Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Основа родючості ґрунту: як облаштувати компостну купу

20 червня 2022
357
Основа родючості ґрунту: як облаштувати компостну купу

При вирощуванні рослин із застосуванням тільки органічних добрив ми відтворюємо процеси, що відбуваються в природі. 

Тому будь-які органічні залишки повинні потрапляти у ґрунт і знову використовуватись, їх не слід відправляти на звалище або спалювати.

Доклавши трохи зусиль, ми завжди будемо забезпечені найкращим, екологічно чистим добривом та заощадимо чимало грошей.

Компост дозволяє підтримувати максимально здоровий стан ґрунту при мінімальних витратах.  

Городники організувують у себе підготовку компосту на власний розсуд. Одні готують компост у виритій ямі, стінки якої забетоновані або обкладені цеглою, інші влаштувують купу на землі і обкладають з усіх боків шифером або залізними листами, а деякі взагалі пристосовують для компосту великі металеві бочки. У такі компостні купи викидають усі без жодної системи, а потім виливають помиї щодня. Більшість садоводів, на жаль, восени опале листя і бур'яни спалює на вогнищах, влаштовуючи димові завіси, забруднюючи повітря, і не використовують цінний матеріал для приготування компосту.

Все це відбувається від нерозуміння важливості компосту для родючості ґрунту та незнання особливостей його приготування. 

Приготування та використання компосту – важливий крок для повторного циклу використання таких речовин як вуглець, азот, магній, сірка, кальцій, залізо, фосфор, калій, а також мікроелементів. Всі ці елементи необхідні для підтримки біологічних процесів, що відбуваються у природі.

Хороші структура, склад та вміст поживних речовин – основа для формування здорового родючого ґрунту.

Найкращий спосіб боротьби з комахами та хворобами рослин – використання здорового, життєдайного ґрунту, а не отрутохімікатів, які гублять корисні ґрунтові організми.

Компост утворюється в результаті розкладання (гниття) та рекомбінації різних форм рослинного та тваринного життя. Мікроскопічні форми рослинного та тваринного життя у ґрунті (бактерії та гриби) здійснюють процес ферментації, в результаті якого утворюється гумус (перегній).

У ході цього процесу виділяється теплова енергія, і це тепло можна виявити всередині компостної купи. 

Наявність земляних хробаків у компостній купі грає величезну роль створенні найціннішого компосту. Їх виділення в 5 разів багатше азотом, в 2 рази – обмінним кальцієм, в 7 разів – доступним для рослин фосфором і в 11 разів – засвоюваним калієм, ніж ґрунт, в якому вони живуть.

Гумус поставляє найбільш надійне живлення для рослин, оскільки вони "висмоктують" з нього всілякі комбінації поживних елементів, "відбираючи" їх з його поверхні і одночасно надійно зберігає в собі поживні речовини в такому вигляді, що вони не можуть легко вимиватися. 

Відповідно до біоінтенсивної методики рецепт приготування компосту за вагою такий: 1/3 – сухі рослинні залишки, 1/3 – зелена рослинна маса та кухонні відходи, 1/3 – ґрунт.

  • Землю під компостною купою необхідно обов'язково розпушити на глибину 30-60 см, щоб забезпечити добрий дренаж.
  • На розпушену поверхню землі необхідно укласти грубий рослинний матеріал (стебла кукурудзи, соняшника, різні гілки) шаром завтовшки 12-15 см, щоб забезпечити циркуляцію повітря.
  • Суху рослинну масу укладають в купу шарами товщиною 5-6 см, потім зелені частини рослин і кухонні відходи або свіжий гній шаром до 8-10 см і все це зверху присипають шаром шаром 1 см.

Формувати компостну купу можна поступово, додаючи до неї матеріали по мірі їх накопичення. Краще сформувати її повністю одразу. Додавши новий шар, його необхідно трохи полити водою, щоб купа була рівномірно зволожена.

У дощовий період купу необхідно вкрити, щоб процес розкладання не перестав бути оптимальним, що часом трапляється в перенасиченій водою купі.

Компостну купу можна закладати і в ямах, виритих у землі, дотримуючись технології укладання матеріалів. Головна умова – доступ повітря. Тому ідеальна форма – контейнер, виготовлений з будь-якої сітки, лозин або дощечок. 

Мінімальні розміри компостної купи  1х1х1м, у холодніших кліматичних умовах –1,5х1,5х1,5 м. Велика компостна купа може мати розміри: висота – 1,5 м, ширина – 3 м, довжина – до 4 м. 

Найкращий час для закладки компостної купи – весна або осінь, коли біологічна активність найбільш висока (надлишок тепла або сильний холод уповільнюють або навіть припиняють мікробіологічні процеси в компостній купі).

Розмістити купу краще під листяними деревами (крім горіха) не ближче ніж 2 см від стовбура (потенційний притулок для шкідливих комах) або в тінистому куточку саду.

Компост вважається готовим для використання, коли він набуває темного кольору, робиться маслянистим на вигляд, має кришитися, якщо його взяти в руку і коли за його структурою вже не можна визначити вихідні матеріали. Дозрілий компост має приємний запах.

Компостну купу, приготовлену правильно, можна використовувати вже через 2,5-3 місяці, іноді через 3-6 місяців, залежно від вкладених матеріалів та інших факторів.

Зазвичай достатньо всього один раз перевернути купу, щоб матеріали перемішалися в однорідну масу до повного розкладання. Це треба зробити через 1,5-2 місяці після закладки, коли температура всередині купи досягає максимуму і починає знижуватися.

Не слід вносити до компостної купи: 

  • хворі або сильно уражені рослини, тому що на них можуть зберегтися яйця шкідників та й самі комахи здатні вижити; 
  • отруйні рослини; 
  • рослини із занадто великою кислотністю (соснова хвоя);
  • котячі та собачі екскременти, які можуть містити патогенні мікроорганізми, небезпечні для дітей.

Рослини, заражені хворобами або комахами, та шкідливі бур'яни необхідно спалювати. Їхня зола – цінне добриво.

Якщо окремі компоненти компостної купи не встигли перегнити, їх слід укласти на основу нової купи (дрібні гілки та прути). Матеріали з високим вмістом вуглецю (листя, сухі бур'яни та трава, тирса та деревна стружка) розкладаються дуже повільно. Для прискорення процесу розкладання ці матеріали потрібно зволожувати і, крім цього, додавати матеріали багаті азотом – свіжий гній, зелені бур'яни, свіжоскошену траву та рідкі кухонні відходи. 

Гумус з компосту у ґрунті виконує наступні функції: 

  • покращує структуру ґрунту (руйнує глину, зміцнює піщаний ґрунт);
  • затримує вологу (вшестеро більше власної ваги);
  • покращує аєрацію (рослини здатні отримати 96% необхідних речовин з повітря. Пухкий здоровий ґрунт сприяє дифузії повітря в ґрунт та обміну поживних речовин та вологи); 
  • живить ґрунт (містить азот, фосфор, калій, магній, сірку та мікроелементи);
  • є буфером рН (великий вміст компосту в ґрунті знижує рН лужного ґрунту та підвищує рН кислого ґрунту);
  • нейтралізує ґрунтові токсини (рослини поглинають менше свинцю, важких металів та ін. шкідливих речовин); 
  • є джерелом живлення для корисних ґрунтових організмів мікробів (у компості мешкають земляні черв'яки та корисні грибки (цвіль); 
  • дозволяє повторно використовувати органіку (раціональне землеробство).

Для підтримки родючості ґрунту до нього слід додати перед кожним посівом не менше 2 кг компосту на 1 м2. При проведенні повного підживлення зазвичай вносять на 1 м2 ґрунту близько 12 кг компосту (шар 2,5 см).

Левко Дзюбенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com  

comments powered by HyperComments
Новое на сайте