Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Прапрадід буряка: особливості культивування мангольду

06 лютого 2023
677
Прапрадід буряка: особливості культивування мангольду

Мангольд – не капуста і не салат.

Це салатно-шпинатний овоч із родини лободових, до якого відноситься і буряк столовий.

У буряків, як відомо, їдять коренеплід, а у мангольда листя, тому його ще називають листовим буряком. 

До речі, це найдавніший різновид буряка, з якого на початку нашої ери були відібрані коренеплідні форми, що дали початок сортам столового буряка.

На відміну від столових буряків, листя мангольду велике і дуже ніжне, а коренеплід подовжений, неправильної форми, дерев'янистий і неїстівний.

Залежно від сорту листя буває зелене, жовте та червоне. Листова пластина – широка і вузька, гладенька і пухирчаста, майже кучерява.  Черешки листя у деяких сортів досягають 1,5-2,5 см завширшки, м'ясисті та соковиті. В їжу вживають листя та черешки.

За смаком листя мангольду нагадує шпинат. Його і використовують як шпинат – для приготування перших страв (борщі, супи), гарнірів для других страв (відвареними або тушкованими), для запіканок, омлетів.

Свіже листя мангольду із зеленою цибулею та кропом, заправлене будь-якою олією та сирими яйцями, – прекрасна начинка для пирогів.

Черешки готують як цвітну капусту або спаржу.  Їх можна заготовити і про запас замаринувати тим же способом, що і цвітну капусту.

Листя мангольду і за біохімічним складом близьке до шпинату, але в ньому дещо вищий вміст протеїну (3,0 г). А за вмістом каротину (5,4 мг/%) мангольд наближається до моркви та майже на 2 мг/% перевищує шпинат.

Багатий і мінеральний склад мангольду, особливо багато в ньому калію (300 мг). 

Порівняно зі шпинатом мангольд менш вимогливий до умов проростання, особливо коливань температури. Тому його добре вирощувати, коли буває рання та спекотна весна. У такі роки шпинат практично не дає врожаю, тому що висока температура сприяє стрілкуванню рослин та фаза розетки випадає.

Багато аматорів на своїх ділянках повністю замінили шпинат мангольдом, хоча кожен з цих овочів має свої переваги.

Так, шпинат більш скоростиглий, але продукція його надходить лише протягом двох тижнів. Товарна ж стиглість мангольда настає трохи пізніше, зате його продукцію прибирають протягом усього періоду вегетації, аж до осінніх заморозків. Це великий плюс, порівняно з іншими зеленими культурами.

Мангольд широко використовують і як корм для свійської птиці та худоби. 

Агротехніка вирощування мангольду нескладна. 

Вдається він на будь-яких, добре аерованих, багатих на органіку ґрунтах. Не росте на заболочених та засолених ділянках.

  • Висівають, залежно від зони вирощування, з кінця березня до II декади квітня. У південних областях можна сіяти під зиму (кінець жовтня – початок листопада).
  • Сіють зазвичай рядовим способом за схемою 45х25, 30х30 см.
  • Глибина загортання насіння 1,5-2,0 см.
  • Насіння має лягти у вологий ґрунт, прикрити його теж потрібно вологою землею, не ущільнюючи.
  • Сходи з'являються через 8-14 днів.

Одразу після проводять розпушування в рядках і міжряддях, а фазі появи першого справжнього листа – проріджування. Для досягнення рослинами необхідної площі харчування їх потрібно поступово проріджувати, видаляючи зайві, щоб ті, що залишилися, не торкалися один одного.

Видалені сіянці можна використовувати у їжу. 

Догляд за рослинами в період вегетації полягає у своєчасному видаленні бур'янів та розпушуванні ґрунту.

Якщо стоїть сухе та спекотне літо, рослини потрібно поливати не рідше одного разу на 1,5-2 тижні, а потім обов'язково розпушувати ґрунт. 

До прибирання приступають, коли перше справжнє листя досягне 15-18 см у висоту. Залежно від зони вирощування перший збір посідає II-III декаду травня чи I-II декаду червня. В однієї рослини за один раз прибирають по 1-2 листки. По міріу наростання їх видаляють протягом усього періоду вегетації, аж до настання стійких осінніх заморозків.

  • При заморозках коренеплоди мангольда можна викопати і висадити для вигонки під стелажем в теплиці.
  • Виганяють мангольд за температури 12-16 °C.
  • Завдяки вигонці термін використання свіжого мангольду продовжується ще місяць-півтора.

     

Мангольд – дворічна рослина. У перший рік утворює потужну розетку листя (товарна продукція) та коренеплід, а у другий – генеративний пагін, на якому формуються квітки та насіння.

Одержують насіння мангольду так само, як столових буряків, – з маткових коренеплодів, збережених у буртах або льохах. У південних районах коренеплоди добре перезимовують у ґрунті.

При посадці маточників потрібно врахувати, що мангольд перехреснозапильна рослина, і для отримання чистосортного насіння потрібна просторова ізоляція на відкритій місцевості – не менше 5000 м, на захищеній – 2000 м.

При недотриманні просторової ізоляції сорту мангольда у результаті формується недоброякісне насіння, з якого виростають рослини, що втратили сортові ознаки. Найчастіше у них розвивається грубе листя, жорсткі неїстівні черешки. Крім того, у великої кількості рослин у перший рік життя замість розетки утворюється квітконосний пагін.

Тому, якщо немає можливості виростити кондиційне насіння, краще придбати його в магазині.

Насіння мангольда зовні нагадує насіння столових буряків, але воно більше. Зберігають його у тканинних мішечках або паперових пакетах у сухому приміщенні, що провітрюється при температурі 5-10 °С. Насіння зберігає схожість протягом 3-4 років. 

Мангольд уражається тими ж хворобами та шкідниками, що і столовий буряк, але більш стійкий до них. Заходи боротьби, відповідно, ті самі. У спекотні та сухі роки рослини дуже страждають від борошнистої роси, тому так важливо дотримуватися режиму зрошення.

Майя Григоровська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте