Сорго: надійна підмога в господарстві

Сорго – високоврожайна рослина, в народному господарстві його використовують як зернову і кормову культуру.

Посівна площа різних видів сорго в світі складає більше 60 млн га. В Україні його вирощують на великих площах переважно в південних і центральних областях, оскільки це дуже посухостійка культура.

Але в зв'язку з глобальним потеплінням клімату сорго зараз освоює навіть північні і західні області нашої країни.

Коренева система сорго мичкувата, сильно розвинена, здатна проникати в ґрунт на 1,5-2,0 м. На стеблах рослини утворюються повітряні корені, завдяки яким вона поглинає вологу і кисень з повітря. За рахунок добре розвиненої кореневої системи сорго відмінно росте на будь-яких типах ґрунту, навіть на солонцюватих і засолених.

Стебло віникового сорго тонше за кукурудзяне, всередині заповненене м'якою серцевиною. В залежності від сорту і ґрунтово-кліматичної зони вирощування рослина досягає від 1 до 4 м заввишки. Листя широкі, на одній рослині – від 10 до 30 штук. Суцвіття  – складна китиця (так звана волоть). 

Я вирощую віникове сорго вже більше п'яти років. Спочатку посадив культуру на невеликій  ділянці, оскільки не знав, як воно поведе себе в наших умовах.

Тепер з кожним роком площу посадки сорго розширюю, адже ця культура виявилася досить невибагливою ​​і дуже вигідною.

• Коли температура ґрунту прогрівається до 15 °С, висіваю насіння рядковим способом на глибину 2-4 см, між рядами залишаю відстань 40-50 см.
• Сію вручну –так, щоб між насінням було приблизно 2 см.
• Коли сіянці досягнуть в висоту 5-7 см, проріджую посіви, залишаючи між рослинами 5  см.

Помітив, що при загущених посівах сорго полягає.

• За сезон роблю три прополки: першу – після появи сходів, другу – під час проріджування і третю – коли рослини виростуть до 10-15 см (в цей же час можна провести коригувальне проріджування).

Після цього сорго починає активно рости і  прополок більше не потребує.

На початку воскової стиглості зерна збираю рослини вручну, зрізаючи їх верхню частину на 80-100  см, практично до першого вузла.

Щоб очистити китицю від зерна, вставляю її між ручкою і  краєм оцинкованого відра верхівкою всередину ємності, і різким рухом смикаю. Все зерно висипається в відро, а  волоть очищується.

Отриману сировину сортую, в'яжу в пучки та вішаю для досушування в добре провітрюваному захищеному від дощу місці.

Коли прути повністю висохнуть, приступаю до  в'язання віників. Зерно сушу під навісом. Більша його частина йде на продаж, залишки – на годівлю домашній птиці та худобі. Стебла, які залишаються в полі, прибираю пізньої осені, коли з'являється більше вільного часу. Подрібнюю їх на дробарці, і  потім весь наступний сезон використовую для мульчування грядок на городі.

Як бачите, вирощування віникового сорго може стати гарною фінансовою підмогою для сім'ї. 

В'яжемо віник з сорго

• Очищені і висушені прути сорго складіть в пучок товщиною приблизно 10-14 см, підрівняйте волоть, ущільнить її та туго обв'яжіть дротом, щільною ниткою або тонкою мотузкою біля основи волоті. Спосіб обв'язки виберіть самі, головне, щоб пучок був тугий і не розсипався.
• Тепер розділіть пучок на три частини і обв'яжіть кожну з них окремо, трохи нижче попередньої обв'язки. Зробіть три таких пучка.
• Потім в пучках з боків віника обріжте навскоси кілька стебел, відступивши від обв'язки вгору по держаку приблизно на 5 см. Це робиться для того, щоб зменшити товщину держака майбутнього віника.
• Тепер зберіть всі три пучки разом так, щоб обрізані стебла на бічних пучках розташовувалися в середині віника та щільно прилягали один до одного, і туго обв'яжіть держак в цьому місці.
• Наступні обв'язки на держаку робіть через кожні 10 см.
• Надайте вінику більш акуратного вигляду – підрівняйте ножицями волоть, щоб прути не стирчали і були одного розміру.
• Те  ж саме зробіть з держаком.
  

Мирон Дацько 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора