Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Яблука для здоров’я: сорти яблуні для органічного саду

30 березня 2023
863
Яблука для здоров’я: сорти яблуні для органічного саду

Сучасне садівництво має на меті не тільки отримання високого врожаю плодів з витратою мінімальних коштів, а й збереження природних ресурсів, підтримання високої продуктивності землеробства, забезпечення людини санітарно-безпечними фруктами.

У промислових садах і ягідниках Східної Європи, зокрема й України, досі широко застосовуються інтенсивні технології, які передбачають використання значної кількості мінеральних добрив, синтетичних препаратів стимулювання плодоношення та хімічних засобів захисту рослин. Однак забезпечуючи високу ефективність, хімічні засоби мають і негативний вплив на здоров’я людини та довкілля.

Тому дедалі актуальнішою стає тема органічного (біологічного або екологічного) землеробства, яке передбачає зменшення забруднення довкілля, отримання високоякісної сільськогосподарської продукції, збереження і підвищення родючості ґрунту. 

Основними принципами органічної системи вирощування сільськогосподарської продукції є забезпечення виробництва продукції, максимально наближеної до натуральної, з привабливим зовнішнім виглядом і з гарантованим врожаєм.

В органічному садівництві заборонено використання мінеральних добрив та пестицидів.

Перевага цієї системи землеробства полягає в тому, що виробник отримує більш високі прибутки, адже ціни на органічну продукцію значно вищі, ніж на продукцію інтенсивного садівництва, а населення може купувати екологічно чисті продукти харчування, без страху за своє здоров’я.

Органічне землеробство – це агровиробнича практика, що не використовує синтетичні хімікати та мінімізує оранку ґрунту, максимально використовує біологічні засоби збереження та збільшення природної родючості ґрунтів, агроекологічні методи боротьби зі шкідниками та хворобами, а також переваги біорізноманіття, зокрема сортів (імунних або високостійких проти збудників основних хвороб і шкідників), підтверджена сертифікатом.

Концепцію органічного (екологічного) виробництва було розроблено в Німеччині в 20-ті роки минулого століття. У 1972 р. у Версалі (Франція) було створено Міжнародну організацію органічного землеробства (ІFOAM). До неї увійшли асоціації та об´єднання з екологічно чистого плодівництва більш ніж 30 країн світу. Сьогодні у світі під органічне сільське господарство використовується 37,2 млн га. Лідерами, із найбільшими площами органічних земель в сільському господарстві, є Австралія, Нова Зеландія та Океанія – 12,2 млн га. В Європі під органічним землеробством знаходиться 10,6 млн га.

Ця технологія стрімко поширюється в країнах ЄС. Наприклад, у країнах ЄС площ під органічним землеробством знаходиться: в Австрії та Італії – 8, у Швейцарії – більше 10, у Швеції – майже 12%. Найвищий відсоток виробництва органічної продукції у Чеській Республіці – 34,1%. Кількість сертифікованих органічних господарств найбільша в Польщі, Румунії та Словенії.

В Україні зареєстровано 164 сертифікованих органічних господарства, які обробляють понад 278800 га сільськогосподарських угідь.

Органічний продукт — товар прибутковий. Вітчизняні органічні товаровиробники виготовляють близько 250 видів продукції, серед яких зернові, олійні та бобові культури, продукція молочного господарства, м’ясна продукція, джеми, соки, мед та продукти з нього, дикороси, лікарські трави, ягоди, гриби тощо.

У сучасних товарних садах поки що неможливо дотримуватися всіх вимог органічного виробництва, тому частка такої продукції в загальному обсязі невелика. Так, у всьому світі за екологічним способом виробляється лише до 5% плодів яблуні, хоча це одна з найпопулярніших культур для органічного садівництва.

В Україні під органічним виробництвом зайнято всього 1% земель – менше 400 тис га, а експорт такої продукції становить близько €100 млн.

Україна має всі передумови для успішного ведення сільського господарства. Крім сприятливих кліматичних умов, в Україні сконцентровано близько 25% світового запасу чорноземів (44% території нашої країни).

Обмеженням для вирощування за органічною технологією є стійкість культури до хвороб. Яблуня ж уражується низкою збудників хвороб, найбільш шкодочинною серед яких є парша. 

Стійкість яблуні до хвороб – важлива біологічна властивість, зумовлена генотипом сорту. Здатність протистояти хворобі може виражатись у формі імунітету або у вигляді певного механізму стійкості, який допомагає рослині уникнути природного зараження або послаблює його дію.

Імунітет — це абсолютний стан, за якого рослина є імунною і не уражується, а стійкість – стан відносний.

Сьогодні у зв'язку з розвитком органічної системи виробництва сільськогосподарської продукції велика увага приділяється імунним до парші сортам яблуні. 

Стійкі до парші – резистентні, імунні сорти генетично не схильні до цих небезпечних хвороб, тому дорогі хімічні препарати захисту рослин при органічному вирощуванні можна замінити на біопрепарати. 

Використання сортів з високою стійкістю до хвороб або імунних, насамперед до парші, зменшує вміст токсинів в плодах, дає змогу підвищити врожайність і якість продукції, знизити її собівартість і поліпшити екологічний стан довкілля.

Ще на початку XX ст. було виявлено імунний (абсолютно стійкий) до парші клон яблуні квітучої (M. floribunda Sieb. 821). Дотепер в самій лише Європі створено більше 200 сортів, імунних до парші (Venturia inaegualis). Тому проблему заміни існуючого сортименту на стійкі проти цієї хвороби сорти можна вирішити за досить короткий час.

Добір їх здійснюють відповідно до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні. У Держреєстрі є достатня кількість високоврожайних сортів яблуні.

Багатьом імунним сортам притаманна досить висока зимо- та посухостійкість (Едера, Вільямс Прайд, Перлина Києва, Прісцилла, Флоріна). Більшість сортів виявляють слабку сприйнятливість до борошнистої роси, бурої плямистості, плодової гнилі, європейського раку, попелиці.

Цінність у садівництві мають сорти з комплексною стійкістю до основних грибних хвороб – парші, борошнистої роси, бурої плямистості, плодової гнилі тощо.

Більшість сортів, імунних до парші, виявляє слабку сприйнятливість до всіх перелічених хвороб.

Використання таких сортів важливе для органічного садівництва. Продукція, отримана з такого саду, буде цінною як для споживання в свіжому вигляді, так і переробки. Велику зацікавленість викликають сорти, в яких стійкість до хвороб поєднується з іншими господарсько-цінними ознаками, а саме: скороплідність та висока врожайність, стабільне плодоношення, відмінні товарні та смакові якості плодів, стійкість до несприятливих умов довкілля тощо. Багатьом імунним сортам притаманна досить висока посухостійкість.

На Дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка на основі генетичної колекції, що налічує понад 1280 зразків яблуні, проводиться всебічне вивчення та виведення нових сортів з комплексом цих ознак.

Нашими дослідженнями, що велися протягом багатьох років в умовах Правобережної частини західного Лісостепу України, встановлено, що не всі високостійкі та імунні сорти (як свідчать їхні характеристики, надані оригінаторами), особливо інтродуковані, з-за кордону, поводяться відповідно в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Кожен сорт потребує всебічного вивчення в певному регіоні (перед закладанням саду). Відбирати з великої кількості рекомендованих імунних сортів, що завозяться з-за кордону, треба лише ті, які провірені та відповідатимуть всім певним критеріям.

Колекція яблуні Дослідної станції помології налічує більш ніж 60 імунних зразків яблуні. За результатами наших досліджень, можемо рекомендувати для вирощування в органічних садах такі імунні сорти:

  • літні — Вільямс Прайд та Редфрі;
  • осінні — Грінслівз, Рождєствєнскоє, Канділь орловский, Солнишко;
  • зимові — Рубінола, Дарунак, Ліберті, Перлина Києва, Сябріна, Флоріна, Пам'ять Коваленко. 

Вільямс Прайд — літній сорт американської селекції. Імунний до парші, стійкий до борошнистої роси, сприйнятливий до європейського раку, скороплідний, зимостійкий. Дерево середньоросле з широкоовальною кроною середньої густоти. Цвіте в ранні терміни, дуже рясно і дружно.

Плоди середніх розмірів, масою 120-160 г, округло-конічні зі слабо-ребристою поверхнею, жовто-білі з інтенсивним рожево-темно-червоним штрихуватим рум'янцем майже на всій поверхні. М'якоть жовтувато-біла, щільна, середньої зернистості, дуже соковита, з легким ароматом, кисло-солодка, трохи терпка. Дегустаційна оцінка 7,8–8,4 бала.

Знімальна стиглість настає в першій декаді серпня. Дозрівають плоди на дереві неодночасно, їх збирають в два прийоми. Зберігаються плоди до 1,5 місяця.

Редфрі — літній сорт американської селекції. Імунний до п'яти рас парші, високо-стійкий до борошнистої роси, зимостійкість вища за середню. Дерево вище середньої сили росту з рідкою розлогою кроною. Тип плодоношення мішаний. Цвіте в середні строки, досить помірно. У пору товарного плодоношення на середньорослій підщепі вступають на четвертий рік.

Плоди середнього розміру, масою 115–150 г, одномірні, зрізано-округло-конічні, зеленувато-жовті, з інтенсивним червоно-бордовим розмитим рум'янцем майже на всій поверхні, рідко розташованими дрібними світлими підшкірковими цяточками та слабим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, гладенька, блискуча. М'якоть світло-кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, гармонійного кисло-солодкого смаку, зі слабким ароматом. 

Дегустаційна оцінка 8,0-8,5 бала. Знімальна та споживча стиглість плодів настає у другій декаді серпня. Транспортабельність висока. В холодильнику плоди зберігаються близько двох місяців.

Грінслівз — осінній сорт, одержаний у 1966 р. на Іст-Моллінгській дослідній станції (Велика Британія). Імунний до парші, дуже високозимостійкий, висока польова стійкість проти збудників комплексу грибних хвороб, скороплідний, високі смакові якості плодів та стабільна врожайність. Дерево помірного росту з компактною округлою не загущеною кроною. Тип плодоношення мішаний. Цвіте в середні строки, рясно і тривало.

Плоди середнього розміру, масою 130-150 г, надзвичайно одномірні, кулясті, зеленувато-жовті, з середньою кількістю великих та середніх за величиною сірих опробковілих сочевичок. Шкірочка середньої товщини, злегка шорстка, суха, інколи з сітчастим бурим оржавленням. М’якоть жовто-кремова, щільна, хрустка, дуже соковита, насиченого гармонійного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 8,5–8,6 бала.

Знімальна та споживча стиглість настає одночасно – в середині вересня. У холодильнику плоди зберігаються до 2-х місяців. Транспортабельність середня. Призначення універсальне. 

Рубінола – ранньо-зимовий сорт. Дерево сильноросле з широко-овальною досить рідкою кроною. Плодоносить на плодових прутиках, однорічних приростах і кільчатках. Імунний до п’яти рас парші, зимостійкий, середньо сприйнятливий до парші. Цвіте в середні строки, дружно.

Плоди середнього та вище середнього розмірів, масою 140-170 г, одномірні, пласко-округлі, жовті, з інтенсивним помаранчево-червоним розмитим рум’янцем майже на всій поверхні, на тлі якого добре помітні невеликі темно-червоні штрихи. Шкірочка товста, щільна, гладенька, блискуча, суха. М’якоть жовтувато-кремова, середньої щільності, середньозерниста, соковита, хрустка, дуже доброго кислувато-солодкого смаку, ароматна. Дегустаційна оцінка – 8,6 бала.

Знімальна стиглість настає на початку вересня. Плоди в холодильнику зберігаються до чотирьох місяців. Використовуються переважно свіжими. 

Перлина Києва – зимовий сорт, виведений в Інституті садівництва НААН. Імунний до парші, високостійкий до борошнистої роси, бурої плямистості, плодової гнилі, дуже скороплідний, зимостійкий, середньоперіодичний. Дерево дуже велике, з широко-пірамідальною кроною. Цвіте в середньоранні строки, дуже дружно.

Плоди вище середніх розмірів, масою 160-225 г, одномірні, округло-конічні з ребристою верхівкою, зеленувато-жовті з яскравим бордово-червоним розмитим рум'янцем майже на всій поверхні. Шкірочка середньої товщини, еластична, суха. М'якоть зеленувато-кремова дрібнозернист, соковита, середньої щільності, з кисло-солодким смаком. Дегустаційна оцінка 7,5–8,0 балів.

Знімальна стиглість настає в третій декаді вересня, споживча – на початку листопада. Транспортабельність висока. Плоди зберігаються, не втрачаючи смакових якостей, до лютого. Придатні для споживання у свіжому вигляді та переробки на високоякісний сік. 

Ліберті – зимовий сорт американської селекції. Дерево середньоросле, в молодому віці швидкоросле, з округлою негустою кроною. Плодоносить на кільчатках і списиках. Сорт зимостійкий, імунний до парші, середньо-сприйнятливий до борошнистої роси. Цвіте в середні строки, дуже рясно і дружно. 

Плоди середнього розміру, масою 130-150 г, округло-конічні, зеленувато-жовті, з плямисто-розмитим інтенсивним темно-бордовим покривним забарвленням на більшій частині поверхні, численними дрібними білими підшкірковими цяточками та сизим восковим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, блискуча. М’якоть кремувато-біла, середньої щільності, соковита, солодко-кислого освіжаючого смаку. Дегустаційна оцінка 7,2–7,8 бала.

Знімальна стиглість настає в середині вересня, споживча – наприкінці жовтня. У сховищі плоди зберігаються два, в холодильнику – до п’яти місяців. При зберіганні уражуються побурінням серцевини. Транспортабельність висока. Використовуються свіжими та на тех-переробку. 

Сябріна – зимовий сорт, виведений в Інституті плодівництва Білорусії. Імунний до парші, стійкий до борошнистої роси, плодової гнилі та європейського раку, скороплідний, зимостійкий, плодоношення зі слабкою періодичністю. Дерево середньоросле, з округлою кроною середньої густоти. Цвіте в середньопізні строки, інтенсивно і дуже довго.

Плоди вище середніх розмірів, масою 150–175 г, одномірні. Пласко-округлі, світло-жовті з темно-червоним розмитим рум'янцем майже на всій поверхні, з бордовими штрихами. Шкірочка тонка, щільна, еластична, гладка, блискуча. М'якоть жовтувато-кремова, дрібнозерниста, дуже соковита, ніжна, з насиченим гармонійним кисло-солодким смаком. Дегустаційна оцінка 8,0–8,2 бала.

Знімальна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча – в листопаді. У холодильнику плоди зберігаються 5 місяців. Використовуються переважно у свіжому вигляді. 

Флоріна – сорт французької селекції. Дерево середньоросле з широкоокруглою, досить загущеною кроною. Плодоносить переважно на кільчатках і верхівках однорічних приростів. Імунний до парші, висока лежкість плодів. Цвіте в середні строки і довго.

Плоди середніх розмірів, масою 110–140 г, одномірні, зрізано-циліндричні, з широкими згладженими ребрами, світло-жовті, з яскраво-червоним смугасто-розмитим рум’янцем майже по всій поверхні і численними білими середнього розміру підшкірковими цяточками та сизуватим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, суха. М’якоть світло-жовта, середньої щільності, соковита, ароматна, пріснувато-солодка. Дегустаційна оцінка 7,2-7,8 бала.

Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня – на початку жовтня, споживча – в січні. У сховищі плоди зберігаються до березня, в холодильнику – до червня. Транспортабельність висока. Використовуються свіжими та на виготовлення соків.

Біологічний потенціал сортів, імунних і високостійких до грибних хвороб, є гарантом стабільних урожаїв екологічно чистих, здорових і дешевших плодів навіть за умови дії несприятливих природних і агротехнічних чинників. Усі ці сорти застосовуються в селекції, як донори імунності, при створенні нових сортів. 

Варвара Волошина 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте