Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Зима у зеленому "пір'ячку": особливості вигонки різних видів цибулі

30 січня 2024
1274
 Зима у зеленому "пір'ячку": особливості вигонки різних видів цибулі

У багатьох рослин у процесі вкрай необхідного, багатовікового природного, а пізніше і штучного відбору, виробилася система продовження роду шляхом накопичення в різних частинах, переважно підземних (цибулинах, кореневищах, бульбах) поживних речовин. При цьому відбувається накопичення цукрів, білків, крохмалю в кількості, достатній для швидкого проростання, утворення репродуктивних (насіння та інших відтворювальних) органів. 

Ви, напевно, не раз бачили, як рано навесні, ще під снігом, на 5-8 см піднімаються червоні паростки щавлю та часнику, пагони багаторічних видів цибулів та кропиви. Рослини поспішають використовувати осінньо-зимову вологу, бо до настання спеки їм треба встигнути сформувати насіння чи вегетативні органи.

"Виганяємо" з цукру соковиту зелень 

Цю здатність рослин – у процесі життєдіяльності накопичувати поживні речовини, відкладати їх у різних частинах – і використовують при “вигонці” – так називають цей спосіб отримання ранньої високовітамінної продукції.

Вигонка зелені в осінньо-зимовий період із запасених наперед поживних речовин вигідна тим, що практично повністю виключає необхідність живлення рослин, оскільки поживні речовини містяться в бульбах, цибулинах і кореневищах. 

Тепла кімнати цілком достатньо для росту листя. До того, як почнуть рости пагони, світла не потрібно зовсім, а надалі слід постаратися дати його якнайбільше, але і при деякому затіненні вигонкову зелень можна отримати.

Забезпечити рослини водою (краще теплою 30-40 °С) не складає особливих труднощів. Ефективним є зволоження рослин і повітря навколо них за допомогою пульверизатора або обприскувача з дрібним розпилом.

Щоб "розбудити" точки росту вигонкових культур, прискорити проростання, потрібно влаштувати їм теплі ванни.

  • Для цього цибулини, бульби, кореневища або рослини в горщиках верхньою частиною занурюють на 18-24 години у воду температурою 30-45 °С.
  • Зверху вигонкові культури накривають повстю або іншим матеріалом, підходящим для утеплення.
  • Потрібно слідкувати, щоб коріння рослин при цьому не стикалося з теплою водою.

Цибуля – класична вигонкова культура

Багато тисячоліть люди споживають цей дивовижний овоч. Спочатку вони інтуїтивно відчували сприятливий вплив цибулі, особливо її зеленого листя, на організм. 

І лише в тридцяті роки ХХ століття нашими вченими було встановлено, що цибуля цінна не лише вітамінами, а й фітонцидами – речовинами, які вбивають багато хвороботворних мікроорганізмів.  Це сприяє не тільки профілактиці багатьох захворювань, а й  лікуванню від них. 

Тепер у квартирах на підвіконнях у зимовий час можна побачити баночки чи ящики з висадженими у них цибулинами.

Але на такому "городі" та зелені мало, та й запах, якщо цибулини стоять у воді, – не з приємних.

Як же взимку організувати конвеєр вітамінної продукції?

Зазвичай для вигонки беруть перші-ліпші сорти цибулі. Але доводиться довго чекати поки головки проростуть, а потім, на жаль, виростає лише одна стеблинка, хоча з соковитим і апетитним, але нечисленним листям. А отримати хочеться більше, за той самий час і на тій самій площі.

Тож навіть у такій, начебто, простій і зрозумілій справі, як вигонка цибулі, потрібен серйозний та кваліфікований підхід.

Для тих, хто має в своєму розпорядженні город і має можливість вирощувати цибулю спеціально для зимової вигонки, порадимо завести багатогніздні сорти – Бессонівський, Спаський, Арзамаський, Погарський. Якщо не знайдете ці, можна садити будь-які інші.

Ідеальною для отримання зелені в зимовий час вважається сорокозубка (цибуля шалот). Вона багатогніздна, формує до 8-12 ніжних, солодких зелених стебел (практично це не стебла, а щільно укладене біля основи цибулини листя, а тому правильна ботанічна назва таких утворень – "хибне стебло"). Це про сорти цибулі.

Має значення і розмір цибулини. Спочатку потрібно використовувати дрібну сіянку і вибірок, до середини зими висаджують велику цибулю-вибірок, а до весни - великі продовольчі цибулини.

Непридатні для вигонки цибулини зі зрізаним або пошкодженим денцем (нижня частина цибулини, звідки виростає  коріння).

Відібрані для вигонки цибулини краще зберігати при температурі 0-3 °С на балконі, горищі, лоджії, сухому підвалі на стелажах або тонким шаром у ящиках та кошиках. У місцевостях із стійким сніжним покривом цибулини для вигонки можна зберігати у снігових купах (сніжниках). 

Перед закладкою цибулин зі сховища на пророщування їх уважно переглядають і відбирають пророслі або ті, що почали проростати.

  • Листя швидше рушає в ріст, якщо перед замочуванням гострим ножем відрізати шийку цибулин "по плічка" або зробити вертикальні хрестоподібні надрізи на третину висоти цибулини.

Що стосується ємностей ("гряд") для вигонки зелені цибулі, то можна використовувати ящики, поліетиленові відра з отворами з боків, мішки з поліетиленової плівки з отворами, мікропарники, банки з-під майонезу, але їх слід встановлювати на піддонах, накритих зверху картоном з отворами.

Режим вирощування для всіх способів приблизно однаковий. При вирощуванні, наприклад, у ящику підготовлені цибулини треба укладати у ґрунт ящика щільно – мостити. Присипати цибулини ґрунтом зверху не слід.

Щоб підвищити вихід зелені з обмеженої площі, практикують дво-, а то й тришарове укладання цибулин вигонки в горщику, скляній банці та іншому глибокому посуді.

  • Для цього підготовлені до посадки цибулини укладають у ящик, горщик для квітів, глибокий лоток або акваріум, на дно яких попередньо насипають ґрунтову поживну суміш.
  • Цибулини щільно укладають, заповнюють простір між ними та прикривають перший шар цибулин ґрунтом. Зверху кладуть другий шар цибулин, засипають ґрунтом і таким самим способом – третій шар.
  • При відростанні листя цибулі пробиваються крізь шари, тягнуться вертикально до поверхні грядки, і вихід зелені збільшується в 2-3 рази.
  • Але зі збором і споживанням зеленого листя не слід запізнюватися, оскільки воно може витягнутися, а то й зовсім засохнути.
  • Поливають висаджену в ґрунт цибулю через 3-4 дні. Поливати цибулини слід теплою (25-30 °С) водою.

Перші 10-12 днів ящики з цибулинами можна тримати у темряві або у недостатньо освітленому місці, підтримуючи температуру не нижче 18-20 °С. Коли цибулини почнуть рости, грядки виставляють на добре освітлене місце.

Оптимальною для вигонки цибулі є температура 20-22 °С. Зелень за таких умов готова до зрізання на 22 день. При перегріві до 25-27 °С листя відростає на 15-17-й день, але воно сильно витягується, стає слабким і швидко в'яне.

У прохолодних умовах (15-17 °С) урожай отримують лише через 25-27, а в холодних (нижче 12 °С) – через 40 днів, Листя при цьому виростає міцне, темно-зелене, з ніжним смаком. 

У гідропонній культурі цибулі (у воді чи розчинах) режим вирощування такий самий. Воду або розчин доливають по мірі випаровування, посуд зверху закривають, щоб не допустити загнивання цибулин, їх періодично (на 3-4 дні) залишають без води.

"Грядки" з цибулею не можна ставити близько до опалювальних батарей. У кімнаті, що добре опалюється, повітря дуже часто сухе, тому для створення сприятливого мікроклімату рослини і простір біля них періодично зволожують з пульверизатора.

Можна цибулини підживлювати через один полив нітроамофоскою або сечовиною (1-2 г на 1 л води). Особливо це бажано при вигонці зелені із дрібних цибулин. У приміщеннях, що погано освітлюються, пізно восени і взимку рослини впродовж 6-12 днів додатково освітлюють по 2-4 години вранці і стільки ж увечері.

При збиранні виривають одразу всю рослину або обривають нижнє (зовнішнє) листя по мірі його відростання.

Не лише ріпчаста 

Крім ріпчастої цибулі та шалоту є ряд багаторічних видів цибулі, зелень яких з порівняно невеликими витратами можна отримати в кімнаті або на балконі.

Спільним у цих рослин є те, що вони не утворюють цибулин, а запасають поживні речовини в соковитих стеблах, розростаючись, утворюють щільну дернину з потужною кореневою системою.

Її і слід заготовляти восени, поміщати в ящики, горщики або інший посуд, де виганятимуть зелень взимку. 

Ці "грядки" можна занести в льох, прохолодний і вологий підвал або прикрити на балконі. Власники присадибних та садово-городніх ділянок можуть заготовлені дернинки акуратно прикопати на городі, приховавши їх з боків листям або соломою. Але при цьому вигонковий матеріал потрібно розміщувати так, щоб узимку його легко можна було взяти і без пошкоджень занести до кімнати.

При догляді за вигонковими рослинами багаторічних видів цибулі та часнику особливу увагу потрібно приділяти поливу, тримати "грядки" подалі від опалювальних батарей. І не страшно, що вони будуть знаходитися в дещо затіненому місці, етіоловані рослини (такі, що виросли при недостатньому освітленні і від цього зі злегка пожовклим листям) навіть смачніші, без гіркоти. 

І ще один прийом при вирощуванні багаторічних видів цибулі – систематичне підгортання (у кімнаті це –  присипання дрібним перегноєм або обертання папером) нижньої частини рослин, що сприяє відбілюванню несправжніх стеблин.  Вони стають ніжними, соковитими, смачними.

Таким чином виганяють цибулю батун, шніт (скорода, різанець), цибулю-слизун, цибулю запашну, цибулю багатоярусну. Для цього дернинки засипають зверху шаром ґрунту 10-12 см, зволожують і ставлять на 7-10 днів у тепле місце з температурою 12-15 °С. Коли на поверхні ґрунту з'являться окремі проростки, тару з вигонковими культурами переставляють на добре освітлене місце.

Догляд включає регулярні поливи та зволоження листя з пульверизатора. 

Володимир Давидов

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Нове на сайті