Ваш помощник каждый день
Подпишитесь

Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі

07 августа 2020
269
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Захисник
Захисник
Берил
Берил
Аристократ
Аристократ
Уральський безшипий
Уральський безшипий
Ласкавий
Ласкавий
Чорна крапля
Чорна крапля
Сніжана
Сніжана
Чорносливовий
Чорносливовий
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі
Повернення смарагдової ягоди: вирощування аґрусу на промисловій основі

Захисник 

Берил

Аристократ

Уральський безшипий

Ласкавий 

Чорна крапля 

Сніжана

Чорносливовий 

Свого часу площі під аґрусом в Україні досягали 3000 га! Причому всі ці ягідники були висаджені на присадибних ділянках, а не вирощувалися промислово.

Однак завезена на початку минулого століття з Америки несправжня борошниста роса смородини і аґрусу (сферотека) поширилася із Західної Європи на наші терени і вразила практично всі насадження.

Ефективних заходів боротьби із захворюванням тоді ще не знайшли, тому інтерес до аґрусу став падати, площі під ним скорочувалися... 

Хворобу перемогли

На щастя, наука не стоїть на місці. Вчені-селекціонери у всьому світі стали вести роботу по створенню сортів, стійких до сферотеки, і їм це вдалося.

Аґрус повертається. У багатьох країнах світу сьогодні вирощування аґрусу вже поставлене на промислову основу.

Дуже шкода, що Україна відстає в цьому плані, скільки-небудь великих промислових плантацій у нас поки немає. Однак зі зростанням попиту на ягоду в останні роки, багато фермерів приймаються закладати промислові насадження аґрусу.

Треба сказати, що технології промислового культивування аґрусу багато в чому схожі, але багато в чому істотно відрізняються від присадибного вирощування.

Біологічні особливості

Аґрус – багаторічний кущ висотою 1,0-1,5 м, діаметром 1,0 м і більше. Тривалість продуктивного періоду життя – до 25 років.

Але пагони зберігають продуктивність протягом 5-8 років, тому старі пагони вирізають, а їм на зміну з бруньок, розташованих на підземній частині головки куща, виростають молоді прикореневі пагони. Вони називаються пагонами нульового порядку. На наступний рік на них відростають бічні пагони, які називаються пагонами першого порядку (і т. д., в залежності від віку).

Вік пагонів можна визначити, порахувавши порядок розгалуження.

Пагоноутворююча здатність аґрусу вище, ніж у чорної і червоної смородини і є сортовою особливістю: одні сорти утворюють більше молодих пагонів, інші менше. Шипуватість пагонів – теж сортова особливість. Бувають сильношипуваті, не колючі в зоні плодоношення і повністю безшипі. Однак навіть у повністю безшипих сортів колючки зустрічаються на молодих рослинах, але зникають по мірі дорослішання кущів.

Розрізняють вегетативні (ростові) і репродуктивні (плодоносні) пагони.

  • До вегетативних відносяться прикореневі пагони нульового порядку, – всі їхні бруньки вегетативні.
  • До репродуктивних відносяться змішані пагони, кольчатки і букетні гілочки.
  • У змішаних пагонів бічні і верхівкові пагони можуть бути як вегетативними, так і плодовими. З вегетативних пагонів розвиваються листові пагони.

Більшість бруньок аґрусу змішані: з них формуються плоди і плодові сумки з декількома пагонами заміщення. На плодових пагонах (кольчатках) довжиною до 3 см утворюються дві-три бруньки і характерні кільцеподібні рубчики. Пізніше кольчатки розгалужуються і з них формуються букетні гілочки, на яких розташовані плодові бруньки.

Диференціація бруньок починається у другій половині вегетації і закінчується навесні. Бруньки починають набухати при температурі від 0 до 10 ° С. Зі змішаних бруньок спочатку з'являється листя, а потім вже квітки.

На місці суцвіть утворюється від 1 до 5 ягід. Кожен сорт цвіте впродовж 5-7 днів, зазвичай в кінці квітня. Від початку вегетації до цвітіння проходить 20-25 днів, від цвітіння до повного дозрівання ягід – 2,5-3,5 місяці.

Коренева система аґрусу мичковата, основна маса коренів залягає на глибині 25-60 см і практично не виходить за проекцію крони. Окремі корені проникають на глибину більше 1 м, що дозволяє рослині відмінно переносити тимчасовий недолік вологи.

Аґрус має високу посухо- та зимостійкість, що дозволяє вирощувати його в різних кліматичних умовах.

Вплив зовнішніх факторів

Аґрус – культура світлолюбна.

На сильне затінення і загущення він реагує негативно: пагони стають тонкими, витягуються, оголюються і розпадаються від центру куща. Утворюється менше плодушок, ягоди погано забарвлюються, врожайність різко знижується.

Рослини бажано висаджувати на відкритому місці, але слід враховувати, що на ягодах деяких сортів можуть з'являтися опіки, тому в період їх дозрівання рослинам потрібно забезпечити часткове притінення.

Агрус погано росте на сильнопідзолистих і заболочених ґрунтах. Не підходять для нього легкі піщані і важкі глинисті ґрунти. А ось на суглинних, супіщаних, слабопідзолистих ґрунтах і різних видах чорноземів він відчуває себе добре. Непогано переносить як підвищену кислотність, так і великий вміст карбонатів. Найбільш сприятливий рівень рН 6,0-6,5.

Агрус – зимостійка культура, більшість сортів зимує без підмерзання при температурі нижче -30 ° С.

Великою мірою зимостійкість залежить від віку куща, накопичення ним пластичних речовин і правильної агротехніки.

Здорові кущі завжди більш зимостійкі, ніж хворі, перевантажені урожаєм, недогодовані, недоглянуті.

Морозостійкість коренів значно нижче. Коріння молодих рослин можуть підмерзнути при температурі -4 ° С , а гинуть при -10 ° С. Однак масового вимерзання аґрусу в будь-якому регіоні України в останні десятиріччя не траплялося.

Квіткові бруньки чутливі до заморозків. При температурі -5 ° С під час цвітіння можна втратити більше 80% врожаю.

Тому, закладаючи промислову плантацію, потрібно передбачити і наявність лісосмуг для захисту від холодних зимових вітрів, суховіїв, знижувати вплив весняних заморозків.

Посухостійкість аґрусу вища, ніж у більшості інших ягідних культур (наприклад, смородини). Завдяки більш глибокому залягання коренів він краще переносить недолік вологи в ґрунті, більш стійкий до високої температури і сухості повітря. Однак на довжині приросту, величині ягід і в цілому врожайності це не позначається.

А ось перезволоження і високе стояння ґрунтових вод аґрус переносить погано: слабо росте, уражається грибними хворобами.

Саджанці

В Україні, як правило, продають однорічні відведення аґрусу з відкритою кореневою системою.

Для закладки плантації потрібно вибирати першосортні саджанці, які відповідають наступним вимогам: 

  • Вони повинні бути неподсушеними, з добре сформованими нерозпущеними бруньками, без механічних пошкоджень.
  • Саджанці повинні мати 3-4 кореня завдовжки 15-20 см, один пагін завдовжки не менше 30 см і діаметром 8 мм.
  • Ну і, звичайно ж, саджанці повинні бути вільні від хвороб і шкідників.

З-за кордону завозять і саджанці в контейнерах, але їх вартість набагато вище, ніж рослин з відкритою кореневою системою.

Оскільки здерев'янілими живцями більшість сортів аґрусу вкорінюється слабо, такий спосіб вирощування використовують рідко. Розмноження зеленими живцями вимагає теплиць і туманоутворюючих установок, тому на даний момент в Україні теж поширене мало. 

Вимоги до сортів

Якщо для присадибного вирощування можна використовувати безліч сортів, адже помилка тут коштує не так дорого, то до сортів  для промислового культивування є цілий ряд вимог.

  • Сорт має бути стійким до основних хвороб і шкідників, високоврожайним.
  • Він повинен бути технологічним, тобто для догляду за ним необхідно витрачати мінімум зусиль.

Наприклад, не підходять для вирощування на плантації сорти з сильно розлогою будовою кущів, які мають велику кількість нахилених до землі пагонів. У промислових сортів повинні бути пряморослі кущі, бажано з прямими пагонами великої сили росту (від цього безпосередньо залежить врожайність).

  • Ягоди повинні дозрівати одночасно, не горіти на сонці, довго висіти на кущах, не обсипаючись.

Що стосується смакових якостей ягід, то тут є нюанси.

Для свіжого ринку бажані сорти з десертним смаком – Аристократ, Берил, Гранд, Гроссуляр, Десертний, Захисник, Каменяр, Карат, Княжич, Куршу Дзінтарс, Неслуховський, Пам'яті Негруля, Родник, Самурай, Сенатор, Серенада, Сніжана, Уральський безшипий, Уральський рожевий, Чорна крапля, Чорносливовий і ін.

Якщо планується здавати урожай на переробку, тоді смак і розмір ягід має другорядне значення, і можна вирощувати сорти з досить посереднім смаком, аби вони були високоврожайними (Північний капітан).

Що стосується шипів, то перевагу, звичайно, можна віддавати безшипим і слабошипуватим сортам. На них легше збирати ягоди. Однак шипуваті сорти досить часто мають переваги перед безшипими за якістю ягід (смак, розмір, забарвлення, форма і т.д.). Не поспішайте відмовлятися від шипуватих сортів, адже за якістю ягід вони поки що перевершують безшипі.  

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте