Невибагливий новосел: вирощуємо батат

Батат для себе відкрила випадково. Якось восени зайшла до знайомого, який багато років прожив в Перу і був справжнім шанувальником цього екзотичного коренеплоду. Урожай батата до того моменту у нього був зібраний, в городі лежали лише неприбрані батоги рослин. Я з цікавості взяла буквально кілька стебел... 

Вдома порізала їх так, щоб на кожному було по чотири міжвузля, і поставила в воду. Коли з'явилися білі корінці, посадила батат в горщики. На підвіконні рослини відчували себе чудово до Нового року – виткі стебла піднялися в висоту до 40 см.

Але в січні батат перестав рости – чи то йому стало холодно (рослина любить температуру від 20 ° С і вище, а взимку на підвіконні прохолодніше буде), чи то тісно в горщиках. Я навіть почала сумніватися, що мої рослини дотягнуть до теплих днів.

А висаджувати живці можна, коли мине загроза поворотних заморозків і ґрунт прогріється до 20 ° С. 

До висадки готувалася ретельно.

Виділила для батата сонячне місце, добре перекопала ґрунт на глибину 20 см, додала перегною, трошки позаторішнього гною, золи.

Висадила рослини у відкритий ґрунт 20 травня по схемі 70х70.

Приживалися мої вихованці болісно. А потім пішли в ріст, обплітаючи все на своєму шляху!

Коли батат в'ється, він випускає корінці, якими чіпко впивається в землю. У теплих країнах він так і розмножується. Там викопують не весь урожай одразу, а рівно стільки, скільки потрібно для їжі в даний момент. РОслина продовжує рости, захоплюючи все більше простору. 

У наших краях так не вийде.

Тому з серпня я не давала батату розростатися, підрізала нові дрібні корінці і прищипувала верхівки, щоб всі сили йшли в корені і бульби були більшими.

Особливого догляду батат не вимагає.

Прополка йому не потрібна, оскільки потужні в'юнкі стебла з густим листям закривали землю так, що поруч більше нічого не росло. Рослина спокійно переносить посуху, витримує тривалі дощові періоди. Обробок ніяких не проводила, оскільки батату не страшні  ні гнилі, ні фітофтороз.

В кінці літа з'явилися слимаки, тому рослини довелося обприскати молоком, розведеним водою з додаванням йоду. Осінь видалася тепла, без заморозків, що дозволило відсунути збір врожаю до 20 жовтня.

Коренеплоди батата мають приємне рожеве забарвлення, а м'якоть у них біла. Смак у неї солодкий, з горіховим ароматом. Найбільше мені подобається батат в сирому вигляді. Він чудово доповнює будь-які салати із зелені.

Вітаміну С в ньому більше, ніж в картоплі і цибулі. Також в складі рослини – фолієва кислота, вітаміни групи В, вітамін Е, пектин, клітковина і мінеральні солі.

Цей коренеплід нормалізує обмін речовин, підвищує імунітет, корисний при хронічній втомі, застуді, стресах, безсонні, захворюваннях очей. Солодка "картопля" сприяє зміцненню стінок кровоносних судин, запобігає онкологічним захворюванням. Батат рекомендують тим, хто страждає шлунково-кишковими захворюваннями та проблемами зору, жінкам при клімаксі, людям зі зниженим імунітетом. Через низьку калорійність цей коренеплід – відмінний засіб, що дозволяє позбутися від надмірної ваги.

Якщо хочете спробувати цей дар природи в дії, знайдіть для нього місце на своєму городі. Тим більше що батат, крім незвичайного смаку, відомий досить невибагливим характером. 

Галина Любинецька 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора