Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Королева орхідей: прекрасна катлея в умовах захищеного ґрунту

06 грудня 2023
2012
Королева орхідей: прекрасна катлея в умовах захищеного ґрунту

На початку зими, коли вид опалого листя навіює смуток, цвітуть катлеї. Своїми барвистими, яскравими квітками вони буквально "освітлюють" помешкання, і майбутні темні і холодні місяці вже не здаються такими безбарвними.

Ці рослини займають особливе місце в історії розвитку науки про орхідеї та введення їх у культуру.

Саме їх відкриття та ввезення до Європи стали початком так званої "орхідної лихоманки", яка охопила у ХІХ ст. Європу та Сполучені Штати Америки. 

А почалося все випадково. На початку ХІХ ст. з Південної Америки до Англії відправили багаж на ім'я Вільяма Каттлея –  одного з перших колекціонерів тропічних рослин у Європі. Щоб надійно упаковати екзоти, відправник багажу Вільям Свенсон використовував рослини з потужним стеблом, жорстким листям і корінням, що нагадували шпагат.

Своєрідний "пакувальний матеріал" зацікавив В. Каттлея і він висадив ці рослини у горщики. У листопаді 1818 р. одне з них зацвіло в його оранжереї. Великі квіти з пишними трубчастими пелюстками викликали справжню сенсацію.

"Батько орхідології" Джон Ліндлей описав рослину і назвав її на честь Вільяма Каттлея – щедрого мецената, енергійну і допитливу людину, власника першої в Англії колекції орхідей.

Оскільки один з пелюсток був значно більшим, яскравіше забарвлений і своєю формою нагадував губу, Ліндлей запропонував видову назву – labiata – катлея губата.

Довгий час місце точного збору перших екземплярів цієї катлеї залишалося невідомим. Тільки значно пізніше, у 1836 р., представники виду було знайдено у горах біля Ріо-де-Жанейро. Були також виявлені місця, де росли інші види катлей.

Їх тисячами екземплярів відправляли до Європи. На жаль, більшість рослин гинули у трюмах кораблів через неправильний догляд. Тим дорожче цінувалися ті поодинокі екземпляри, які досягали берегів Англії. Ціна їх іноді дорівнювала ціні чистокровних скакунів. 

Але навіть ті рослини, що потрапляли до оранжереїв Європи, часто гинули. Причина – відсутність відомостей про кліматичні умови тих місць, де вони росли у природі. 

Тоді вважали, що катлеям насамперед необхідні висока температура і вологість повітря. Власники перших колекцій вирощували їх у землесуміші з гниючого листя та деревини. Горщики заглиблювали в ємності з тирсою, розташовували безпосередньо над опалювальними трубами. Оранжереї з товстими стінами практично не провітрювалися, а світла з маленьких вікон було недостатньо для розвитку рослин.

Саме тому в перші 10 років вирощування орхідей у Європі лише в одній Англії загинули сотні тисяч цих рослин.

Перші кроки до успіху були зроблені лише в середині ХІХ ст. коли стало ясно, що світло та повітря надзвичайно важливі для їх вирощування.

Рід катлея налічує близько 65 видів, поширених у Центральній та Південній Америці. Центри видового розмаїття цього роду знаходяться у Андах та лісах Бразилії. Діапазон проживання катлей досить широкий – від вологих джунглів Амазонки, де вони ростуть на гілках та стовбурах дерев, до схилів Анд, де нічна температура опускається нижче нуля.

Види катлеї – епіфіти (ростуть на товстих гілках і стовбурах дерев) або літофіти (поселяються на виходах скелястих порід) з повзучим кореневищем, на якому компактно або на значній відстані один від одного розташовані потовщені пагони з одним або двома шкірястими листками. Залежно від їхньої кількості весь рід умовно ділиться на дві групи – одно- і дволисті катлеї.

Вегетативна частина рослини приваблює переважно ботаніків. Але суцвіття, що мають від однієї до 15 квіток, миттєво зачаровують кожного, хто хоч раз їх побачив. Квітки у катлей великі, яскраві, до 20 см у діаметрі. Найбільша квітка в межах роду у катлеї Варшевича (до 25 см), що зустрічається в лісах Колумбії.

У забарвленні видів переважають світло-рожеві, бузкові, малинові тони. Особливу привабливість квіткам надає трубчаста або лійчаста губа, забарвлена, як правило, більш інтенсивно, вона також має бахромчастий край.

Однак не всі катлеї настільки ефектні. Поруч із загальновизнаними красунями к. Варшевича, к. Моссі в межах роду є види, не такі яскраві. Так, жовтувато-зелено-коричневі квітки катлеї Форбса не більше 7 см в діаметрі і ледь помітні на тлі листя. Однак цей вид має свої переваги: він витривалий (може витримувати короткочасне зниження температури навіть до -2 ° С) і невибагливий у культурі. Саме цю рослину можна рекомендувати орхідеєводам-початківцям. 

  • Різні види катлей цвітуть практично впродовж усього року, проте масове цвітіння більшості сучасних сортів припадає на осінньо-зимовий період.
  • Тривалість цвітіння різних видів та сортів коливається від 10 днів (катлея Форбса) до одного місяця (катлея Перциваля, більшість сучасних сортів).
  • Квітки зберігають декоративність близько тижня. І навіть без води квітка ще деякий час не втрачає привабливості.

Саме тому екзотична квітка катлеї прикрашала бальні сукні світських красунь кінця ХІХ – початку XX ст., що й закріпило за нею  назву «корсажна квітка». Ця традиція збереглася й у наші дні. Каттлея – символ вишуканості та витонченого смаку – невід'ємний елемент вечірньої сукні випускниць привілейованих навчальних закладів Америки та Європи.

Перший гібрид катлеї – катлея Доміні – був отриманий в оранжереї Дж. Вейча в 1859 р. садівником Доміні, який схрестив катлею проміжну (С. Intermedia) з катлеєю великою (С. maxima).

З цього моменту катлеї стали широко використовуватися для отримання гібридів. Їх схрещували не лише між собою, а й із представниками інших родів. Це дозволило отримати велику різноманітність форми квітки, її розмірів та забарвлення.

Так, при схрещуванні катлей з леліями було отримано гібрид леліокатлею. Щоб отримати великі квітки з сильно розсіченою, бахромчастою губою, в процес гібридизації була включена брасавола, в результаті чого виник гібрид брасолеліокатлея. При використанні софронітісу в якості однієї з батьківських форм (гібрид називається софролеліокатлея) рослини набули компактної форми, а їх квітки – більш інтенсивне забарвлення. Існує навіть гібрид між представниками чотирьох родів (брасавола, софронітіс, лелія, катлея), який дав початок групі сортів із загальною назвою потінара. В останні десятиліття отримано ще складніші гібриди за участю п'яти родів.

При вирощуванні катлей у кімнатних умовах важливо чітко дотримуватися кількох основних умов.

В першу чергу – підтримувати певний температурний режим, оскільки більшість катлей дуже чутливі до різких коливань температури.

  • Так нічна температура взимку не повинна опускатися нижче 13 °С.
  • Влітку оптимальною є температура 24-26 °С.
  • Вища температура (до 30 °С) обов'язково має супроводжуватися і вищою вологістю повітря (до 80-90%).

Надзвичайно важливим є полив. Немає жорстких правил, які регламентують частоту. Однак слід пам'ятати, що перезволоження катлей – одна з основних причин їх загибелі в умовах оранжерейної та кімнатної культури.

  • Тому їх краще вирощувати на блоках з кори сосни або пробкового дуба, у кошиках або горщиках, використовуючи як субстрат подрібнену соснову кору (ступінь подрібнення залежить від розмірів та віку рослини).

Катлеї світлолюбні. Але влітку не можна допускати попадання на їх листя прямих сонячних променів. Регулярне провітрювання – важлива складова успішного вирощування катлей, але протяги негативно впливають на стан рослин.

При дотриманні перелічених вимог та правильно підібраному асортименті видів і сортів катлей ви можете отримати в домашніх умовах екзотичну колекцію, яка радуватиме вас дивовижними квітами впродовж усього року. 

Людмила Буюн, Людмила Ковальська

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте