Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Пан баштан: досвід вирощування кавунів та динь у півничних регіонах України

09 листопада 2023
1161
Пан баштан: досвід вирощування кавунів та динь у півничних регіонах України

Вважається, що виростити баштан в північних областях навіть із добірного насіння зарубіжних сортів – проблема. Якщо плоди і виростають, нарікають городники, то завбільшки з кулак, не соковиті, не смачні...

Одним словом, клопоту багато, а радості мало. Але погодитися з подібними аргументами важко. Хоча б тому, що наші прадіди і прабаби, не маючи уявлення про тонкощі агротехніки, два століття тому освоїли баштан і на врожаї не скаржилися. 

І сортового розмаїття тоді не було – раз, два й усе. Зараз – справа інша, є з чого вибирати. 

Класика вітчизняної селекції  

Прикро тільки, що городники вибирають найчастіше закордонні сорти. Але наші рідні, вітчизняні сорти, що вже стали класикою, створені українськими селекціонерами, анітрохи не гірше! Варто лише підібрати їх за термінами дозрівання, вирощувати, дотримуючись відповідної агротехніки, і можна досхочу ласувати кавунами та динями до пізньої осені.

Раніше за всіх – у липні – дозріває скоростигла диня Титовка. М'якоть у неї ніжна, солодка, ароматна.

На 57 днів пізніше дає врожай дуже смачна диня Липнева, яка за смаковими якостями мало поступається Титовці. На зміну їм приходить середньопізній сорт Інея – національний стандарт. Аромат та смак у неї чудові, за що удостоєна найвищої дегустаційної оцінки – має 5 балів з 5. На відміну від ранніх динь, цей сорт лежкий та транспортабельний.

А найбільш транспортабельними та пристосованими для тривалого зберігання – до 30 днів – є сорти Дана та Берегиня, що дозрівають на 2-3 тижні пізніше за ранні сорти. Вони відрізняються великою масою плода – 3-5 кг. М'якоть у них ніжна, солодка, смачна. 

Хороші вітчизняні сорти кавунів, селекції Інституту овочівництва та баштанництва, – Вогник, Борчанський, Чорногорець, Широнінський.

Найранніший сорт – Вогник. Він тонкокорий, м'якоть кармінна, солодка. Близький до нього за дозріванням сорт  Борчанський, з яскраво-червоною солодкою м'якоттю. На відміну від Вогника, його плоди більші, довше зберігають  товарність у полі, транспортабельні.

Після них дозріває безвідмовний сорт Чорногорець. Незалежно від примх погоди м'якоть його плодів завжди солодка.

Останнім віддає врожай осінній сорт Широнінський, окремі плоди якого сягають 5 кг. М'якоть у нього малинова, соковита, солодка. Добре транспортується та зберігається. За своїми смаковими якостями всі ці сорти не поступаються привезеним з півдня, у яких плоди які часто бувають млявими і менш цукристими. 

Поради з агротехніки

Крім вибору сорту успіх вирощування баштанних культур на городі залежить від цілого ряду агротехнічних прийомів. 

Насамперед це родючість ґрунту. У перший рік на щойно отриманій і не цілком освоєній ділянці у мене виросли дуже дрібні кавуни і розтріскувалися вони ще зеленими. Аналіз грунту показав, що він дуже кислий, у ньому мало поживних речовин

Довелося окультурювати землю на ділянці: вносила перегній, мінеральні добрива, вапно, запровадила сівозміну з травами. Кавуни та дині висаджувала першою культурою після дворічного вирощування конюшини. І лише після цього баштан у мене почав давати повноцінні плоди.

Для отримання ранньої продукції частину рослин я вирощую розсадним методом із укриттям плівкою. За місяць до висадки у відкритий ґрунт – у II-III п'ятиденці квітня – насіння кавунів і динь, що наклюнулося, висіваю на глибину 2 см у горщики розміром 8х8 см і ставлю в тепле місце. Найкраща температура для проростання – 25-30 °С. Надалі вдень вона має бути 20-25 °С, вночі – 16-18 °С. В останній тиждень перед висадкою розсаду гартую.

Висаджую її на постійне місце у першій декаді травня.

  • У кожну лунку обов'язково вношу столову ложку золи, літрову банку перегною та чайну ложку нітроамофоски. Золу із землею перемішую заздалегідь.

Разом із золою не можна вносити азотні добрива, тому що в результаті хімічної взаємодії азот випаровується. 

Зверху розсаду накриваю поліетиленовим ковпаком. Для цього ставлю над кожним сіянцем дві дужки хрест-навхрест із лози. Ставити одне для кількох рослин плівкове укриття нераціонально, оскільки саджанці  висаджені далеко один від одного.

Ранні кавуни висаджую із площею живлення 140 х 70 см, а дині – 100 х 70 см.

Насіння кавунів і динь висіваю у відкритий ґрунт наприкінці першої декади травня, удобрюючи лунки так само, як і при висадженні розсади. Обов'язково зверху ґрунт у лунці закриваю плівкою для прискорення появи сходів. 

Для ранніх сортів над лунками роблю плівкові ковпаки на дугах або замість дуг – квадратні валики із землі розміром 40 х 40 см. Під такими примітивними спорудами оптимізується мікроклімат, рослинам не загрожують перепади температури. Звільняю їх від укриттів на початку червня, коли мине небезпека заморозків.

Ці прийоми прискорюють дозрівання плодів на 2-3 тижні.

Догляд за баштаном нескладний. Як тільки головний батіг досягне 1 м у довжину, я його прищипую, залишаючи на стеблі 4-5 плодів. У сухе літо разів на тиждень поливаю. Під час вегетації рослини не підживлюю під корінь, тому що ґрунт достатньо був заправлений при посадці.

Для підвищення стійкості до несприятливих умов 2-3 рази за вегетацію даю позакореневе підживлення мікроелементами.

  • Для цього в 10 л настою трав розчиняю по 3-4 г сірчанокислого цинку, мідного купоросу, борної кислоти. 
  • Настій трав готую так: бур'яни заливаю водою у співвідношенні 1:1 і залишаю бродити на кілька днів, а потім розбавляю їх 1:10 водою – і розчин для підживлення готовий. 
  • Це цінне добриво, багате на фізіологічно активні речовини.
  • Замість мікроелементів можна використовувати золу – 1 склянку на 1 відро трав'яного настою.

Для боротьби з хворобами та шкідниками отрутохімікатами ніколи не користуюся. А баштанну попелицю знищую за допомогою медичних препаратів. Надзвичайно ефективним виявилося використання метронідазолу – 2 таблетки на 1 літр води.

Кавунотерапія 

Лікування кавануми широко поширене у Канаді, де вважається панацеєю від багатьох хвороб. Користуються ним, щоб  поправити своє здоров'я, зміцнити серцево-судинну та сечостатеву систему, відновити порушений обмін речовин, знизити вміст цукру в крові (при діабеті), підвищити гемоглобін (при залізодефіцитній анемії) тощо.

  • З житнього борошна роблять тісто, розкочують його в пласт завтовшки 1 см. Беруть зрілий кавун будь-якої величини, загортають його у шар тіста і ставлять у духовку чи пічку.
  • Печуть, поки скоринка не стане коричневою.
  • Запечений кавун виймають та охолоджують, потім поміщають у холодильник.
  • Вживають отримані ліки наступним чином: спочатку проколюють у корі кавуна невелику дірочку, вставляють у неї трубочку для коктейлів і висмоктують рідину, яка за кольором нагадує неміцну каву (по півсклянки перед їжею). 
  • А потім розрізають кавун навпіл і їдять (скільки душі завгодно) солодку м'якоть.
  • Насіння не викидають, його збирають, заливають окропом (5 ст. ложок насіння на 1 л води) і настоюють. Приймають настій тричі на добу перед їжею, випиваючи склянку (200 мл). 

Не викидайте кавунові шкірки та насіння. З них можна приготувати:  

Варення 

Шкірки очищають від м'якоті та обережно знімають тонким шаром грубу зовнішню кору. Потім ріжуть на прямокутні шматочки 2х1 см, промивають та замочують на 20-30 хв у сольовому розчині, щоб вони не розварювалися. Після цього опускають на 10 хв гарячу (90 °С) воду, а потім кладуть у таз з охолодженим цукровим сиропом (на 600 г води 400 г цукру). 

Застосовують періодичне варіння: ставлять на вогонь 3-4 рази і витримують по 12-15 хвилин (відлік часу варіння починається з моменту закипання сиропу, після кожного періоду таз знімають з вогню та охолоджують впродовж 2-3 годин). При цьому шкірки  просочуються цукровим сиропом і стають прозорими. Витрата цукру – 900 г на 1 кг шкірок. 

Кавуновий чай

Шкірки (висушені або свіжі) подрібнюють, 2 чайні ложки суміші заливають склянкою окропу. Кавуновий чай для загального омолодження організму п'ють не менше 3 склянок на день впродовж усього сезону.

Маску для обличчя

Косметичні недоліки шкіри (веснянки, синюшність. вугровий висип) можна виправити, якщо наносити на обличчя емульсію з кавунового насіння. Готують її так: насіння кладуть у ступку, заливають невеликою кількістю води і поступово розтирають, додаючи то насіння, воду. Співвідношення насіння та води має бути 1:10. 

Людмила Шульгіна

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте