Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Плоди кольору полум'я: як зібрати і зберегти солодкий врожай хурми

19 жовтня 2023
1812
Плоди кольору полум'я: як зібрати і зберегти солодкий врожай хурми

Блякне і опадає листя. Пізні сорти яблук та груш готові до збирання. Нарешті останній плід покладено на зберігання. Настав час приступати до підготовки дерев до зими, проводити останні у цьому сезоні захисні заходи. Але в деяких садах збирання врожаю триває. Дозріла хурма. Плоди хурми дозрівають з жовтня до листопада, залежно від сорту. Щоб перевозити плоди на далекі відстані, їх збирають, коли вони ще тверді, але вже мають помаранчево-жовте забарвлення.

Правильне збирання та зберігання 

Якщо зняти їх дуже рано, тобто ще зеленими, то при лежанні плоди дозрівають повільно, зморщуються, сильно в'януть і мають поганий смак.

Для споживання на місці плоди потрібно збирати якнайпізніше, коли вони набудуть інтенсивного (властивого сорту) яскраво-помаранчевого, червоного, бордового кольору і при почнуть натисканні злегка сплющуватися.

Слабкі осінні заморозки не погіршують якості плодів, що накопичили багато цукру. Вони міцно тримаються на дереві, тому їх потрібно зрізати ножем або секатором. При грубому зриванні плід може відірватися від чашечки і незабаром загнити. 

  • Плоди потрібно знімати обережно, обов'язково з чашечкою, не допускаючи вм'ятин, подряпин та інших ушкоджень.
  • Акуратно зібрані плоди краще зберігаються і передчасно не розм'якшуються.
  • Плодоніжку потрібно зрізати ближче до чашечки, оскільки довга плодоніжка при зберіганні може пошкодити інші плоди.
  • Зняті з дерева плоди укладають у ящики в один шар чашечками вниз, щоб вони не стикалися один з одним.

Зберігають плоди в добре провітрюваному, досить вологому, прохолодному та темному приміщенні, де вони поступово дозрівають, розм'якшуються, втрачають терпкість. 

Якщо повітря в приміщенні занадто сухе, то хурми плоди при зберіганні не розм'якшуються, а підсихають, зморщуються, їх смакові якості погіршуються. У світлому приміщенні дозрівання плодів уповільнюється, при підвищенні температури відбувається швидше. Оптимальна температура зберігання від 0 до -1 °С за відносної вологості повітря 85-90%. 

Заморожені плоди можна зберігати ще довше, перед вживанням їх розморожують у холодній воді.

Для перевезення на далекі відстані плоди округлої форми бажано укладати в ящики не більше ніж у 3-4 шари, а краще – у 2 шари. Плоди загостреної форми (як, наприклад, у сорту Хачіа) укладають в один шар.

На дно ящика, а також між шарами насипають деревну стружку або інший пакувальний матеріал, яким заповнюють також усі порожнечі між плодами. Кожен плід потрібно загортати у м'який папір. Перший шар укладають чашечками вниз, другий – вгору, третій – вниз, четвертий – вгору.

Декілька способів для нетерплячих

Загальновідомо, що м'якоть всіх сортів японської хурми на момент повної стиглості (повного розм'якшення) втрачає терпкість. У твердому вигляді їстівні лише звані корольки і плоди нетерпких сортів. Для вживання всіх інших потрібно дочекатися, поки вони розм'якшаться природним шляхом, але можна застосувати штучні способи дозрівання, при яких плоди втрачають терпкість, залишаючись твердими.

Відомо багато таких способів, розповімо тільки про найпростіші та доступніші.

Якщо фрукти хурми зберігати в одному приміщенні, камері з яблуками, то плоди швидше дозрівають. Причина – газ етилен, що виділяється яблуками. Те саме відбуватиметься з хурмою (лише швидше), якщо помістити її з яблуками в один пакет або якусь іншу ємність.

♦ У Китаї плоди заливають 10%-ним розчином вапна. Через 2-7 днів, залежно від сорту та ступеня зрілості, терпкість у плодах зникає. Сліди вапна легко відмиваються.

♦ Після вимочування плодів у теплій воді (30-40 °C) впродовж 24 годин плоди втрачають терпкість. 

♦  Для прискорення втрати терпкості плоди проколюють великою голкою в 10-15 місцях, занурюючи її в плід на половину його висоти. 

♦ Якщо плід перед наколюванням змочити спиртом, то терпкість зникає на один-два дні раніше. 

У Японії кладуть плоди в бочки з-під саке (рисова горілка), в Китаї обробляють димом, американці використовують бочки з-під олії, просочені алкоголем, обробляють плоди хурми вуглекислим газом (СО2) у герметично закритій посудині, етиленом (у концентрації одна частина етилену на 1000 частин повітря) впродовжі 50 годин. Використовуються також азот, гаряча водяна пара. У багатьох країнах застосовують 2-хлоретилфосфінову кислоту (етефон) концентрації 500-4000 мг/л, занурюючи плоди в розчин. 

Пишуть, що всі ці способи дають бажаний ефект – плоди швидше втрачають терпкість.

Але можна і не застосовувати жодного з перерахованих вище способів на практиці, а чекати дозрівання плодів природним шляхом, у льоху чи іншому приміщенні для зберігання. 

То чим вона добра?

Плоди хурми багаті на цукри (до 25,9%), представлені в основному глюкозою та фруктозою. Сахарози, як правило, у них мало, тому хурму відносять до дієтичних продуктів. У висушених плодах кількість цукрів досягає 62-65%.

Хурма багата на вітамін С (залежно від сорту його міститься 6,5-87,5 мг%), каротин (1,49-6,33 мг%), органічні сполуки калію, кальцію, заліза (2,5-4 мг%) ), йоду (49,7 мг%).

У плодах хурми виявлено 25 макро- та мікроелементів, дев'ять з яких необхідні для організму людини. Мікроелементи мідь, цинк марганець, молібден, що містяться в плодах, входять до складу ферментів та гормонів. Кислот у хурмі мало (не більше 0,5%), є білок (до 1,2%), жири (до 1%).

За смаковими, поживними, дієтичними та лікувальними властивостями хурма східна посідає друге місце після цитрусових. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте