Подібна до молодого Місяця: лімська квасоля

Батьківщина лімської квасолі – Центральна Америка і північні райони Південної Америки.

У Перу (столиця – Ліма) лімська квасоля дуже широко вирощувалась вже кілька тисячоліть до н. е. Пізніше португальці і іспанці завезли її в Африку та Азію. Зараз лімську  квасолю вирощують у багатьох місцях нашої планети, там, де їй вистачає тепла і вологи. 

Ліма, як і звичайна квасоля, має кущові і виткі форми.

Листя лімської квасолі блискуче, ніби покрите восковим нальотом. Сходи мають великі, широкі сім'ядолі. Квіткові кисті ростуть вертикально вгору, дуже високі, багатоквіткові з 20-30 квітками. Квітки дрібні, зеленувато-білі, лілові, фіолетові. Вони розкриваються поступово, і часто вгорі кисті розкривають квіти, а внизу дозрівають боби.

У бобах розвивається по 2-3 насінини. Боби широкі, дуже пласкі, довжиною 7-18 см, серповидні. При дозріванні легко розтріскуються. Насіння сферичної, місяцеподібної або брунькоподібної форми, зі своєрідною радіально-борозенчастою  поверхнею, що робить їх схожими на часточки мандарина або апельсина, одноколірні або двокольорові, причому часто одне з забарвлень розташовується радіально.

Вид Phaseolus lunatus розділяється на чотири географічні групи сортів, які розрізняються  і за важливими господарськими  особливостями:

1. Група minor. Насіння сферичне, дрібне, зі слабо вираженою променистістю. 

2. Група microspermus. Насіння пласко-еліптичне і пласке, з гострим краєм, довжина насіння 12-17 мм. До цієї групи належить більшість культурних сортів (в тому числі і найдавніші). У США цю групу сортів називають "baby lima" ( "дитяча лима"). 

3. Група macrospermus. Насіння велике, пласке, довжина насіння 15-28 мм, боби широкі. 

4. Група major. Насіння не пласке, більшої товщини ніж у їнших груп (товщина перевищує 10 мм). 

Ми обробляємо п'ять сортів лімської квасолі американської селекції:

виткий високоврожайний сорт Speckled Giant (Плямистий Гігант); кущовий сорт Fordhook 242 (Фордхук 242); кущовий сорт Henderson's bush (baby lima) (Кущова Хендерсона);  кущовий сорт Peckers (baby lima) (Пеккерс);  кущовий сорт Jackson Wonder (baby lima) (Чудо Джексона).

Лімська квасоля використовується у вигляді недозрілих, зелених зерен. Їх відварюють, готують з них перші і другі страви, маринують. Ці недостиглі зерна можна заморожувати або консервувати, як зелений горошок (особливо ці консерви популярні в США, де в східних штатах знаходиться одна з найбільших зон вирощування ліми в світі і виробництво подібних консервів поставлено на промислову основу). Дуже смачний паштет з лімської квасолі.

Вважається, що лімська квасоля більш цілюща, ніж звичайна, а її недозрілі зерна антиканцерогенно  активні. 

Лімська квасоля – рослина досить засухо- і солестійка. За способом запилення зараховується до факультативних  самозапилювачів. При розведенні декількох сортів необхідна просторова ізоляція (більше 5 м).

При значній сухості повітря у ліми спостерігається опадання бутонів. Лімська квасоля в порівнянні зі звичайною квасолею більш стійка до бактеріальних і вірусних захворювань, не страждає від іржі та квасолевої зерновки. 

Агротехніка ліми близька до агротехніки звичайної квасолі (як виткої, так і кущової), але необхідно враховувати велику вимогливість останньої. Виткі сорти менш вимогливі, ніж кущові.

Для лімської квасолі ми відводимо освітлену, родючу ділянку, оскільки в залежності від родючості ґрунту залежить дозрівання ліми. Але ми помітили, що надлишок азоту уповільнює дозрівання.

Висіваємо кущові сорти лімської квасолі в кінці квітня – на початку травня з міжряддями 50 см, а в рядку 15-20 см.

Під виткий сорт обов'язково ставимо кілки або використовуємо шпалеру.

Сходи з'являються через два тижні. Догляд за ними полягає в розпушуванні і видаленні бур'янів, а також в своєчасних і ретельних поливах і дощуванні (бо при значній сухості повітря бутони обпадають). При сильному ураженні бактеріозом або несправжньою борошнистою росою обприскуємо посіви бордоською рідиною. 

Лімська квасоля у нас ще не дуже широко відома і іноді необізнані з нею люди стають жертвами омани.

Тому ми хотіли відзначити кілька характерних морфологічних особливостей лімської квасолі:

• практично всі культивовані сорти мають дуже пласке насіння (набагато більш пласке, ніж у будь-якого сорту звичайної квасолі) подовженої серповидної (подібної до молодого Місяця) форми;
• боби широкі, не надто довгі, пласкі;
• у лімської квасолі вертикально стоїть висока квіткова волоть з великою кількістю квіток, боби ростуть в сторони, а не вниз.

Ці ознаки дозволять вам відрізнити лімську квасолю від звичайної.

Вирощуйте цю смачну, корисну та незвичайну культуру і ви про це ніколи не пошкодуєте.

Ірина та Вадим Коваленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Огородник