Гарна, смачна і корисна: вишня повстиста у садибі

Вишня повстиста – це кущ, рідше невисоке деревце (не більше 2,5 м заввишки), з широкою, густою кроною. Однорічні пагони зелені, старі – з сіро-бурою корою, густо вкриті ніжним пушком. Листя зелене, невелике, загострене, овально-яйцевидної форми, на коротких черешках, повстисто-опушене, гофроване, восени набуває яскравого червоного чи жовтогарячого кольору.

Цвіте вишня повстиста у нас на Львівщині теплою весною дуже красиво, масово, впродовж 8–10 діб, практично до розпускання листків.

Рожево-білі квітки духмяні, яскраві. Вони запилюються комахами. 

Плоди – характерні соковиті кістянки кулястої форми, діаметром до 1,5 см, яскраво-червоного (вишневого) кольору, з легким пушком, надзвичайно приємні на смак, солодкі,  з ароматом, що більше нагадує стиглу черешню.

Достигають плоди на 2-3 тижні раніше за звичайну вишню – наприкінці червня чи на початку липня. В умовах сухого спекотного літа ягоди бувають дрібнішими, але і достигають швидше. 

Вишня повстиста починає вегетацію дуже рано, тому слід ретельно і відповідально віднестися до придбання посадкового матеріалу.

• Найкраще віддати перевагу однорічним сіянцям (їх висота не більше 50-60 см), які купують восени і тримають прикопаними до весни, а висаджують на постійне місце наприкінці березня – на початку квітня.

Я розмножую цю вишню із кісточок (заготовляю їх в період масового достигання, злегка підсушую і не пізніше середини липня висаджую у пісчано-торфовий ґрунт на глибину 8-10 см, добре поливаю і дещо ущільнюю поверхню), а цінні сорти (Вогник, Амурка, Літо тощо) – розмножую щепленням на однорічні сіянці рано навесні. Висаджую весною однорічні рослинки однорядно, відстань між рослинами – 2 м.

Багато хто з садоводів вирощує цю вишню кущем, я ж переконався, що найкраще вона плодоносить і зручніша в догляді, якщо сформувати її у вигляді невеликого деревця (висота штамбу 60-80 см).

Загалом ця вишня починає плодоносити у віці 3-4-х років, проте у нас перші ягоди можна скуштувати уже на другий рік, а з одного 4-5-річного деревця (висотою не більше 2 м) збираю по невеликому відру (близько 8-10 л).

На сім’ю достатньо 2-3  дерев: споживаємо у свіжому вигляді, готуємо варення та додаємо в компоти на зиму. 

Коренева система повстистої вишні густа, об’ємна, залягає на глибині до 1 м, в зв’язку з чим обробіток землі довкола рослини треба проводити вкрай обережно. Рослина ця більш морозостійка ніж вишня звичайна, але при сильних морозах трохи підмерзають кінці пагонів.

Культура добре росте і плодоносить на ґрунтах з нейтральною або слабо-кислою реакцією (рН 6,5-7,0). Місце для посадки слід нейтралізувати (вапном) не менше ніж за рік, бо реакція кислотності ґрунту та його механічний склад сильно впливають на подальший ріст та розвиток рослин. 

Місце для посадки вибираю ретельно, адже подальшу пересадку вишня повстиста переносить дуже погано: припиняється ріст, затримується плодоношення, саджанці часто вимерзають і нерідко гинуть.

• Для повноцінного росту і гарного плодоношення в посадкові ями (розмір 60х60 см, глибина не менше 50 см) необхідно закласти азотні та калійні добрива (їх норма визначається в залежності від загального і якісного складу ґрунту на ділянці).
• Я вношу 6-8 кг перегною та фосфорно-калійні добрива (25–50 г на 1м²).

Таке стартове внесення добрив дозволяє в подальшому отримувати якісні і високі врожаї впродовж декількох років без додаткового підживлення. 

У спекотну та суху погоду необхідно регулярно поливати рослини. Найкраще проводити полив у фази активного розвитку вишні: в період цвітіння, після зав’язування плодів (кінець травня–червень), в період закладання квіткових бруньок після збору врожаю (кінець липня–серпень).

За 2-3 тижні до достигання плодів поливати рослини не варто, це може спричинити розтріскування ягід. 

Не дивлячись на зовнішню схожість та спільну назву, вишня повстиста в ботанічній систематиці далека від справжніх вишень, і ближче перебуває до сливи, з якою схрещується. Також відомі схрещування з аличею, абрикосом, персиком.

Мені було цікаво, чи можна використовувати вишню повстисту як підщепу, тому, в якості експерименту, я прищепив великоплідну аличу на однорічний сіянець вишні повстистої: щеплення пройшло успішно, чекаю на плодоношення  наступного року.

Вишня повстиста – цінна не тільки як плодова (плоди її багаті вуглеводами, органічними кислотами, вітамінами групи В і РР; вітаміну С в 1,5-2 рази більше ніж у вишні звичайної, а вміст заліза – більше ніж у яблук), але і як декоративна культура. Насадження вишні повстистої можна використовувати у якості зеленого паркану чи зелених бордюрів, вона добре закріпляє ґрунти на схилах. Яскраво квітучі кущі навесні дуже декоративні, надзвичайно яскраві гілки в період достигання плодів та восени, коли листя набуває не менш яскравого забарвлення. 

Ігор Гуль 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора