Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Про поділ та підготовку бульб картоплі до посадки

12 квітня 2023
730
Про поділ та підготовку бульб картоплі до посадки

Щоб ефективніше використовувати великі посадкові бульби картоплі, а відповідно і скоротити витрати насіннєвого матеріалу, вдаються до їх різання на кілька частин. Цей прийом застосовують з давніх-давен. 

Бульби картоплі, в залежності від розміру, можна різати на 2, 3, 4 і навіть більше частин.

Практикою доведено, що будь-які частини бульби придатні для посадки та дають повноцінний урожай. 

Якщо бульби ріжуть вручну на дві частини, розріз роблять по довгій осі – від верхівки до пуповини. Великі бульби ріжуть на 4 частини спочатку навпіл, а потім кожну половинку ще й упоперек. Іноді застосовують спосіб, який називається "різання з перемичкою". Бульби розрізають уздовж або впоперек, але не до кінця, а залишають перемичку в 1 см.

Бульби ріжуть за 2-3 тижні до посадки, щоб на зрізах встигла утворитися ранова пробка, а безпосередньо перед посадкою бульби розламують на дві частини і висаджують. Тоді з розрізаних бульб випаровується менше вологи, на них швидше загоюються рани. 

  • Мінімально допустима маса частини (частки) бульби – 25-30 г.
  • Виходячи з цього, бульби масою 50-60 г слід різати на дві частини, 75-100 г – на три, а понад 100 г – на чотири частини.
  • Обов'язкова умова: на кожній частині має бути по 1-2 вічка.

Різання навесні можна проводити заздалегідь або незадовго до посадки. Якщо ріжуть за 10-12 днів, потрібно створити сприятливі умови для формування на зрізі надійного пробкового шару, який запобігає зневодненню шматочків та проникненню в них гнильних мікроорганізмів.

  • Різання бульб проводять за 4-5 днів до посадки, коли температура ґрунту досягне 10-12 °С, а вологість 70-80% повної вологоємності.

Найкраще робити це в приміщенні, вибравши місце, куди не потрапляють прямі сонячні промені, оскільки вони можуть викликати нерівномірне виділення клітинами спеціальної речовини суберину, що сприяє утворенню на зрізі плямистої пробки, яка слабо захищає шматочки бульби від загнивання в ґрунті.

Слід пам'ятати, що різати можна лише здорові бульби. Якщо вони погано збереглися або у партії виявлено 10-15% бульб, уражених грибними та бактеріальними хворобами, нематодою, різати їх не рекомендується.

У крайньому випадку, бульби в партії слід перебрати, відбракувати хворі, а непошкоджені обробити 2%-ним розчином формаліну.

При завчасному різанні бульби за добу переносять у приміщення з температурою 15-20 °C, щоб вони прогрілися і в них прискорилися фізіологічні процеси. Чим швидше на різаних бульбах утворюється ранова перидерма (пробка), тим менша ймовірність ураження їх хворобами.

Допустима температура для нормального утворення пробкової тканини – 15-20 °C. Для інтенсифікації цього процесу температуру можна збільшити до 25-30 °С. А ось подальше підвищення зазначеного максимуму або зниження температури до 15 °C призводить до уповільнення процесу загоєння і відповідно до погіршення якості випробування шматочків бульб.

Найсприятливіша вологість повітря для цього процесу – 90-96%. Щоб її підтримувати на такому рівні, у приміщенні потрібно розбризкувати воду, змочувати підлогу, розвішувати мокру мішковину тощо. При низькій вологості шматочки бульб втрачають багато води і у них знижується здатність до проростання.

  • Для прискорення ранових реакцій можна використовувати фізіологічно активні речовини: екстракт ячмінного солоду 5-10%-ної концентрації, бурштинову кислоту (0,0025- 000063%), гетероауксін (0,00125-0,005%) та гіберелін (0,002) 01%). 

Застосовувати ці препарати рекомендується лише навесні, при різанні холодних, непророщених бульб.

Щоб отримати солод у домашніх умовах, ячмінь замочують у воді (температура 12-15 °С), накривають мішковиною та пророщують протягом 6-8 діб. Потім проросле зерно висушують, очищають від листя та корінців, подрібнюють, заливають водою (1:6) і настоюють, після чого зливають розчин солоду. Щоб отримати робочий розчин, 0,5-1 кг подрібненого ячменю замочують у 10 л води, настоюють, зливають і отриманий настій додають стимулятори.

Бурштинову кислоту спочатку розводять у теплій воді (2,5 г на 100 мл), а потім – у 10 л води.

Аналогічно готують розчин гібереліну та гетероауксіну, але розводять його не у воді, а в спирті. На 10 кг різаних бульб витрачається 0,5 л робочого розчину. З цією метою використовують також біостимулятор потейтин – 3,5 мг на 300 мл води. Цієї кількості розчину достатньо для обробки 20 кг бульб. 

Якщо перерахованих препаратів з якоїсь причини не виявиться, можна обробити різані бульби золою, гашеним вапном, товченою крейдою або гіпсом. 

Щоб уникнути обмивання зрізів бульб і відповідно видалення з них природних ранових речовин, що прискорюють утворення коркової тканини, не слід замочувати частини бульб у розчинах стимуляторів, доцільніше застосувати аерозольне обприскування. При цьому покращується якість обробки та економиться робочий розчин.

Для запобігання розповсюдженню інфекції під час різання бульб ножі з нержавіючої сталі та частини бульб дезінфікують у 0,1%-ному розчині марганцево-кислого калію (1 г кристалічного марганцево-кислого калію розчиняють у 10 л води). Витрата розчину – 0,3 л на 10 кг різаної картоплі. 

Щоб у рановій зоні швидше накопичувався соланін, якому притаманні високі фунгіцидні властивості, бульби під час пророщування тримають на світлі або опромінюють лампами (40 Вт на 1 м2) протягом 10-15 днів до позеленіння.  

При посадці бульб вручну бажано в лунку або борозну спочатку класти жменю перегною або суміш перегною з нітроамофоскою. Частину бульби бажано опускати в ґрунт зрізом донизу, щоб покращити умови її проростання. Якщо садять під плуг, то цим правилом зазвичай нехтують.

Подальший догляд за посадками картоплі, висадженої частками (частинами), для бульби, такий же, як і при вирощуванні картоплі з цілих бульб.

Михайло Молоцький 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте