Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Знайдемо управу на ненажерливу ораву: захист капусти від шкідників

24 червня 2021
473
Знайдемо управу на ненажерливу ораву: захист капусти від шкідників

Українці звикли бачити капусту на своєму столі цілий рік. Однак, з огляду на аномальну погоду останніх років, виростити хороший урожай капусти на городі непросто.

Впродовж усього вегетаційного періоду капусту безжально атакують численні види шкідників, через яких гинуть молоді  рослини і втрати врожаю складають до 35%. Тому дуже важливо вчасно виявити шкідників і забезпечити надійний захист капусти. 

Хрестоцвіті блішки – найнебезпечніші шкідники молодих рослин, особливо тільки що висадженої розсади капусти. Ці дрібні жуки з подовжено-овальним тілом зимують під рослинними залишками в верхніх шарах ґрунту. З місць зимівлі виходять рано і харчуються спочатку бур'янами, а потім масово перелітають на овочеві культури (капусту, редис, буряк), вигризаючи в листі невеликі отвори. Пошкоджене листя скручується і всихає. Особливо шкідливі і ненажерливі блішки в спекотну і суху погоду. Найбільш інтенсивно комахи харчуються вдень, з 10 до 13, а потім увечері, з 16 до 18 годин.

При великій кількості опадів починає шкодити капустяна муха: весняна і літня. Найбільш шкідлива весняна муха. Мухи виходять з коконів в кінці квітня – на початку травня, коли ґрунт прогріється до 12 °С, що збігається з термінами висадки розсади капусти. Самка відкладає 100-150 яєць невеликими групами на рослині поблизу кореневої шийки, під грудочки ґрунту біля рослин, в щілину між стеблом рослин і ґрунтом. Мухи уникають ділянок з мульчованим або розпушеним ґрунтом. Відроджені личинки активно переміщаються до стебла і коріння капусти і проникають у них. Пошкоджені рослини затримуються в рості, листя в'яне і набуває фіолетового відтінку. При сильному пошкодженні рослини всихають і гинуть. У весняний період мухи активні вдень, в найбільш теплу пору, а в літні місяці – вранці і ввечері. При високій температурі повітря (25 °С і вище) комахи концентруються в затінених місцях.

Останнім часом у зв'язку з мінімальною кількістю опадів і високими весняними температурами повітря активізувався стебловий капустяний прихованохоботник (довгоносик). Довгоносик зимує під рослинними залишками, в верхніх шарах ґрунту в лісопосадках, садах, парках. З настанням тепла, коли ґрунт прогріється до 8-9 °С, жуки перелітають на овочеві рослини, в тому числі і капусту. Вони прогризають на черешках і товстих жилках листя дрібні отвори, в результаті чого утворюються маленькі здуття і вигляді білих «віконець». У другій половині травня самки жука відкладають яйця в середню жилку листа, іноді в черешки і стебло, занурюючи їх у отвори, попередньо прогризені жуком. У місцях яйцекладки тканина розростається, краї ранки затягуються, і пошкодження приймають вид бородавки. Відроджені личинки прогризають жилки листа, проникають в стебло і проробляють ходи до основи кореневої шийки. Пошкоджені рослини відстають у рості і гинуть, причому у насінників в'януть квітконосні пагони і передчасно дозріває насіння. 

Значної шкоди городнім рослинам завдає капустяний листоїд (бабануха). Жуки живляться листям, виїдаючи в них невеликі отвори або обгризаючи листову пластинку по краях. Примітно, що капустяний листоїд заселяє посіви не повністю, а окремими осередками. Особливу небезпеку становить перше покоління шкідників, оскільки розсада капусти ще не встигає прижитися і не витримує пошкоджень.

Хрестоцвіті клопи представлені кількома видами, але в Україні найбільш поширені і небезпечні ріпаковий і капустяний. Зимують дорослі клопи під рослинними залишками або грудочками ґрунту на узбіччях полів, каналів, зарослих чагарником, в парках і садах під деревами. Ранньою весною після пробудження клопи виходять з місць зимівлі і живляться на бур'янах, а в період появи сходів культурних хрестоцвітних, висадки розсади і насінників масово перелітають на них. Клопи і личинки висмоктують сік з листя і квітконосних пагонів хрестоцвітних рослин. На пошкоджених листках спочатку утворюються точки, які потім зливаються в плями, потім листя жовтіє і в'яне. Внаслідок пошкодження квітконосних пагонів відбувається осипання генеративних органів (квітки і зав'язі). Ці шкідники розвиваються в одному поколінні.

Капустяна попелиця – дрібна сисна комаха, яка поширена повсюдно і завдає значної шкоди хрестоцвітим, особливо капусті. Пошкоджені листя спочатку знебарвлюється, потім рожевіє, скручується і в'яне. У разі сильного пошкодження качани не зав'язуються. У насінників пагони з бутонами і квітками стають синювато-рожевими, знижуються урожай і якість насіння, іноді насіння взагалі не утворюються. Навесні і в першій половині літа капустяна попелиця живе на насінниках і хрестоцвітних бур'янах. Вродовж літа шкідник дає 10-16 поколінь.

В суху і спекотну погоду серйозну загрозу для капусти представляють шкідники загону лускокрилих: капустяний і ріпаковий  білани, капустяна міль і капустяна совка. 

Один з найнебезпечніших шкідників капусти – капустяна міль. Гусениці капустяної молі вгризаються в тканину листа і проробляють там міни, в яких живуть два-три дні. Потім вони виходять на поверхню листової пластинки і ведуть відкритий спосіб життя, розташовуючись на нижньому боці листової пластини. Там вони вигризають невеликі ділянки м'якоті листа, залишаючи недоторканою лише шкірку. Такі пошкодження мають вигляд «віконечок», затягнутих прозорою плівкою. Дорослі гусениці дуже рухливі, при найменшому неспокої різко згинаються і тікають з місця, повисаючи на павутинні.

Але найбільшої шкоди завдають гусениці при пошкодженні точки росту в зав'язі качанів. Найбільш критичним періодом для капусти при пошкодженні міллю є фаза росту верхівкової бруньки. Гусениці молі в цей період пошкоджують точку росту, що затримує формування качана, а при високій чисельності шкідників качан не формується і врожайність знижується на 75-80%.

У капустяного і ріпакового біланів шкодять гусениці. Вони об'їдають м'якоть листя хрестоцвітних рослин, залишаючи частину тканини у великих жилок, нерідко проробляють ходи в качанах, забруднюючи їх рідкими екскрементами. Капуста загниває, набуває неприємного запаху і стає непридатною для використання в їжу.

Капустяним рослинам дуже докучає капустяна совка. Цей багатоядний фітофаг харчується вночі, а вдень ховається біля основи качана. Найнеприємніше, що капустяна совка здатна шкодити рослинам до настання глибокої осені. Спочатку гусениці виїдають тканину листя з нижньої сторони, потім розповзаються і вигризають на листках отвори неправильної форми. Вони проникають всередину молодої капустини, прогризають в нійу ходи і забруднюють екскрементами. Пошкоджений качан загниває і стає непридатним до вживання. 

В останні роки відчутної шкоди капусті на ранніх фазах розвитку наносять ґрунтові шкідники – капустянка, дротяники, кравчик-головач, личинки травневого хруща.

Заходи боротьби і профілактики

Захистити капустяні грядки від шкідників допоможуть агротехнічні прийоми:

  • глибока зяблева оранка, яка сприяє знищенню в ґрунті зимуючих шкідників;
  • своєчасна прополка, проріджування, розпушування і підгортання, що створюють сприятливі умови для росту і розвитку рослин і перешкоджають заселенню шкідниками;
  • регулярна обробка ґрунту в міжряддях;
  • своєчасне видалення бур'янів, які є додатковим кормом для імаго і личинок шкідників і стають вогнищами їх розмноження і накопичення;
  • сбір і видалення рослинних залишків. 

Для профілактики пошкодження шкідниками необхідно дотримуватися сівозміни: повертати хрестоцвіті культури на колишнє місце не раніше ніж через 3-5 років. Кращі попередники білокачанної капусти – озима пшениця, цибуля, огірки, помідори, горох овочевий, морква.

Щоб захистити рослини від капустяної молі і лускокрилих шкідників, слід проводити позакореневе підживлення 0,1%-ною витяжкою суперфосфату з 0,05%-ним розчином хлористого калію.

Для обмеження чисельності капустяної совки, капустяної молі, ріпакового і капустяного біланів ефективні біологічні методи. На початку і в період масової яйцекладки шкідника ефективно тричі випускати трихограму (30-40 тис. шт./1 ​​га при кожному випуску). Рослини слід обприскувати біопрепаратом Лепідоцид-БТУ (20-30 мл/4-5 л води на 1 сотку). Обробку проводити при температурі вище 20 °С і при відсутності опадів. 

              

У період масової заселеності овочевих культур шкідниками рекомендується обробляти посіви інсектицидами.

Проти хрестоцвітих блішок, капустяної попелиці: Актара 240 SC, к. С. (0,9 мл/3-5 л води на 1 сотку); Актара 25 WG, в. м (0,6-0,8 г/3 л води на 1 сотку); Антігусень, КС (4 мл/4-5 л води на 1 сотку); Армет, КС (0,4 мл/4-5 л води на 1 сотку).

Проти капустяної молі, біланів, капустяної совки: Альтекс, КЕ (2,0-3,0 мл/6-10 л води на 2 сотки); Блискавка, КЕ (1,0-1,5 мл/3-5 л води на 1 сотку); Борей, КС (2 мл/5 л води на 100 м2); Енжіо 247 SC, к. С. (1,8 мл/5 л води на 1 сотку); Матч 050 ЕС, к. Е. (4 мл/4-5 л води на 1 сотку); Проклейм 5 SG, РГ (3 г/10 л води на 1 сотку).

Проти ґрунтових шкідників: Антихрущ, КС (10 мл/1 сотку); Вофатокс, КС (5-10 мл/1 сотку).

Ефективний захист від ґрунтових шкідників і капустяної молі – обробка коренів розсади капусти перед висадкою у відкритий ґрунт препаратом Престиж 290 FS (100 мл/10 л води). 

Обробку препаратами слід припиняти за 20-25 днів до збору врожаю. Препарати необхідно застосовувати відповідно до вимог «Списку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Своєчасне і правильне застосування комплексу заходів захисту овочевих культур дозволить захистити урожай і отримати якісну овочеву продукцію.

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте