Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Вихованці

Як доглядати за гусями взимку: готуємося до інкубаційного сезону у свійської птиці

05 лютого 2024
468
Як доглядати за гусями взимку: готуємося до інкубаційного сезону у свійської птиці

Багато сільських жителів залишають на зиму сім'ю гусей, що складається з одного самця та трьох самок.

Вони знають, що вартість утримання гусей-батьків повністю окупається за рахунок отриманого молодняку. Адже гусенят, придбаних на інкубаторно-птахівничій фермі або на ринку у птахівників-аматорів, доводиться вирощувати самому господареві, і втрати тоді значно більші.

Немало важить і той факт, що гусей-батьків можна утримувати впродовж 4-5 років і навіть довше.

У лютому починається найвідповідальніший період догляду за гусями. Адже необхідно зібрати достатню кількість повноцінних яєць, придатних для насиджування.

У цей час гусей готують до інкубаційного сезону, тобто до виведення молодняку. Що слід зробити?

  • Насамперед необхідно ґрунтовно утеплити пташник та підтримувати температуру в ньому на рівні 6-10 °С.
  • Підсипати шар (25-30 см) чистої підстилки (тирса, різана солома, торф, подрібнені качани кукурудзи, лушпиння насіння соняшника).
  • У цей час у приміщенні підвищується вологість, запиленість, тому його необхідно періодично провітрювати.
  • Використовуйте додаткове освітлення, щоб світловий день для гусей тривав 14 годин.

Переводити птицю на такий режим слід поступово – впродовж одного тижня, додаючи щодня по годині. Для штучного освітлення гусей використовують електричні лампи із розрахунку 5-7 Вт на 1 м2 площі підлоги, підвішені на висоті 1,5-2 м від підлоги.

Щоб отримати високоякісні інкубаційні яйця та виведення гусенят на рівні 73-78%, особливу увагу слід приділити годівлі гусок та гусаків. Годувати гусей необхідно не менше трьох разів на день. І пам'ятати, що вони поїдають корми не лише вдень, а й рано вранці, до світанку, а також пізно ввечері. Тому на ніч у годівницях необхідно залишати сухі корми. Із зернових гуси віддають перевагу вівсу.

Не слід згодовувати гусям кукурудзу та ячмінь у чистому вигляді, бо це призводить до ожиріння. Це небажано, оскільки ожирілі гуски несуть незапліднені яйця.

У раціон також вводять значну кількість хорошого лугового сіна, розпареної конюшини, люцерни, висушеної молодої кропиви, силосу та коренеплодів (картопля, буряк, морква, гарбуз). Картоплю можна частково давати сирою у подрібненому вигляді.

Увага! Не можна згодовувати птиці бульби, що зберігалися на світлі, а також паростки пророслої картоплі, тому що в них міститься отруйна речовина – соланін.

При варінні пророслої картоплі соланін виділяється у воду, тому використовувати її для приготування вологих мішанок не можна в жодному разі. 

Для гусей у окремі годівниці насипають гравій.

Мінеральні корми (ракушки, крейду, шкаралупу яєць) згодовують тільки в суміші з комбікормом.

Особливу увагу приділяють вітамінному харчуванню. Вітамінна насиченість яєць, що залежить від вітамінного складу кормів, є одним з вирішальних факторів, які обумовлюють ембріональний розвиток і високий процент виведення гусенят. 

Жителі районів, де є ліси, взимку як вітамінний корм можуть використовувати хвою. Адже в 1 кг хвої міститься близько 50 мг каротину (провітамін А) та багато вітаміну С. Зелені лапки завдовжки 10 см заготовляють з 15 листопада по 1 березня. Подрібнюють їх на частки величиною 3-5 мм і згодовують гусям у вологих мішанках по 30 г на добу.

Не забувайте про горобину! У її ягодах міститься каротину вдвічі більше, ніж у моркві. Горобину можна зберігати у підсушеному вигляді. Гусям достатньо 10-15 г на день.

Деякі способи підготовки кормів до згодовування, наприклад, дріжджування, сприяють накопиченню в них корисних молочнокислих бактерій, дріжджових клітин (джерела повноцінного білка) і вітамінів.

У лютому у гусей починається період статевої активності. З світлового дня маса сім'яників збільшується в 1,5-2 рази. У насіннєвих канальцях йде активний процес дозрівання сперміїв чоловічих статевих клітин. Відсутність чи нестача у раціоні вітаміну Е порушує цей процес, що знижує заплідненість яєць. Прекрасним джерелом вітаміну Е є зерно пшениці, проса, ячменю, вівса.

У цей час у гусей може спостерігатись зниження живої маси. Під час годування самки скупчуються біля годівниці, а самці очікують, поки ті наїдяться. Тому гусаків потрібно підгодовувати окремо – пророщеним зерном (по 100-200 г у розрахунку на одну голову), подрібненою морквою, рибним або м'ясо-кістковим борошном.

Це можна зробити в такий спосіб. У певний час вигнати гусок на вигул, а гусаків залишити в пташнику, насипавши корм у годівниці. Через 10-12 днів гусаки звикнуть до цього, і самі не залишатимуть приміщення. 

Вигульні майданчики шириною 3-4 м облаштовують уздовж пташника, обов'язково з південного боку. Розчищають від снігу, настилають солому. Напувалки замість підігрітої води можна заповнити чистим снігом. Птахів випускають на вигули в безвітряні дні при температурі не нижче -15 °С.

Купання гусей та перебування їх на повітрі у будь-яку пору року сприяє підвищенню якості інкубаційних яєць.

Великий вплив на цей показник має і статеве співвідношення у стаді. Сприятливим вважається, коли на одного гусака припадає три гуски. Однак у гусей часто проявляється моногамія – вибірковість гусаків до окремих гусок. Тож і гусям знайому "лебедина вірність"! Але на пташиному дворі таке явище вкрай небажане: це веде до зниження запліднення яєць та виведення гусенят.

Помічено, що гусаки однорічного віку в племінний період значно худнуть, навіть виснажуються, і гірше запліднюють гусок, ніж самці старшого віку.

Оскільки в лютому-березні гуски починають нестись, до цього часу для них необхідно обладнати гнізда. Розміщують їх на підлозі з розрахунку одне на несучку.

  • Гнізда краще виготовити самому з наявного матеріалу.
  • Розміри гнізда мають бути такими: ширина – 400 мм, довжина – 600 мм, висота 500 мм.
  • Обов'язково слід зробити поріжок висотою 10 см, побілити гніздо вапном і постелити чисту підстилку. 
  • Конструкція гнізд має передбачати вільний вхід та вихід.

Між гніздами влаштовують перегородки, оскільки, за спостереженнями, деякі гуски крадуть у сусідок яйця, і навіть часто вступають у сварки. Встановлюють гнізда у затемненому місці, де менше шуму. 

Яйцекладка у гуски триває приблизно 3-3,5 місяці. Про настання цього періоду можна дізнатися з поведінки самок. Вони починають виявляти занепокоєння – оглядають гнізда, збирають дзьобом солому.

Перші два яйця зазвичай виявляються незаплідненими. Однак прибирати їх не можна, оскільки гуска, помітивши зникнення яєць, може залишити гніздо. 

  • Інші яйця збирають кілька разів на день, особливо в холодну морозну погоду, ставлячи на кожному дату знесення та номер гнізда чи гуски.
  • Яйця беруть обережно, чистими та сухими руками.
  • Зберігають їх у коморі при температурі 5-12 °С в горизонтальному положенні, уклавши в один ряд, але не більше 10 днів.
  • Кожного другого дня яйця перевертають. 

Найкращий час для посадки гуски-квочки на яйця – кінець березня. На той час у гуски з'являється інстинкт насиджування. При виборі квочки перевагу слід віддавати старшій гусці. При цьому необхідно знати, що краще насиджують яйця гуски холмогорської, уральської, роменської та великої сірої порід. Китайські гуси – погані квочки,  зате добрі несучки. Вони дають до 100 яєць на рік. У домашніх умовах гуска італійської породи може вивести 10-12 гусенят.

Квочку зазвичай залишають у тому ж приміщенні, де вона знаходиться. Спочатку під гуску підкладають "пробні" (непліднені) яйця. Якщо вона сидить спокійно один-два дні, їх замінюють на інкубаційні.

  • Під гуску підкладають від 11 до 15 яєць однакової величини та одного терміну кладки (для насиджування придатні яйця, які зберігалися не більше 10 днів).
  • Яйця в гніздо кладуть із вечора.
  • Перші дні квочку не можна турбувати, інакше вона може припинити насиджування.

Щодня гуски сходять із гнізда на 15-20 хвилин. Якщо ж гуска не залишає гніздо, її необхідно щодня з нього знімати в один і той же час.

При насиджуванні гускам не рекомендують згодовувати вологі мішанки, щоб вони не бруднили інкубовані яйця. Краще їх годувати сухими кормами – зерном, зерновідходами, комбікормом. У той час, коли гуска гуляє, гніздо треба оглянути. Роблять це щодня. Якщо гуска забруднила гніздо, підстилку замінюють на чисту.

Брудні яйця обережно виймають і миють теплою водою. Витирати їх не можна!

Якщо квочка не користується водоймою, яйця на 15-16 добу починають оббризкувати водою: спочатку через день, потім щодня. Роблять це безпосередньо перед поверненням гуски у гніздо після годування. Температура води має бути в межах 39-40 °С. Можна вирішити цю проблему простіше: поставити для гуски тазик із водою, щоб вона могла купатися.

Гусенята з'являються через 30 діб. В останній день насиджування квочок не турбують. Тільки ослаблих можна зняти з гнізда та погодувати. Яйця в цей час слід накрити чимось теплим.

Як тільки гусеня проб'є шкаралупу, необхідний безперервний потік тепла. Зниження температури послаблює гусенят, і вони просто не мають сил пробити шкаралупу і вийти назовні. Гусенята з'являються мокрими. Їм дають можливість обсохнути під гускою. Потім пуповину кожного пташеняти припікають йодом, щоб не проникла інфекція.

Після цього гусенят садять у ящик, закривають зверху тканиною і ставлять у тепле місце (26-28 °С), де тримають до того часу, коли можна буде підпустити їх до квочки після закінчення виведення.

Вікторія Мельник 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com, pexels.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте