Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Життєдайний кріп: особливості вирощування культури

07 квітня 2021
567
Життєдайний кріп

Чи можна уявити собі весняний супчик або свіжий салат без кропу? Мабуть, на кухні у нас без нього не обійтися. В Україні кріп – одна з найулюбленіших пряних трав. Перші записи про нього були знайдені в давніх єгипетських папірусах. Батьківщиною кропу вважаються країни Європи і Близького Сходу, що примикають до Середземного моря, звідти він був завезений до Греції і Риму. У природі в дикому вигляді кріп зустрічається в Америці, Північній Африці, а також в Ірані та інших азіатських країнах. Культивують кріп в великих кількостях в країнах Європи, Азії, Америки, на Кавказі і, звичайно ж, в Україні. Стародавні греки і римляни називали його "anethon", що означає "швидкорослий". Звідси походить його ботанічна назва – Anethum graveolens L. 

Кріп запашний (городній) – однорічна рослина з родини селерових.

Стебло прямостояче, округле, порожнисте, гладеньке, 70-110 см у висоту. На кожній рослині по 4-5 великих суцвіть-парасольок. Листки чергові, яйцеподібні, 2-3-перисторозсічені з ниткоподібними часточками, нижні черешкові, верхні сидячі з укороченими пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, з складних 20-50-променевих парасольках без обгорток. Плоди – плескаті, овальної форми, виражено ребристі двосім'янки. 

Кріп – досить холодостійка культура. Його насіння може проростати вже при температурі 3 °С. Ріст не припиняється і при температурі 8-10 °С.

Кріп – рослина довгого дня, збільшення світлового дня прискорює розвиток і утворення квітконосів. Він дуже світлолюбний, і найкращий урожай вдається на сонячних ділянках. Кріп слід вирощувати на родючих ґрунтах з нейтральною реакцією. 

Від нестачі вологи листя грубіє, а від надлишку – урожай сировини і вміст у ньому ефірної олії помітно знижується.

Щоб забезпечити безперервне надходження зеленого кропу, треба підбирати різні за скоростиглістю сорти, висівати в кілька строків. Ранню продукцію отримують, висіваючи кріп під зиму і взимку.

  • До зимового посіву починають готуватися в жовтні. Кріп сіють перед настанням стійкого похолодання на підготовлені грядки в борозенки глибиною 7-8 см і закладають насіння родючим удобреним ґрунтом, шаром у 3-4 см. При настанні морозів грядку вкривають мульчею (шар 5 см).
  • Навесні кріп висівають якомога раніше. Посів можна повторювати через 2-3 тижні до кінця липня.

Насіння закладають на глибину 1,5-2,0 см і злегка ущільнюють ґрунт для кращого контакту насіння з землею. При вирощуванні на зелень рослини кропу в фазі 2-3 листочків можна прорідити на 3-4 см, насінники – на 12-15 см.

У вологому ґрунті сходи кропу з'являються через 12-15 днів, в сухому – набагато пізніше. 

Погана схожість насіння пов'язана з наявністю в ньому ефірних олій. Справа в тому, що для швидкого проростання  насінню потрібна волога. Набухаючи, насіння кропу поглинає води в 2-2,5 рази більше за власну масу. А ефірні олії  перешкоджають проникненню води до зародка. В результаті сходи з'являються через 20-25, а іноді і через 35 днів після посіву.

За цей час бур'яни можуть заглушити посіви. Щоб раніше почати прополки, можна разом з кропом висіяти маякову культуру – салат або редис, яка швидко зійде і позначить рядки. 

Є ще один спосіб прискорити процес проростання насіння кропу. Його замочують у воді на 3 дні, причому воду щодня кілька разів змінюють. Потім насіння просушують до сипучесті і висівають. При такій підготовці насіння сходи з'являються днів через 10 після посіву. 

Догляд за рослинами полягає в своєчасному розпушуванні ґрунту і боротьбі з бур'янами. За необхідності проводять підживлення фосфорно-калійними мінеральними добривами з розрахунку 10-15 г/м2, а за нестачі вологи поливають – 20-30 л/м2 води. 

Збирати зелень починають через 30-40 днів після посіву, коли рослини досягають висоти не менше 10-12 см. Урожай у відкритому ґрунті  складає1,0-1,6 кг/м2

Для засолювання овочів використовують кріп у віці 70-80 днів, коли насіння і квіткові стебла містять більше ефірної олії.

Парасольки на рослинах дозрівають неодночасно, і зріле насіння легко обсипається. При цьому губиться найкраще, повноцінне насіння. Тому насінники кропу потрібно збирати вибірково, по мірі дозрівання. 

Вся надземна частина рослини містить ефірну олію (до 2,7%), що додає їй апетитного аромату, особливо багато ефірної олії в плодах кропу (4-6%). Основні компоненти ефірної олії кропу – карвон (40-60%) і лімонен.

Листя багате каротином, вуглеводами, пектинами. У ньому великий набір вітамінів (С, В1, В2, РР, фолієва кислота), флавоноїди, солі заліза, калію, кальцію, фосфору в легкозасвоюваній формі, в плодах кропу близько 20% жирної олії, до 15% білкових речовин, до 5% цукрів, 7% пектинових речовин, до 2,5% хлорогенової кислоти, до 3,5 мг/кг нікотинової кислоти.

У науковій медицині настій плодів використовують як відхаркувальний засіб. Настій і порошок з насіння кропу застосовують для профілактики стенокардії, при безсонні, анемії, геморої, як заспокійливий і сечогінний засіб.

Препарати кропу корисні як зміцнювальний і відхаркувальний засіб хворим на туберкульоз легенів, в суміші з іншими травами використовуються при наявності піску в нирках як сечогінне, легке проносне і для збільшення лактації у годуючих матерів. З плодів кропу отримують анетін, який застосовують при захворюваннях органів черевної порожнини і при хронічній коронарної недостатності. Завдяки карвону ефірна олія кропу діє як антибактеріальний засіб. 

В якості наружного засобу препарати кропу застосовують при гнійних захворюваннях шкіри, для зняття запалення очей при перевтоми. Тим, у кого проблеми із зором, просто необхідно з'їдати щодня невелику кількість кропу. 

Ефірну олію з листя, стебел і насіння використовують для ароматизації в парфумерній, кондитерській та консервній промисловості. Неможливо собі уявити без кропу різноманітні овочеві консерви, маринади і домашні соління. Яка їжа без кропу? Ніяка!

Ольга Корабльова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте