коріння добре розвинене.

Гниль суха, уражені частини втрачають колір, сіріють і засихають. Міцелій гриба формує повстяні маси між лусками, покриває поверхню цибулин. На уражених тканинах утворюються численні склероції, частіше округлі, іноді сплющені: спочатку вони білуваті, потім буріють до майже чорних. Склероції слабо прикріплені до ураженої рослині, легко відокремлюються, заражаючи ґрунт, в якій зберігаються до 10 років.

Захворювання вражає також гіацинт, крокус, ірис, лілію, нарцис, мускарі, пролісок і інші цибулинні. Розвитку хвороби сприяють м'яка зима і затяжна весна.

Заходи боротьби: вибір для посадки добре дренованих ділянок, ретельний відбір посадкового матеріалу, вибракування уражених рослин з прилеглим ґрунтом, повернення посадок на колишнє місце не раніше ніж через 10 років, протруювання цибулин перед посадкою в розчині фунгіцидів (фундазол – 0,5%, топсін-М – 0,2%) впродовж 30 хвилин. Можна замочувати цибулини в протруйнику тирана (5-7 мл на 100-150 мл води). 

Фузаріоз 

Захворювання вражає цибулини. На поверхні з'являються світло-бурі плями, які з розвитком рослини збільшуються і темніють, часто супроводжується появою каміді. При підвищеній вологості утворюється білий пухнастий міцелій з рожевим нальотом. Зараження відбувається в кінці вегетації, коли температура повітря і ґрунту піднімається вище 20 °С. Хворі рослини передчасно засихають, набуваючи сіруватого відтінку. Хвороба продовжує розвиватися і при зберіганні. Цьому сприяє підвищена вологість і температура. Уражені цибулини мають специфічний запах. 

Заходи боротьби: вибір дренованих ділянок з рН 6-7,5; внесення помірних (не надмірних) доз азоту в ґрунт, а також перепрілого перегною (слід уникати свіжої органіки!); ретельне вибракування хворих рослин, повернення на колишнє місце не раніше ніж через 5 років; 30-хвилинне протруювання цибулин перед посадкою і закладкою на зберігання в розчині фунгіцидів (фундазол – 0,5%, топсін-М – 0,2%); під час вегетації профілактична обробка фундазолом (25 г на 10 л води), топсіном-М (10 г на 10 л води); дезінфекція сховищ і тари для зберігання; витримування оптимальних режимів зберігання, провітрювання сховищ. 

Пістрявість пелюсток тюльпанів 

Часто можна почути, що сорти «перезапилилися», «перевелися». Однак мова йде про найпоширеніше вірусне захворюванні тюльпанів. Не всі сорти однаково реагують на це захворювання (іноді при нормальному забарвленні коротшає стебло, дрібніють цибулини) і не всі їм хворіють. Зазвичай у нестійких сортів змінюється колір пелюсток, на них з'являються світлі або темні нехарактерні штрихи, перистий малюнок.

Уражені рослини є джерелом зараження для здорових. Необхідно ретельно спостерігати за рослинами, безжально видаляючи і знищуючи хворі екземпляри.

Це найнадійніший метод боротьби з пістрявістю пелюстків. 

Щоб уберегти колекцію і запобігти поширенню хвороб необхідно: 

  • дотримуватися агротехніки, проводити профілактичні заходи по захисту рослин;  
  • нові сорти краще розміщувати на окремій ділянці і, лише переконавшись у відсутності ознак захворювань, поповнювати ними колекцію; 
  • дотримуватися сівозміни, не "перегодовувати" рослини, проводити посадку тільки здоровим (обробленим) посадковим матеріалом; 
  • при видаленні уражених екземплярів необхідно дезінфікувати інструмент (10%-ний розчин формаліну або 5%-ний розчин перманганату калію), під час зрізання квітів також потрібно дезінфікувати інструмент; 
  • за погодних умов, сприятливих для розвитку хвороб, проводити профілактичні обробки. 

Дотримання цих нескладних заходів дозволить зберегти здорові рослини, які будуть радувати вас своїм цвітінням довгі роки.

Наталія Шарпило 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте