Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

У капусти є вимоги: основи агротехніки культури – посадка, догляд, підживлення

27 листопада 2023
1114
У капусти є вимоги: агротехніка

Капуста більше інших овочевих культур забирає з ґрунту поживних речовин, тому її потрібно вирощувати на добре удобрених ділянках.

Особливо вимогливі до родючості ґрунту ранні та пізні сорти, під які переважно використовувати родючі, замулені весняними водами заплави, вологі суглинні ґрунти та низинні торфовища. Ранні сорти капусти краще вирощувати на більш піднесених ділянках з легким супіщаним добривом ґрунтом, такі ґрунти швидше просихають і більш доступні для ранньої обробки та висадки розсади.

Місце капусти у сівозміні  

Кращими попередниками для середньостиглої та пізньої капусти є огірки, картопля, цибуля ріпчаста, помідори, морква, горох; для ранньої капусти – огірки, картопля, цибуля, часник. 

Після редьки, ріпи, редиски, брукви, а також капусти та інших хрестоцвітих, культивувати її не слід, щоб уникнути захворювання на кілу.

На колишнє поле повертати капусту слід не раніше як через 3-4 роки, але в закислених ґрунтах – не раніше як за 4-5 років.

Добрива та обробка ґрунту 

Для отримання високих урожаїв капусти потрібно хороше заправлення ґрунту поживними речовинами.

Під капусту ґрунт необхідно готувати з осені: перекопати його на глибину 25-30 см і внести органічні добрива (капуста добре відгукується на свіжий гній) з розрахунку 4-6 кг/м2. У разі потреби гній можна вносити і навесні, але тільки під пізні та середні сорти капусти, тривалий вегетаційний період яких дозволяє більш-менш повно використовувати гній весняного внесення.

Дві третини розрахункової дози мінеральних добрив слід вносити восени під перекопування разом з органічними добривами, решту – рядки або лунки при посіві або при посадці та підживленні. Під ранню капусту фосфорні та калійні добрива у південних та центральних районах України найкраще вносити восени, під перекопування, а азотні – навесні. У районах достатнього зволоження всі види мінеральних добрив доцільніше вносити під весняний обробіток ґрунту. 

Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив, залежно від типу та родючості ґрунту, такі (г/10 м2):

  • під ранню капусту – аміачної селітри – 180-350, суперфосфату – 300-500, калійної солі – 250-400 г;
  • під середньостиглу та пізню капусту – аміачної селітри 280-450, суперфосфату – 500-800, калійної солі – 300-460 г.

Оптимальними для капусти є ґрунти з реакцією ґрунтового розчину, близької до нейтральної (рН 6,2-7,5), тому на ділянках з кислим ґрунтом капуста погано розвивається і не зав'язує качанів. Вапнування на таких ділянках має дуже велике значення. Воно необхідне також як засіб боротьби з кілою, яка не розвивається на вапнованих, менш кислих ґрунтах. 

Вапно вноситься не щорічно, а один раз на 3-4 роки. Його внесення у сівозміні слід приурочити саме до капусти, яка добре переносить свіже вапнування. 

Вирощування розсади 

Розсаду ранньої та 50% розсади середньостиглої капусти вирощують у плівкових розсадних теплицях, решту розсади середньостиглої та пізньої капусти вирощують у розсадниках у відкритому ґрунті.

Перед посівом перевіряють схожість насіння, протруюють його ТМТД (0,5-0,6 г на 100 г) проти збудників хвороб. 

  • Ефективно також намочування насіння в розчинах мікроелементів: 0,01-0,03% борної кислоти, 0,02% сірчанокислої міді, 0,05-0,1% сірчанокислого марганцю, 0,003% сірчанокислого цинку.

Насіння ранньої капусти висівають з 10-15 січня до 5-15 лютого, залежно від зони, а середньостиглої – наприкінці лютого - у першій половині березня.

На 1м2 теплиці висівають 8-10 г насіння.

Щоб розсада не витягувалась, одразу після посіву температуру підвищують до 18-20 °С, а при появі сходів знижують до 6-8 °С. Через 4-5 діб та наступні дні температуру підтримують у сонячну погоду до 16-18 °C, у похмуру – до 12-16 °С, вночі знижують до 8-10 °C.

  • Підживлюють розсаду розчинами мінеральних добрив.
  • Перше підживлення (20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію на 10 л води) проводять через 7-10 днів після пікірування, друге (30 г аміачної селітри, 60 г суперфосфату і 20 г сірчанокислого калію – через 10-12 днів після першого.
  • На 1 м2 використовують 10 л живильного розчину. 
  • Щоб запобігти опікам листя, рослини поливають водою до підживлення і після нього.

За 10-15 днів до висадки розсади на постійне місце поливи припиняють та рослини гартують. Зниження температури в цей період навіть до 2-3 °С не завдає шкоди рослинам.

Висаджують розсаду ранньої капусти в 55-65-денному віці при появі 5-6 справжніх листків. Перед вибіркою розсаду добре поливають.

Розсаду пізніх, середньопізніх та 50% середньостиглих сортів капусти вирощують у холодних розсадниках відкритого ґрунту.

Для цього вибирають ділянку з невеликим південним або південно-західним ухилом, захищену з півночі та сходу від вітру, що добре прогрівається сонцем протягом дня. Ґрунт готують із осені із внесенням під перекопування органічних та мінеральних добрив.

Посів насіння середньостиглої та середньопізньої капусти проводять на півдні у третій декаді березня – першій половині квітня, капусти пізніх сортів – у першій половині квітня. У північних областях – наприкінці квітня - початку травня, а пізньої капусти – у першій половині травня. 

При появі сходів, а також у період росту проти хрестоцвітих блішок рослини запилюють тютюновим або махорковим пилом (30-50 г на 10 м2). Досить ефективно обприскування рослин препаратами карате, децис (5 г на 10 л) та іншими. Ці ж препарати використовують для боротьби з весняною капустяною мухою та проти капустяної попелиці.

Для відлякування капустяної мухи одразу після висадки розсади ґрунт навколо неї в радіусі 4-5 см посипають тютюновим пилом, змішаним навпіл з вапном-пушонкою або золою. На 10 м2 витрачають 200 г такої суміші.

Розсаду пізньої та середньостиглої капусти висаджують у поле в 45-55-денному віці при появі 5-6 справжніх листків.

  • Для сім'ї з 5-6 чоловік потрібно відводити під ранню капусту ділянки розміром 10-15 м2. Витрати сіянців розсади – 100-200 штук.
  • Під середньостиглу та пізню – 30-40 м2. Витрата сіянців – 150 шт.
  • Спосіб посадки розсади рядовий; для ранньої – площа живлення 70хЗ0, середньої – 70х40, пізньої – 70х70.

На 3-4 день після висадки розсади проводять підсадку рослин там, де вони не прижилися.

Подальший догляд за капустою полягає у міжрядних розпушуваннях з одночасним підживленням, боротьбі зі шкідниками та хворобами, регулярних поливах (які слід припинити за 20-30 днів до збирання, щоб капуста краще зберігалася).

  • Перше підживлення проводять на 8-14-й день після висадки розсади (на 1 м2 вносять 10-15 г селітри або 6-10 г сечовини), друге – через 10 днів після першого, бажано розчином коров'яку (1:10) або пташиного посліду ( 1:12). 

Коли утворюється 7-8 добре розвинених листків, рослини підгортають для утворення додаткових коренів і знищення бур'янів. Середньостиглу і пізню капусту слід підгортати перед змиканням листя.

Збирання врожаю проводять у оптимальні терміни. Для зберігання відбирають найщільніші головки з двома покривними листами, і хоча білокачанна капуста пізніх термінів дозрівання легко переносить заморозки (6-8 °С), прибирати її все ж таки слід до їх початку.

Петро Василюк, Микола Гузь 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Новое на сайте