Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Рятуйте наші груші: парша і засоби боротьби з нею

21 липня 2023
1198
Рятуйте наші груші: парша і засоби боротьби з нею

"Кілька років тому почав вирощувати груші сортів Вижниця, Діколор, Бере Боск, Кучерянка, Карола, Говерла. Майже на всіх рослинах (крім сортів Бере Боск і Кучерянка) плоди після досягнення 2-3 см у діаметрі починають чорніти з боків й у місці почорніння розтріскуються. На однорічних молодих пагонах листя згортається, чорніє і засихає разом з пагонами. Приріст пагонів дуже незначний. Допоможіть з'ясувати, що це за хвороба та як із нею боротися”. 

Розтріскування плодових утворень груші викликала парша.

Парша – одне з найпоширеніших і найшкідливіших грибних захворювань, особливо шкідлива вона в районах із достатньою та надмірною кількістю опадів (Лісостеп, Полісся, Закарпаття). Перші ознаки ураження на листі з’являються через два-три тижні після повного розпускання бруньок.

Збудник – гриб, що зимує на опалому листі в сумчатій стадії і на уражених пагонах у вигляді міцелію. На опалому листі формуються плодові тіла, в яких знаходяться сумкоспори, що розвиваються навесні при достатній кількості тепла та вологи. У фенофазу розпускання бруньок сумкоспори дозрівають і звільняються з плодових тіл, після чого їх розносить повітряними потоками. З міцелію, що зимує в корі, навесні утворюються конідії, які з вітром та краплями дощу поширюються на здорові рослини.

Процес зараження листя та плодів сумкоспорами (первинна інфекція збудника) або конідіями (вторинна інфекція) залежить від наявності краплинної вологи.

Чим більше у період вегетації дощів, тим вище ураженість хворобою листя та плодів.

Симптоми ураження листя паршею проявляються у вигляді оливкових оксамитових плям, які складаються з конідій, що викликають зараження здорових органів. При зараженні навесні та в першу половину літа плями великі, вони зливаються і охоплюють весь листок або плід. У груші плями розташовані лише на нижній стороні листової пластинки.

Крім листя, збудник хвороби вражає кору – вона покривається пухироподібними здуттями, які пізніше розтріскуються від напору дозрілих конідій, утворюючи ранки. 

Дощова прохолодна і затяжна погода під час цвітіння призводить до ураження черешків листя, квітконіжок, квіток, зав'язі. З хворих квіток зав'язь не утворюється. На уражених плодах формуються темно-сірі плями, під ними утворюється пробкова тканина, плоди в місці ураження розтріскуються.

В умовах підвищеної вологості спостерігається епіфітотійний розвиток парші, що супроводжується лущенням кори, передчасним опаданням листя, зав'язі та засиханням пагонів.

Впродовж літа гриб може давати 10-12 поколінь спороношення.

  • На деревах нестійких до парші сортів різко зменшується врожайність, погіршуються товарні якості плодів, проявляється періодичність плодоношення, пригнічується розвиток рослин, знижується їхня стійкість до несприятливих умов середовища. 

Як свідчать наукові дослідження, за допомогою комплексу агротехнічних прийомів ефективно захистити плодові рослини неможливо. Для отримання високих урожаїв проти шкідників та хвороб застосовують інсектициди та фунгіциди.

Доведено, що використання їх у системі агротехнічних заходів дає змогу знизити втрати врожаю як мінімум на 30 %.

В окремі роки на плодових культурах цей показник сягає понад 70%.

Необдумане або недбале застосування хімічних препаратів небезпечне для рослин і людини. Тут доречно провести аналогію з використанням лікарських рослин на практиці охорони здоров'я. Необхідні знання властивостей препаратів та їх впливу на шкідливі організми, оптимальних доз та регламентів застосування (у сільському господарстві – норм витрати на одиницю площі), що забезпечують ефективність та безпеку сучасних технологій у сільському господарстві, можливі негативні та побічні ефекти.

Дефіцит макро- та мікроелементів у рослинах заповнюють шляхом їх обприскування розчином препаратів, що складається з різних елементів для позакореневого підживлення дерев: на 10 л води додають попередньо розчинені 100 г карбаміду, 5 г мідного купоросу, по 3 г калію марганцево-кислого та борної кислот. Запропоновані речовини можна поєднувати з пестицидами та проводити захисні обробки.

В результаті листяного підживлення поживні речовини, що поглинаються листям, стимулюють процеси життєдіяльності рослин, покращують засвоєння доступних елементів корінням.

  • У фенофазу «зелений конус» проти парші проводять обприскування рослин 3%-ною бордоською рідиною. 
  • Перед цвітінням дерева сприйнятливих до парші сортів обприскують одним із замінників бордоської рідини – чемпіоном, купроксатом.
  • Після цвітіння проти парші та інших збудників хвороб грушеві дерева обробляють системними фунгіцидами –  скор, джек пот, стробі, флінт, хорус.
  • Дуже важливо проводити обприскування своєчасно, через 10-14 днів.
  • Кількість обробок залежить від погодних умов та сприйнятливості сорту, дощового літа – зростає.
  • За вологої погоди інтервали між обприскуваннями скорочуються до 7-10 днів.

Щоб запобігти розвитку стійкості у фітопатогену, фунгіциди використовують комплексно, чергуючи застосування кількох препаратів. Для економії часу рослини обробляють баковими сумішами інсектофунгіцидів.

Всі пестициди, крім бордоської рідини (яку застосовують окремо від інших препаратів), можна змішувати. 

Високоефективними є комбіновані сполуки інсектофунгіцидів з мінеральними добривами (нітроамофоска, сечовина, аміачна селітра) або регуляторами росту рослин (імуноцитофіт, вермістим, гумісол).

При використанні мінеральних добрив (норма витрати 30-50 г на 10 л води) та регуляторів росту покращується технологічна якість робочого розчину – стабільність суспензій та емульсій, змочуваність, прилипання та утримання препаратів на листовій поверхні рослин.

При додаванні до робочого розчину добрив, регуляторів росту можна знизити норму витрати фунгіцидів на 20-30%.

Для отримання врожаю, вільного від залишків хімічних препаратів вище за мінімально допустимий рівень, використовують такі показники: максимальна норма препарату, кількість обробок одним препаратом за сезон, термін останньої обробки культури до збору врожаю (період очікування).

Стійкість груші до збудника парші залежить від сортименту.

Найбільш сприйнятливі до захворювання сорти груші Лісова красуня, Іллінка, Бере Арданпон, Сапежанка, Бере Лігеля.

Відносно стійкі до парші сорти Улюблениця Клаппа, Стрийська, Любочко, Вижниця, Золотоворітська, Бере Гарді, Бере Боск, Бере Київська, Яблунівська, Кюре, Бергамот млієвський, Голосіївська, Платонівська, Жозефіна мехельська, Етюд, Черемшина, Бергаморт донськой, Померанцева, Дільбар, Тануча Шадне.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте