Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Огород

Споріднені душі: ріпа та бруква на городі

22 марта 2021
309
Споріднені душі: ріпа та бруква на городі

Ріпа і бруква користувалися великою популярністю у наших предків.

Вони багато в чому схожі – за формою, забарвленням і навіть за смаковими якостями.

Плоди обох культур містять багатий набір корисних елементів і вітамінів. 

Але є у них і відмінності, про які городникам треба знати, бо вони в першу чергу стосуються агротехніки цих культур... 

Ріпа і бруква – дворічні рослини. На перший рік вони утворюють розетку листя і коренеплоди, на другий – стебла і насіння. 

Коренеплоди відрізняються за формою: округлі, пласкі, овальні і циліндричні. Шкірочка у верхній частині коренеплоду, яка виступає над поверхнею ґрунту, – сіро-зелена або фіолетово-червона, в іншій частині – жовта. М'якоть жовта (різних відтінків) або біла, соковита і гостра на смак.

Культури не надто вимогливі до світла, тому на присадибних ділянках їх можна вирощувати як культури-ущільнювачі по краях гряд.

Ріпа і бруква – холодостійкі рослини. Насіння у них починає проростати при температурі 1-2 °С, однак оптимальна температура для проростання – 9-11 °С. Сходи можуть витримувати короткочасні заморозки до -4 °С, дорослі рослини – до -8 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 15-17 °С. При тривалій температурі 20 °С коренеплоди  грубішають, втрачають свої дієтичні властивості. 

Основи агротехніки 

На відміну від інших коренеплодів, ріпа й бруква мають слабку кореневу систему. Тому для формування врожаю їм потрібні досить зволожений ґрунт і висока вологість повітря.

Для вирощування ріпи і брукви підбирають сорти, внесені до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Ріпа і бруква віддають перевагу суглинним і супіщаним ґрунтам, багатим гумусом.

Для їх обробки вибирають ділянку, на якій впродовж останніх трьох-чотирьох років не вирощували овочі з родини капустяних (редька, редиска, капуста всіх видів). 

Ріпа і бруква добре ростуть на удобрених ґрунтах. Вони вважаються витривалими до підвищеної кислотності ґрунтового розчину, хоча оптимальний показник – рН 6-7. Ріпа на кислих грунтах сильніше, ніж бруква, уражається килою.

Найкращі попередники для них: помідори, огірок, зеленні культури, кабачок, рання картопля.

Що стосується органічних добрив, то під ріпу і брукву не рекомендується вносити свіжий гній. На бідних підзолистих ґрунтах вносять з осені перепрілий гній або перегній. Вапнування кислих ґрунтів проводять восени під попередню культуру. 

Крім макроелементів, ріпа й бруква дуже чуйні на внесення мікроелементів. Найбільш важливий бор – він підвищує урожай коренеплодів, їхню цукристість і стійкість до захворювань. Мідь і магній беруть участь в обміні речовин, збільшують вміст хлорофілу в клітинах. 

Зверніть увагу: 

Ріпа (Brassica rара L.) – одна з найдавніших культурних рослин. На Русі ріпа з давніх часів була найважливішим продуктом харчування аж до поширення картоплі. Вживали її в печеному, вареному і пареному вигляді, використовували як начинку для пирогів, готували з неї різні страви і робили квас. Молоде листя квасили на зиму.

Ріпа містить білки, вуглеводи, вітаміни і мінерали. За кількістю вітаміну С вона випереджає цитрусові, білокачанну капусту, редис, томати, суницю і малину. У ній містяться вітаміни В1, В2, В5, РР, каротин, важливі для організму мінеральні речовини – калій, кальцій, фосфор, магній, залізо.

Ріпу рекомендують вживати при цукровому діабеті, захворюваннях печінки і жовчного міхура, вона допомагає нормалізувати обмін речовин, стимулює діяльність шлунково-кишкового тракту. Відвар або сік ріпи п'ють при сильному застудному кашлі та захриплості. Сумішшю протертої сирої ріпи та гусячого жиру (2: 1) змащують обморожені місця. 

Бруква (Brassica napobrassica L.) була не менш популярна, ніж ріпа. Є припущення, що вона вперше з'явилася в Середземномор'ї шляхом схрещування капусти і ріпи.

Бруква за поживністю перевершує ріпу. У ній більше вітаміну С, завдяки чому бруква відрізняється високою стійкістю при зимовому зберіганні і термічній обробці. Коренеплоди містять багато цукрів, які представлені глюкозою і фруктозою, пектинові речовини, а також солі калію, фосфору і сірки.

У народі брукву вважають хорошим сечогінним і відхаркувальним засобом. Сік брукви застосовують, щоб прискорити загоєння ран після опіків.

Під ріпу і брукву перекопування ґрунту роблять восени на глибину 22-27 см і, якщо необхідно, вносять органічні добрива. Мінеральні добрива вносять навесні під культивацію (боронування). Ріпа і бруква добре відгукуються на калійні добрива. 

Ріпа відрізняється від брукви швидшими темпами росту і розвитку. 

Урожай коренеплодів формується впродовж 60-80 діб. Висівають ріпу в два терміни – ранньою весною і влітку. Ріпу першого строку сівби використовують влітку, а другого терміну – для зимового зберігання. Схема посіву може бути різною. Ширина міжрядь – 15-40 см. Глибина загортання насіння 1,5-2,0 см. Сходи проріджують на відстані 8-15 см одне від одного через 15-20 днів після посіву. Іноді ріпу вирощують розсадним способом. 

Бруква в порівнянні з ріпою пізніша культура (від посіву до дозрівання їй потрібно 90-120 днів). 

Вирощують її розсадою (в північних районах) або посівом насіння прямо у відкритий ґрунт (так само, як і ріпу).

Посів насіння брукви під зиму проводять восени, ділянку готують заздалегідь, вносять органіку і мінеральні добрива під глибоке перекопування, ґрунт розпушують.

Головна перевага вирощування розсадою полягає в тому, що при цьому продовжується період росту рослин, особливо при вирощуванні в повторних посівах після рано прибраних культур. При вирощуванні брукви в північних районах розсадний спосіб має велике значення, оскільки посіви насінням можуть загинути від пізніх весняних заморозків. Крім того, період до висадки розсади в город можна використовувати для ретельної обробки ґрунту від бур'янів. 

Розсаду найчастіше вирощують в напівтеплих парниках, на утеплених грядах або на спеціально підготовлених з осені ділянках, так званих холодних розсадниках.

  • Для розсадників вибирають захищену від холодного вітру родючу ділянку, яка добре прогрівається навесні. 
  • Гній або торфо-перегнійні компости вносять з осені.
  • Навесні проводять культивацію з боронуванням і вносять мінеральне добриво.
  • Насіння в розсадниках висівають в два-три строки з інтервалом 3-4 дня, щоб розсада не переростала для останніх термінів посадки.
  • Посів насіння на розсаду проводять на початку квітня на утеплені гряди рядами через 5 см.
  • Сходи проріджують, залишаючи між рослинами в ряду відстань 5-6 см.
  • Розсаду поливають, підживлюють, утеплюють в холодні ночі, ґрунт розпушують, для вентиляції піднімають плівку або спанбонд.
  • Доглядають за посівами так само, як і за розсадою капусти.
  • Розсаду, яка сформувала 5 справжніх листків, висаджують на постійне місце, відстань між рослинами 15-20 см, ширина міжрядь – 45-60 см.

При вирощуванні брукви безрозсадним способом, починаючи з появи двох-трьох справжніх листків, сходи проріджують впродовж 6-8 днів. Запізнення з цією процедурою негативно позначиться на врожайності коренеплодів. Хороший ефект дає внесення в борозни при посіві суперфосфату і деревної золи. 

У перший період життя рослин і особливо після проріджування посіви поливають. При необхідності проводять розпушування міжрядь. Через місяць після висадки розсади її підживлюють комплексним мінеральним добривом з додаванням мікроелементів (борна кислота, мідний купорос, сірчанокислий магній). 

Ріпа і бруква мають той же комплекс хвороб і шкідників, що і інші хрестоцвіті (редис, капуста та ін.), А отже, вимагають для захисту аналогічних заходів – хімічних, біологічних і агротехнічних. 

Збір і зберігання врожаю

Для літнього споживання ріпу прибирають вибірково. Товарні коренеплоди повинні бути діаметром 5-10 см.

Для отримання ранньої продукції брукви вибірково збирають коренеплоди діаметром 10-12 см.

Для осіннього та зимового споживання ріпу і брукву прибирають в кінці вегетації, не допускаючи підмерзання коренеплодів. Збір проводять в суху погоду. Листя обрізають на 1,0-1,5 см вище головки коренеплоду.

До розпушування міжрядь приступають одразу ж після проріджування, при рассадному способі вирощування – після посадки, оскільки ґрунт в цей час сильно ущільнюється. До змикання бадилля міжряддя повинні бути в розпушеному стані.

Початок дозрівання коренеплодів визначають по розімкнутості  міжрядь: бадилля в цей час починає в'янути, жовтіє і частково відмирає.

В умовах високої вологості повітря і ґрунту строки збирання визначають залежно від господарських можливостей, але не пізніше настання стійких заморозків.

При збиранні брукви кормової, як і буряка кормового, спочатку видаляють бадилля, а потім викопують коренеплоди. Коренеплоди зберігають в погребах або підвалах. Пошкоджені і хворі екземпляри перед закладкою на зберігання відбраковують. Оптимальна температура для зберігання ріпи і брукви 0-5 °С. 

Ріпа і бруква пройшли випробування часом. І хоча сьогодні змагатися з картоплею їм не під силу, урізноманітнити меню і збагатити організм корисними речовинами вони цілком можуть. 

Оксана Шабетя 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте