Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Багряні тони хеномелесу: декоративні види культури в Україні

02 травня 2023
685
Багряні тони хеномелесу: декоративні види культури в Україні

Дивно, але цей нечисленний за кількістю видів рід завдав багато клопоту кільком поколінням ботаніків та садоводів, які не могли визначитися з його назвою.

Спочатку фахівці назвали цю рослину Purus japonic (груша японська). У 1822 р. англійський ботанік Ліндлі виділив його в окремий рід Chaenomeles (у перекладі з грецької – розтріскане яблуко). На той час хеномелес настільки сподобався англійським садівникам, що вони охрестили його просто – "Japonica". 

Хеномелес і сьогодні називають по-різному: японська айва, айва японська висока, китайська айва, низька айва, хеномелес Маулея, лимонник, багряник та ін. Однак від цього декоративність його не зменшується – він гарний під будь-якою назвою. 

Нині цю культуру вирощують всіх континентах, крім Антарктиди. Селекціонери створили кілька сотень декоративних сортів хеномелесу, а у 2001 році його було введено до реєстру сортів рослин України як повноправну плодову культуру.

На жаль, у вітчизняній науковій та популярній літературі досі плутають різні види хеномелесу, тому докладно опишемо основні види, які культивують в Україні.

Хеномелес прекрасний (Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai) у природі росте у Китаї, де й увійшов у культуру. Наприкінці XVII ст. був завезений до Європи з Японії, і саме ця рослина з часом отримала назву – японська айва.

Хеномелес прекрасний – кущ висотою близько 2 м, з численними розлогими гілками, вкритими товстими колючками. Листя (4-10 х 2-4 см) яйцеподібне, з пилчастим краєм. Квітки червоні, рожеві, білі. Плоди масою 20-40 г, іноді до 100 г і більше,із сухою шкіркою. Дозрівають пізно. Широко культивується на заході та півдні України. 

Хеномелес японський (Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach) у природі поширений у Японії, звідки 1869 р. був завезений до Європи. Спочатку його називали "айва Маулея". Хеномелес японський в основному використовували у захисних лісопосадках та при озелененні міст. Завдяки великій стійкості до несприятливих погодних умов та рясному  плодоношенню, хеномелес японський також став популярним, перш за все на садових ділянках. У нього невелика крона, квітки дрібніші і не такі багаті на відтінки забарвлення, як у хеномелеса прекрасного.

Це невисокий кущ (0,5-1,2 м) з численними широкорозлогими гілками, вкритими тонкими колючками. Листя (4-5 х 2-3 см) зворотнояйцевидне або лопатчасте, з городчастим краєм. Квітки помаранчево-червоні, рідше – рожеві чи білі. Плоди мacою 20-30 г і більше, з липкуватою шкіркою. Дозрівають рано. Вирощують цей вид у всіх регіонах України. 

Англійцям належить честь інтродукції третього природного виду – хеномелеса китайського (Chaenomeles catgayensis (Hemsl.) Schneid), який був завезений до Європи наприкінці XIX ст. з Китаю і довго не привертав до себе особливої уваги через малу декоративність. Це кущ або невелике деревце (висота 3 м) з нечисленними стоячими гілками, покритими потужними шпорцевими колючками. Листя (5-11 х 2-4 см) еліптичне або ланцетоподібне, з гостропильчастим краєм. Квітки білі, рожеві, малинові. Плоди великі, массою 150-300 г, із сухою шкіркою, дозрівають пізно. Зустрічається рідко, переважно в колекціях ботанічних садів. Найменш зимостійкий із усіх видів.

Не так давно описаний хеномелес тибетський (Chaenomeles thibetica) швидше за все – лише форма хеномелесу китайського. 

Крім цих природних видів, існують ще чотири гібридні групи. Внаслідок спонтанної гібридизації (при спільному вирощуванні хеномелесів японського та прекрасного) виник хеномелес пречудовий (Chaenomeles x superba (Frahm) Rehd), який широко культивують по всій Україні, але, як правило, плутають із вихідними видами. Росте кущем (1-1,5 м) з численними випрямленими розлогими гілками. Листя за формою та розміром схоже на листя хеномелесу японського, нерівномірно городчасте. Квітки червоні, помаранчеві, рожеві, білі. Плоди із сухою або липкою шкіркою. 

За допомогою методу штучної гібридизації хеномелеса китайського з хеномелесами японським прекрасним і чудовим отримані, відповідно, хеномелес Кларка (Chaenomeles x clarkiana C. Weber), хеномелес Вільморена (Chaenomeles x vilmoriniana C. Weber) і хеномелес каліфорнійський (Chaenomeles x californica W Clarke ex C Weber), які багато в чому схожі з хеномелесом китайським. 

Ці гібридні групи рідко зустрічаються, і більшості наших садоводів невідомі. 

Розмножують хеномелес насінням, яке висівають восени або навесні після 2-3-місячної штучної стратифікації. Сорти та добірні форми розмножують вегетативно, найчастіше щепленням на сіянці айви, або зеленими живцями у парнику чи теплиці зі штучним туманом. 

На присадибній ділянці одно-, дворічні кущі висаджують на відстані близько 1 м один від одного. Враховуючи високу декоративність, кущі можна розміщувати на клумбах або вздовж доріжок. Краще висаджувати рослини на сонячних ділянках. Має бути не менше двох різних сортів або сіянців, інакше хеномелес не плодоноситиме. На плантаціях рослини зазвичай висаджують за схемою 25-3 x 075 -1 м. 

Хеномелес невимогливий до ґрунтів, проте на лужних може страждати від хлорозу. Потребує мінімального догляду: регулярний полив, випалювання бур'янів, своєчасне внесення добрив. Обрізка зводиться до видалення сухих та слаборозвинених гілок; згодом кущі омолоджують, вирізуючи старі гілки. 

Хеномелес має високу стійкість до хвороб та шкідників, це дозволяє вирощувати його без застосування засобів хімічного захисту.

Плоди хеномелесу дозрівають у вересні-жовтні, набуваючи жовтого забарвлення (іноді червоного відтінку) і приємного аромату.

Плоди використовують для приготування варення, цукатів, компоту, лікеру, сиропу, желе, лимонаду, повидла, мармеладу, пастили, соусів. 

Володимир Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте