Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Чарівні крихітки: мускарі у садибі

02 травня 2022
496
Чарівні крихітки: мускарі у садибі

Серед ранньоквітучих рослин ці малюки розквітають одними з перших.

У садах ще зовсім мало зелені, всі чекають справжнього тепла і не висовуються, побоюючись, що морози повернуться. А ці  відчайдушні сміливці пробиваються до світла.

Напевно, їм хтось мудрий сказав, що такі крихітні квіточки не будуть помітні на тлі розкішних тюльпанів, нарцисів та гіацинтів. Ось вони і поспішють показатися у всій красі, щоб квітникарі гідно оцінили їхню чарівність, сміливість і завзятість.

Ці крихітні рослини навіть із землі пробиваються своїм особливим способом. Якщо інші квіти спочатку утворюють розетку листя, а потім уже викидають бутони, то у мускарі, а мова піде саме про них, крізь землю пробивається вже готове суцвіття. Так і хочеться назвати цю рослину «живородною».

Ліки для тіла і душі 

За мініатюрні розміри мускарі називають ще мишачим гіацинтом, гадючою цибулею.

У цієї маленької рослини багато переваг. Вона має лікувальні властивості.

Спиртові настоянки з неї через токсичність використовують лише для зовнішнього застосування. Це гарний ранозагоювальний, знеболюючий і омолоджуючий засіб. Ефірна олія знайшла застосування в косметології у якості антисептика. Використовують рослину і в ароматерапії для лікування бронхітів, застуд та розладів нервової системи. Але ця «сфера діяльності» належить переважно до народної медицини. 

Сучасна офіційна медицина використовує мускарі дуже обережно та неохоче, оскільки він отруйний.

Здебільшого мускарі використовують як декоративну рослину. Хоча його не можна назвати розкішним. Ріст у нього невеликий, суцвіття малі. Його можна зовсім не помітити, якщо росте на самоті.

Але якщо цих квіточок багато, то вони утворюють яскраво-синю або пронизливо-блакитну пляму в саду, яку не помітити вже не можна.

Мускарі часто висаджують у бордюрах, вони чудово виглядають серед каміння. Деякі особливо вмілі садівники створюють з багатьох рослин цілі струмки або озерця. 

Загалом, було б у господаря бажання, фантазія та достатня кількість посадкового матеріалу, а ці квіточки завжди готові допомогти створити гарні картинки у саду.

Поради щодо розмноження та догляду  

Мускарі розмножуються цибулинками-дітками та насінням без жодних проблем.

Насіннєве розмноження – справа тривала. Рослини зацвітають лише на третій рік. Набагато зручніше розмножувати мускарі цибулинками. Усього за один рік біля материнської цибулини наростає багато діток, а через три – чотири роки від посадкового матеріалу не буде куди подітися. 

Звичайні класичні рекомендації по вирощуванню зводяться до наступних положень:

  • Глибина посадки 6-8 см, залежно від величини посадкового матеріалу та виду ґрунту.
  • Оптимальний час для посадки цибулин – кінець серпня – початок вересня.
  • Найкраще місце для посадок – під відкритим сонцем.
  • Рекомендується також відокремлювати великі цибулини від дрібних та висаджувати окремо кожну фракцію. 

Цими рекомендаціями не можна нехтувати. Але краще взяти їх за основу і злегка змінити, пристосувавши до умов власної  ділянки та своїх побажань.

Подовжуємо цвітіння

Я давно висаджую мускарі як на відкритих місцях, так і в напівтіні під деревами (якщо це не ялини). Вони однаково добре цвітуть і там, і там.

Однак на сонечку квіти з'являються раніше, а в тіні пізніше, так що милуватися їх цвітінням можна довше.

Щоб продовжити цвітіння мускарі можна скористатися ще одним прийомом.

Посадку робити «гніздами», в які поміщати цибулини різного розміру. Великі цибулини зацвітуть першими, а маленькі — за ними. А цибулини однакового розміру можна висадити на різну глибину. При глибшій посадці цибулини зацвітають пізніше звичайних термінів.

Такою посадкою можна одразу досягти ефекту пишного куща, що буває дуже доречним у деяких місцях, на альпійській гірці, наприклад.

Здається, назви мишачий гіацинт і гадюча цибуля не дуже милозвучні, вони зовсім не підходять таким милим квіточкам. Маленькі чарівні мускарі здатні принести радість та покращити настрій. Нехай вони живуть у кожному саду. 

Ірина Романенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте