Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Поради господарям: як підтримувати продуктивність орного шару на ділянці

15 січня 2024
889
Поради господарям: як підтримувати продуктивність орного шару на ділянці

Наш працьовитий народ заслуговує на велику пошану. Українці не бояться труднощів.

Досить згадати про необхідність  обробляти майже непридатні для сільського господарства землі, які жителям міст свого часу видали як садові та городні ділянки. Ці ділянки, як правило, були виділені на пісках та ще у вкрай незручних місцях – на пагорбах, схилах тощо. Мало кому дісталися зручні місцини з плодородною землею. 

Тоді городники та дачники пішли двома шляхами: або змушені були привезти новий ґрунт, або рекультивувати неплодородні ділянки...  

Що треба знати власнику городньої ділянки на неродючому ґрунті? 

Щоб розуміти, з чого починати і як проводити рекультивацію, треба мати на увазі три наступні обставини.

По-перше, у подібних ґрунтів, як правило, одна небезпечна вада – вони промивного режиму. А це означає, що можна скільки завгодно їх удобрювати, поливати, пле рослини все одно будуть почуватися некомфортно, тому що все внесене вимиватиметься водою в глибинні шари.

  • Щоб зробити ці ґрунти стійкими, спочатку необхідно внести якісь четвертинні відкладення типу глини.
  • Вони служать не тільки для того, щоб зменшити вимивання елементів живлення, а й для збереження вологи у ґрунтовому шарі.
  • Без глинування на цих ґрунтах постійно не вистачатиме не тільки елементів живлення, а й вологи.

У нашого народу природжене відчуття землі. Сам був свідком, як люди на піщаних ґрунтах спочатку вносили 5 см глини, а лише потім завозили родючу частину ґрунту, змішуючи її з гноєм. 

Певній частині городників дісталися ділянки біля річок. Це, як правило, тверді ґрунти з великим відкладенням оксидів алюмінію, заліза, як кажуть у народі, "глинки". На таких ґрунтах необхідно провести гіпсування. Воно надасть верхньому шару потрібну пухкість.

По-друге, необхідно до ґрунту внести кальцій. Це основний страж родючості. Найбільш ефективний і дешевий шлях для виконання цього завдання – внести до ґрунту дефекат, який є відходом цукрової промисловості.

Я рекомендую його, тому що скрізь, де вирощують цукрові буряки, а у нас це повсюдно, є цукрові заводи і, природно, є дефекат або дефекаційний бруд. У ньому міститься не тільки кальцій, але ще й до 2% органічної речовини, 0,5% азоту, 0,2% фосфору та багато іншого.

У певному сенсі ця речовина подібна до гною, вона також має набір елементів живлення для рослин.

І найважливіше: у ній міститься кальцій, який виступає не лише елементом живлення, а й склеює ґрунт. Це дуже важливо, коли він піщаний.

Тут слід згадати, що, наприклад, капуста виносить 4 кг кальцію з сотки. Достатня кількість кальцію є лише на карбонатних ґрунтах. Особливо відчувається нестача кальцію на піщаних ґрунтах, а з цих ґрунтів на 80% складаються виділені ділянки.

Дефекат різко підвищує вміст кальцію та оптимізує рН для рослини. Так створюються більш комфортні умови для розвитку коріння рослини і для росту самої рослини. Це запорука підвищення продуктивності ґрунтів. 

По-третє, слід забезпечити необхідну структуру ґрунтів. Тільки тоді ґрунт має гарну аерацію та потрібні фізичні властивості. Ґрунт має бути насичений найголовнішим – гумусом. Для цієї мети годяться всі види органічних добрив. 

Необхідно тільки врахувати, що небажано вносити чистий торф, – бо хоча ґрунт і насичується необхідною кількістю елементів живлення, але страждатиме від нестачі вологи за рахунок того, що торф має велику адсорбуючу поверхню.  Він вбирає багато води і мало її віддає рослинам.

Створюється штучна посуха – не через нестачу води, а через те, що конкурентом рослини виступає сам торф.

  • Тому торф завжди необхідно перемішувати з гноєм. Найкраще співвідношення – на 1 частину гною додають 1 частину торфу, але якщо гною мало, то можна змішувати 1 частину гною з 3-4 частинами торфу. 

Як боротися із підвищеною кислотністю ґрунту?

Ми вже говорили – кислотність забирається за допомогою дефекату. Він має м'яку дію, має корисні елементи живлення і до того ж – це продукт життєдіяльності рослини. Його одержують у результаті переробки соку коренів цукрових буряків з додаванням СаСО(карбоната кальцію). У дефекаті міститься до 60% СаСО3 чи 38-40% СаО (оксида кальцію).

Єдиний недолік дефекату – у ньому нерідко буває багато насіння бур'янів. В іншому йому немає рівних.

Можна, звичайно, прибирати кислотність і за допомогою вапна. Тільки пам'ятайте – його необхідно вносити в ґрунт перед закладенням гною. Найкраще напередодні оранки поступово розкидати вапно ділянкою. За тиждень можна вносити гній. При сумісному з гноєм розкиданні з нього піде до 25% аміаку. Можна використовувати відходи вапна, що залишилися після будівництва. Воно має бути гашеним.

У зоні Полісся під рукою може опинитися крейда. Її також можна використовувати. Якщо є ракушняк – розмеліть його і розкидайте. Він також вирішує завдання.

Якщо ваші ґрунти мають некислу рН, як, наприклад, у Яготинському районі Київської області та в інших місцях із солонцюватими ґрунтами, там слід провести гіпсування. Воно дає найвищий ефект. Гіпс можна вносити з гноєм одночасно.

Правильний рН ґрунту має бути 6-7. Якщо на вашій ділянці цей показник відповідає нормі, але продуктивність все одно низька, це означає, що впливають інші чинники. Доведеться розбиратися в деталях – можливо, бракує азоту, фосфору, калію. Це все регульовані фактори – визначте їх та усуньте. 

Що робити для збереження родючості ґрунту? 

Абсолютно обов'язкова умова для підтримки родючості ґрунту – хоча б раз на 3-4 роки вносити гній. Найкраще на другий-третій рік. І обов'язково раз на 3-4 роки вносити біогумус, якщо хочете мати здоровий ґрунт.  Біогумус збагачує його мікрофлорою, яка допомагає переробляти органічну речовину.

Так ми наближаємо ґрунт на нашій ділянці до природної родючості.

А це дозволяє частково знешкодити шкідливий вплив кислотних дощів, важких металів,  радіонуклідів. За рахунок органіки ми всі шкідливі домішки зв'язуємо і не даємо їм можливості проникати у рослини. При цьому продукція виходить якіснішою.

Цього не можна досягти жодними іншими відомими на сьогоднішній день шляхами. Навіть мінеральні добрива власними силами не вирішують завдання ефективно. Як приклад, можна навести Чорнобиль, де на деяких ділянках вносили фосфорно-калійні добрива. Але виявилося, що при цьому змінюється співвідношення елементів живлення у ґрунті, отже  не виходить у повній мірі досягти бажаного ефекту – позбавлення рослин від потрапляння в їхні тканини радіонуклідів. 

Як за допомогою бобових збагачувати ґрунт? 

Наукою доведено, що висів бобових – гороху, квасолі та інших – обов'язковий. Це дає 60-120 кг біологічного азоту за рахунок фіксації його культурами.

Біологічний азот позбавляє необхідності вносити азотні добрива. Тому доцільно займати під бобовими якусь площу, а потім сіяти на ній ті культури, які потребують азотного живлення.

До речі, всі листяні рослини дуже чуйні на азотне живлення. Але треба знати міру. Якщо ви, наприклад, дасте азотне живлення помідорам, то не отримаєте плодів. Вони потребують фосфорно-калійних добрив. 

Взагалі, "гра з добривами" дуже тонка. І далеко не завжди популярне переконання "чим більше, тим краще" дає ефект.  Наприклад, внесення азоту може сформувати прекрасну рослину, – яка не дасть урожаю

У рік, коли мало дощів, забезпечення ґрунту високим вмістом азоту призводить до надзвичайного розвитку листового апарату, великого випаровування вологи. У результаті – води не напасешся і вологи не вистачить, а отже, ви не отримаєте урожаю продуктивних органів, тобто бульб, коренеплодів, плодів чи ягід. 

Часто садовод спостерігає радісну картину – сад цвіте, а потім стається катастрофа – плоди опали. В чому справа?  Починає терміново підживлювати рослини і таке інше. Пізно! Якщо ви не дасте дереву фосфору і заздалегідь не забезпечите його іншими елементами живлення, то ніколи не забезпечите правильного плодоношення. 

Чи може допомогти городникові пара? 

У лісостеповій зоні утримання дялянок під парою не є обов'язковим. Цей метод дає хороші результати в основному у південних регіонах. 

Ми активно використовуємо ділянки землі, при цьому виноситься  велика кількість добрив. Ми не повинні порушувати екологічність ґрунту.

А вона якраз і порушуватиметься за відсутності рослин та за наявності великої кількості елементів живлення. 

Утримування ґрунту під рослинами дозволяє краще зберегти баланс живлення.

Тому ґрунт у лісостеповій зоні повинен постійно перебувати під різними видами рослин.

Тут варто звернути увагу на те, що сьогодні на городах часто тримають птицю: курей, індиків, цесарок, качок. Я рекомендував би на таких ділянках сіяти еспарцет.

При цьому виходить комплексна вигода – у ґрунті утворюється 3 кг азоту на 1 сотці, виростає хороша маса для птиці і водночас для бджіл це чудове джерело нектару.

Так само хороша конюшина, яка дає азот, створює базу для бджільництва, підгодовує і птицю, і дрібних домашніх тварин, а бджоли підвищують і врожай саду, і ягідних культур. 

Визначення кислотності ґрунту за допомогою підручних засобів 

Добре, якщо поряд агрохімічна лабораторія чи під рукою є лакмусовий папір. А якщо немає ні того, ні іншого – як визначити у цьому випадку кислотність ґрунту?

З огляду на таку ситуацію пропонуємо наступний спосіб.

  • Необхідна двосотграмова пляшка для дитячого харчування, де є точна мірна шкала, дитяча гумова кулька та питна сода. Ось і весь набір домашньої агрохімічної лабораторії. Можна розпочинати аналіз. 
  • Візьміть пробу ґрунту – тонкий стовпчик на глибину 10 см. Висушіть і розітріть землю, ретельно перемішайте і всипте дрібку в пляшку з мірною шкалою. Додайте 20 мл дистильованої води. Її ви можете приготувати самі, використовуючи талу воду з морозильника або воду, нагріту до "білого ключа". 
  • Тепер всипте в пляшку чайну ложку соди (без верху), потім надягніть на шийку гумову кульку (звичайну дитячу іграшку), туго зав'яжіть пляшку і збовтайте до повного розчинення соди. Зачекайте, поки процес у пляшці закінчиться – виділення газів припиниться і кулька роздується до своєї остаточної форми.

Можна приступати до вимірів.

Якщо діаметр кульки не перевищує 4 см, значить, ґрунт на вашій ділянці майже нейтральний. У випадку, коли кулька роздулася до 5 см, – ґрунт трохи підкислений. А ось діаметр кульки, який досягає 10 см, сигналізує, що ґрунт дуже кислий – необхідно провести відповідні агрохімічні заходи. 

Микола Городній

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте