Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Пересадка "без болю": основні правила пікування розсади овочевих культур

22 березня 2023
915
Пересадка "без болю": основні правила пікування розсади овочевих культур

Пікування – це пересадка сіянців (рослин, вирощених з насіння) в інше місце (парники, теплиці) або іншу тару (ящики, горщики, стаканчики) з метою розширення ними площі живлення. 

Але якщо можна спочатку забезпечити розсаду необхідною площею для комфортного розвитку, пікувати її не потрібно. Для деяких культур пікування взагалі протипоказане. 

А деяким рослинам після пікування необхідний спеціальний догляд. 

Отже, розсаду яких рослин можна пікувати та як це робити правильно? 

Справа в тому, що сіянці одразу після сходів вимагають малої кількості поживних речовин і, отже, невеликої площі. Але по  міры розвитку потреба рослин в елементах живлення зростає, тому в загущених посівах за них починається боротьба. 

Пікуванням можна збільшити площу живлення сіянців, щоб на момент пересадки в ґрунт розсада могла досягти певної фази розвитку, сформувавши вегетативні (корінь, стебло, листя), а в деяких культур і генеративні (бутони, квітки) органи. 

У практиці овочівництва встановлено оптимальну площу живлення для розсади кожної культури.

  • Наприклад, для селери достатньо площі живлення 4х4 см; для капусти 6х6 або 8х8; для помідорів 8х8; для перцю та баклажану 8х8 або 10х10; для гарбуза 12х12 см.

Розсада дозволяє скоротити період вегетації рослин у відкритому ґрунті та отримати більш ранню продукцію. Теплолюбні культури у північних районах вирощують лише розсадою, і сіянці найчастіше пікують.

Рослини з мичкуватою кореневою системою (капуста, перець, помідори) після пікування приживаються легко і швидко, зі стрижневою (баклажан, наприклад) набагато складніше. При пікуванні у рослин зі стрижневим коренем обов'язково потрібно прищипувати його кінчик для того, щоб викликати утворення мичкуватого коріння. А гарбузові культури пікування взагалі не переносять, тому їх сіють одразу в контейнери, вирощують до утворення 3-4 справжніх листків, потім висаджують безпосередньо у відкритий ґрунт. 

Краще висаджувати кожну рослину в окрему тару. Тоді сіянці розвиваються набагато швидше, зменшується небезпека зараження хворобами, при пересадці у них не травмується коренева система, що сприяє хорошій їхній приживаності. 

Будь-яку тару (ящики, керамічні та пластмасові горщики, паперові, поліетиленові стаканчики), до якої пересаджують рослини, прийнято називати контейнерами. Контейнери підбирають з огляду на вимоги площі живлення кожної культури. 

Якщо розсаду пікують у контейнери, то їх діаметр у верхній частині повинен бути 8 см. (До речі, відповідність керамічних і пластмасових горщиків, що є у продажу, визначається за діаметром їхньої верхньої частини). Для нормального росту та розвитку розсади достатньо, щоб глибина контейнера становила 12-15 см.

Контейнери легко виготовити з паперу чи поліетилену. Головне, щоб у їхньому дні були отвори, через які йде зайва волога або, навпаки, надходить до коріння рослин у тому випадку, коли воду наливають у піддон.

Контейнери заповнюють субстратом (його часто називають ґрунтосуммішшю) – сумішшю, приготованою з ґрунту, торфу, компосту, перегною, піску, взятих у певних співвідношеннях.

Дуже важливо правильно заповнити контейнери. Якщо наповнити їх наполовину, то корінню бракує поживних речовин, якщо до країв, то вода при поливі стікає. Потрібно не досипати субстрат до краю на 2-2,5 см. Ґрунтосуміш спочатку насипають до верху, потім обережним постукуванням по стінці або дну контейнера злегка її ущільнюють, але не утрамбовують, оскільки в сильно ущільненому субстраті утримується зайва волога і утруднений доступ повітря до коренів, що погано позначається на їхньому розвитку. 

Пікування проводять найчастіше у фазі сім'ядолів, на початку формування або вже при сформованих перших справжніх листках. Пересаджувати рослини потрібно обережно, щоб не пошкодити сім'ядольне листя, яке відіграє важливу роль у житті рослин. У багатьох видів сім'ядольне листя живе досить довго, асимілюючи поживні речовини, тому так важливо зберегти його при пересадці сіянців.

Досвід показує, що рослини, у яких при пересадці було пошкоджено бодай один сім'ядольний лист, набагато відстають у розвитку.

При пікуванні важливо посадити рослини на потрібну глибину.

  • У правильно висаджених сіянців сім'ядольне листя має виступати над поверхнею субстрату на 0,4-0,6 см. 
  • Якщо воно виступає на 2-3 см вище поверхні ґрунту (і тим більше контейнера), то коріння сіянців виявляється близько до поверхні субстрату і може висохнути в результаті невчасного поливу.
  • Якщо ж сім'ядольне листя заглибити в ґрунт до 1 см, то можна присипати точку росту, що знаходиться між листочками, і вона загине.

Субстрат у контейнері поливають заздалегідь – за добу або за день до пікування, щоб на момент посадки він був вологим. Пікування сіянців потрібно проводити швидко, щоб сіянці не встигли втратити тургор (не зів'яли), тоді вони легко приживуться.

Все має бути під рукою – контейнери, заповнені вологим субстратом, политі заздалегідь сіянці та кілок, за допомогою якого вибирають і садять розсаду.  

Проводять пікування в такому порядку. 

Спочатку кілком роблять заглиблення в ґрунті контейнера (при досить зволоженому субстраті заглиблення добре збереже форму, при недостатньому його стінки будуть обсипатися).

Потім рослину, призначену для пікірування, беруть за стебло нижче листя великим і вказівним пальцями лівої руки, викопують за допомогою кілка, переносять до підготовленого поглиблення і опускають у нього на таку глибину, щоб сім'ядольне листя опинилося на 0,4-0,6 см вище поверхні субстрату.

Підтримуючи сіянець лівою рукою, правою в цей час обережно насипають ґрунт, доки поглиблення не заповниться. Потім ліву руку звільняють і субстрат трохи ущільнюють навколо стебла сіянця вказівними пальцями обох рук.

Після посадки поверхню субстрату вирівнюють і великими пальцями обох рук обережно ущільнюють по краю контейнера. 

Потім висаджений сіянець поливають під корінь, намагаючись не намочити листя. Коли вода вбереться, місце поливу присипають сухим субстратом. У такий спосіб пікують усі сіянці. 

Контейнери з розпікованою розсадою не можна тримати під прямим сонячним промінням.

Їх потрібно поставити в затінене і добре провітрюване місце. Якщо розсада пікується в парник, то скло рам накривають матами, а рами (через одну) піднімають на 10-15 см для провітрювання. Там розсада має бути, поки не приживеться.

Як тільки вона приживеться, контейнери потрібно переставити на світло і стежити, щоб температура в приміщенні в перші 3-4 дні була на 4-5 °С нижче, ніж після пікування.

Необхідно створити всі умови для нормального розвитку розсади – стежити, щоб рослини отримували достатню кількість світла, повітря, тепла, води та живлення.

При недостатньому освітленні контейнери з розсадою досвічують по 3-4 години на добу лампами денного світла. Полив проводять відповідно до вимог культури (перезволоження сприяє захворюванням). Рослини краще розвиваються, якщо вода надходить до коріння знизу, з піддону.

Розсаду підживлюють. Перше підживлення зазвичай проводять через 1-1,5 тижні після пікування, друге – у фазі 2-3 справжніх листочків.

За 2-3 тижні до висадки у відкритий ґрунт розсаду загартовують. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте