Смачний шлейф літа: досвід вирощування "солодких" сортів дині та кавуна

Радіємо дині 

Щороку вирощую близько десятка сортів дині.

Є серед них ранньостиглі (Ананас, Північний унікум, Солодка красуня, Титовка), середньостиглі (Дана, Інея, Колгоспниця, Медовуха, Ефіопка) і пізньостиглі (Зима). Дуже врожайними виявилися сорти Зима і Медовуха.

Не підводять і новинки – ранньостиглі сорти Медовий аромат і Кредо, середньостиглі Раймонд і Козачка.

Вживають диню в сирому вигляді, а також готують з неї десерти і салати. М'якоть консервують, маринують, в'ялять, сушать, варять з неї варення, джеми, цукати.

Крім гастрономічних достоїнств, диня має лікувальні властивості. У плодах дині міститься фолієва кислота, яка сприяє нормалізації обмінних процесів і органів кровотворення.

З'їдаючи в сезон по одній диньці в день, можна забути про проблеми з травленням, вона очищає печінку і нирки, лікує серце і судини.

Сік дині – прекрасний косметичний засіб, знімає роздратування шкіри і пігментні плями.

Але тут є свої нюанси. Вживати диню краще в перервах між прийомами їжі, як самостійну страву. Диня перетравлюється одразу, якщо її їсти з іншими продуктами, вона затримується в шлунку і викликає бродіння. 

Смугасті і не тільки

На відміну від динь, кавуни більш різноманітні за формою, забарвленням кори і м'якоті. Оскільки кавуни зберігаються довше динь, при правильному зберіганні можна ласувати ними до пізньої осені.

Вирощую ранні та середньоранні сорти з циліндричними (Фаворит, Чарльстон грей), округло-овальними (Сахара, Талісман) і кулястими плодами (Бінго). Світлим забарвленням кори відрізняються вже згадані Талісман, Бінго і Чарльстон грей.

Лідером за скоростиглістю вважаються сорти Вогник, Північне сяйво. Найбільш посухостійкі сорти – Задорний і Сахара.

Всі кавуни з червоною м'якоттю.

Заздалегідь визначаю, скільки мені потрібно на насіння того чи іншого сорту кавуна, і, відповідно, прищипую в них головний батіг, щоб ті плоди, які зав'язалися, визріли і дали хороше повноваге насіння.

Насіння кавунів, динь, кабачків, гарбуза не втрачають схожості впродовж 7-8 років, але я зберігаю їх не довше 5 років. 

Наприклад, якщо в цьому році я зібрала насіння одних сортів, то п'ять наступних років можу вирощувати інші сорти. 

Коли кавуни достигають, для нас це накраща пора. Дуже гарні кавуни в свіжому вигляді, оскільки сприяють видаленню шлаків з організму, покращують роботу печінки, нирок і органів травлення.

Але є і протипоказання. Не варто захоплюватися кавунами людям з підвищеною кислотністю, захворюваннями підшлункової залози, цукровим діабетом. 

З м'якоті кавуна можна приготувати повидло, цукати, кавуновий мед. Кавуни можна навіть солити.

У дитинстві я з батьками жила в Казахстані, де ми в великій кількості вирощували кавуни сорту Вогник. Мама солила їх цілком в невеликих кадушечках, а потім ставила в холодний погріб. Взимку солоні кавуни подавали до столу, і це було смакота.

Я солю кавуни досі, правда, шматочками і в банках, але, повірте, це теж дуже смачно. 

За багато років переконалася: які б овочі ви не вирощували на своєму городі, всі вони будуть на порядок соковитішими, солодшими і смачнішими, ніж куплені в магазині. 

Відмінний рецепт

Кавуни засолені

Для засолювання найкраще брати невеликі кавуни. Видалити плодоніжки, кавуни обмити. Для прискорення бродіння кавуни можна проколоти в 10-12 місцях гострою дерев'яною шпилькою. Після цього укласти кавуни в бочку і залити приготовленим розсолом. Для приготування розсолу на 5 л води взяти 300-400 г солі, в залежності від величини кавунів. Бродіння при температурі близько 3 ° С триває 25-30 днів. Зберігати на холоді. 

Наталія Костенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com