Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Садиба і дизайн

Швидкоплинне, але чарівне свято: доглядаємо за півоніями для кращого цвітіння

15 червня 2022
426
Швидкоплинне, але чарівне свято: доглядаємо за півоніями для кращого цвітіння

Серед квітникарів існує чимало легенд. Наприклад, що лілійники та іриси не вимагають догляду. Ще як вимагають!

Ось і про довголіття кущів півонії відомо кожному квітникареві. Звідси й відношення відповідне: встромив у землю кущик і хай росте собі 100 років.

Насправді, у деяких декоративних садах світу існують кущі півонії, що ростуть на одному місці десятки років.

Однак не слід забувати, що впродовж усього свого життя вони отримували повноцінний та грамотний догляд. 

Без нагляду і догляду півонії цвітуть погано та й живуть недовго. 

Найпоширеніша помилка – відсутність догляду після цвітіння.

Кущі півонії потребують впродовж усього літа регулярних поливів, розпушування ґрунту і підживлення. Саме в такій послідовності: найголовніше – полив та розпушування. Підживлення можна звести до осіннього підсипання під кожен кущ по відру перегною. Взимку це захистить їх від морозу, а наступного літа послужить повноцінним підживленням.

З віком, збільшуючись в обсязі, кущ півонії починає випирати із землі, через що бруньки заміщення можуть виявитися надто близько до поверхні. Взимку їх може знищити мороз, а влітку посуха. За вологої погоди такі рослини починають страждати від гнилі.

  • Потрібно постійно тримати під контролем глибину залягання кореневої шийки і підгортати кущі, якщо вона виявилася надто близько до поверхні.

Навпаки, молоді, нещодавно посаджені кущі при осіданні ґрунту можуть сильно заглибитись, що теж веде до поганого цвітіння і навіть загибелі всього куща. І тут зовсім не обов'язково його пересаджувати.

  • Достатньо біля куща зробити лунку потрібної глибини, враховуючи, що через рік-два коренева шийка сама підніметься ближче до рівня ґрунту.

Дуже важливим є і щорічне підв'язування кущів. Без нього кущі розпадаються, стебла лягають на землю, оголюючи основу куща. Рослина перегрівається, пересихає або перезволожується і стебла починають відмирати. Для підв'язки достатньо забити три кілочки по колу куща на відстані півметра від центру. Верхівки кілків з'єднати шпагатом або дротом.

Якщо рослина молода, невеликого розміру і не може сама притінити своє коріння, то основу куща варто замульчувати, хоча б виполотою травою.

Дуже важливий етап – посадка півонії. Місце для посадки вибирають сонячне або у дуже легкій напівтіні.

Слід враховувати, що півонія не любить сусідів. Її не можна садити поблизу великих дерев або стін будівель, не можна обсаджувати потужними літниками (наприклад, айстрами). Кущ півонії повинен мати коло не менше 1 метра в діаметрі, чисте від бур'янів. 

  • Ґрунт, як і для всіх рослин з запасними підземними органами, повинен бути повітропроникним і багатим на органічні залишки.
  • Якщо півонії доводиться садити в чорнозем або важкий суглинок, то обов'язково потрібно рити ями не менше ніж 70х70х70 см.
  • На дно ями кладуть дренаж –  керамзит або щебінь.
  • Дренаж засипають шаром піску і лише потім досипають родючу землю, змішану з піском та перегноєм.
  • Ями готують за місяць до посадки, щоб земля встигла осісти, і можна було правильно розрахувати глибину розташування кореневої шийки.

Дуже важливо вибрати місце посадки, потрібно, щоб воно ніколи не заливалося водою. Навіть короткочасне затоплення талими весняними або літніми зливами веде до загибелі рослин.

Цю особливість слід враховувати під час поливів. Поливати потрібно рясно, але рідко, щоб зволоження чергувалося з підсиханням, під час якого до коріння могло би надходити повітря. При надмірно рясному поливі півонії загрожує загнивання коріння.

Посадковий матеріал не повинен бути дуже розвиненим. Стандартна поділка – відрізок кореневища довжиною 20 см, що має 3-5 бруньок заміщення. Голландія висилає поділку довжиною 5-8 см із 1-3 бруньками. Як показала практика, такі поділки приживаються краще, ніж великі.

Дуже небажано садити великі нерозділені частини куща. Правда, вони можуть зацвісти вже в рік посадки, але гарного куща з них не вийде, тому що старі кореневища після пересадки починають відмирати. Велика маса старих гниючих коренів гальмує утворення нових, і рослина виходить слабкою, погано цвіте.

Якщо на ділянці є старі погано розвинені кущі, їх потрібно викопати, відмити від землі та ретельно поділити, відрізаючи гострим ножем ділянки, що мають бруньки заміщення та молоде, свіже коріння.

Дрібні поділки краще всього спочатку підростити на грядці розводки, висаджуючи їх за ущільненою схемою (15-20 см в ряду і 50-60 см між рядами) і дуже старанно доглядаючи.

Рослини, які добре розвиваються, можна висадити на постійне місце вже через рік, решту – по мірі підростання. Такі саджанці добре приживаються та легко переносять тривалі пересилки.

Час пересадки півонії переважно осінній. Півонії можна пересаджувати та ділити з вересня по жовтень і навіть листопад. 

Небажані як надто ранні, так і надто пізні поділ та пересадка.

При ранній пересадці можуть бути недостатньо розвиненими бруньки заміщення, а при пізній можна втратити молоді ніжні корінці, що починають розвиватися у вересні — жовтні, коли знижується температура ґрунту.

Терміни весняної пересадки півонії дуже обмежені і по можливості її слід уникати. За крайньої необхідності, півонії навесні можна пересадити і як тільки відтане ґрунт, до того як рушать у ріст бруньки заміщення.

Півонії, пересаджені навесні, вимагають особливо ретельного догляду. Їх потрібно добре поливати, а в саму спеку непогано поставити притінення.

Якщо ми очікуємо радісної події: отримання посилки з півонії, то потрібно підготуватися заздалегідь. Вибрати місце, старанно скопати і удобрити ґрунт, рясно полити його, щоб земля осіла.

Виходячи зі свого досвіду, можу порадити висаджувати отримані ділянки спочатку на розвідувальну грядку. Тут їм буде комфортніше набратися сил і підрости до відповідних розмірів, щоб зайняти надалі належне місце.

  • Отримані кореневища слід залити водою з марганцівкою на 3-4 години, щоб вони продезінфікувалися і добре наситилися вологою.
  • Вони розправляться, стануть пружними і буде видно, що деякі з них можна поділити на самостійні одиниці зі  шматочком кореневища і 1-2 бруньками.

Якщо наступної весни з'являться бутони, можна залишити хоча б один, щоб побачити, що ми придбали. Розкриється квітка чи ні, залежить від погодних умов та ефективності нашого догляду.

Наступного цвітіння варто очікувати лише через рік-два, коли рослина настільки зміцніє, що зможе закласти квіткові бруньки. Потрібно розуміти, що появі бутонів одразу після посадки ми завдячуємо хорошим квітконосним брунькам, утвореним маточним кущем.

А ось свої квіти нам ще належить виростити. 

Ніна Боса 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте