Врожай "за лаштунками": досвід вирощування солодкого перцю

Продумано до дрібниць

Вирощування перцю вимагає зваженого підходу. Давно переконалися в тому, що створити рослинам сприятливі умови для успішного старту дозволяє тільки розсадний спосіб.

Ґрунтосуміш для розсади готуємо з осені. Її склад: по два відра дернової землі (заготовляємо в лісопосадці, а потім просіваємо через решето) і перегною (не менше дворічної давності) і відро піску. На кожне відро цієї суміші додаємо по літровій банці деревної золи. Готовою ґрунтосумішшю наповнюємо ящики глибиною не менше 15-16 см. Ємності з ґрунтосумішшю ставимо на промерзання під навіс, перед посівом знезаражуємо їх окропом і переносимо в те приміщення, де буде проростати насіння.

Посів гострого перцю плануємо на II декаду лютого, а солодкого – трохи пізніше, орієнтуючись на місячний календар.

Підготовку насіння до сівби починаємо за 30-45 днів. 

Для цього прогріваємо його поблизу опалювальних приладів в поліетиленових пакетиках, в яких перед посівом проробляємо отвори для циркуляції повітря.

Зазвичай після прогрівання багато городників знезаражують насіння 1%-ним розчином перманганату калію кімнатної температури впродовж 20-25 хв, потім промивають його проточною водою.

Ми застосовуємо інший спосіб: замочуємо насіння в розчині соку алое (10 мл на 100 мл води) на 6-8 год і, не промиваючи, просушуємо до сипучості.

• У ящику через 6-8 см робимо ребром лінійки борозенки глибиною 0,5 см.
• Пінцетом обережно розкладаємо насіння, що проклюнулося, в борозенки на відстані 2-3 см одне від одного, присипаємо його субстратом (шар не більше 5 мм), ущільнюємо і поливаємо за допомогою пульверизатора.

Потім накриваємо ящик прозорою плівкою і залишаємо в приміщенні з температурою повітря 25-27 ° С. Якщо ящик встановлений біля батареї, щодня міняємо його положення по відношенню до джерела тепла.

За сприятливих умов сходи з'являються через 7-9 днів (при температурі 22-25 ° С – на 9-12-й день).

Коли паростків (у вигляді білих петельок) буде до 10%, переносимо ящик в прохолодне приміщення (температура повітря в ньому на 5-6 ° С нижче). Новий будинок для рослин повинен бути добре освітленим.

Коли з'явиться 50-60% сходів, знімаємо з ящиків поліетиленову плівку. Це забезпечить кореневу систему додатковим теплом і дозволить їй повноцінно розвиватися.

Якщо упустити цей момент, рослини витягнуться, будуть дуже тонкими, зі слабкими країнами і «ляжуть» при першому ж поливі.

Насіння висіваємо НЕ розкидаючи, а рядами, щоб в разі вилягання сіянці можна було врятувати, підсипаючи ґрунт.

Оскільки перець дуже болісно переносить пікіровку, ми відмовилися від цієї процедури. Замість цього паросток разом з грудкою ґрунту перекочуємо на більш просторе місце і підсипаємо ґрунтосуміш. Таким чином коренева система формується ефективніше. 

Поливаємо вранці (до 9:00) теплою дощовою або талою сніговою водою кімнатної температури (якщо її немає, можна використовувати звичайну водопровідну, відстояну впродовж доби). Підживлюємо розсаду через кожні 10-12 днів настоєм курячого посліду (1 кг на 20 л води) або коров'яку (1 кг на 10 л води), поєднуючи з поливом.

Перші 20 днів поливом намагаємося не зловживати, щоб рослини не «підкосила» чорна ніжка. 

А якщо ви ненароком перестаралися з поливом, якомога швидше обробіть поверхню деревним попелом, – він вбере в себе зайву вологу і додасть кілька градусів тепла. 

До моменту висадки у відкритий ґрунт рослини повинні бути у віці 60-65 днів, до цього часу у них вже сформовані 6-8 листочків.

За 10 днів до висадки розсаду загартовуємо. Перші два-три дні виносимо рослини на свіже повітря в денний час. Спочатку на 20 хв, потім поступово збільшуючи час. останні три-чотири дні перед висадкою розсаду залишаємо ночувати на вулиці.

Висаджуємо рослини в город ближче до вечора, але перед цим зранку рясно поливаємо, щоб вони легко виймались з ящика з грудкою землі.

Схема посадки 45-50х35-40 см, для сортів з невеликими кущами – 30-35х20-25 см.

Під час висадки розсади ні в якому разі не додаємо в лунки свіжий гній або пташиний послід, оскільки це згубно впливає на перець.

Щоб зберегти в ґрунті вологу і захистити кореневу систему від перегріву в спекотну жару, міжряддя мульчуємо соломою, сіном або травою (шар до 10 см). Крім усього іншого, цей прийом полегшує боротьбу з бур'янами. Поливаємо рослини два-три рази на тиждень.

Грядки з перцем влаштовуємо між кулісами.

В якості куліс сіємо три-чотири ряди цукрової кукурудзи сортів Брусниця або Лакомка.

Ряди куліс розміщуємо на відстані 2 м один від одного, між ними – три ряди перцю одного сорту.

Стіна з потужних рослин захищає перець від холодних потоків вітру, створює парниковий ефект в жарку погоду, а також частково виключає запилення з сусіднім сортом. Якщо тривалий час стоїть похмура погода, регулюємо мікроклімат, посипаючи рослини деревною золою рано вранці, по росі. Попеляста пудра вбирає в себе зайву вологу, збагачує кущ калієм, захищає від грибних хвороб.

Після кожного збору плодів підживлюємо рослини настоєм курячого посліду (1 кг на 20 л води) або коров'яку (1 кг на 10 л води), поєднуючи підгодівлю з поливом по мульчі.

Якщо стоїть сильна спека, ввечері, на заході сонця, проводимо дощування, використовуючи зрошувальну стрічку «Туман».

Душевна компанія

У кожного сорту перцю свій характер, свої достоїнства і недоліки. Тому, випробувавши величезну кількість сортів, ми вибрали ті, до яких лежить душа, які здатні заряджати нас енергією і давати максимальний урожай. І тепер на наших грядках, як на подіумі, красуються сорти Бонета, Валюша, Лумина і інші. Рослини невеликі, кожен кущ формує 12-18 шт. кремово-червоних, соковитих і солодких плодів. 

У кулісах дружними рядами влаштувалися сорти Абрикосова фаворитка, Золотий фазан, Гладіатор, Афродіта, Золотий ювілей, Помаранчеве чудо, Каліфорнійське чудо золоте, Етюд, Гурме, Богдан та інші з плодами своєрідної форми і золотисто-жовтого забарвлення. Неможливо відірвати погляд від сортів Купець, Гусарський кубок, Оленька, Самоцвіт, Рохо, Цитрина, Яблучний спас. Забарвлення плодів в технічній стиглості – від жовто-помаранчевого до рожево-помаранчевого різної інтенсивності, в біологічній –  червоне.

Цікаво спостерігати і за дозріванням червоноплідних плодів сортів Анастасія та Ранче (в технічній стиглості світло-салатові), Ратунда, Каліфорнійське чудо, Паприка, Мерседес, Людмила, Маринкин язичок, Червоний гігант і Нокер Сель Гіппонезе (в технічній стиглості темно-зелені).

З фіолетових на вишнево-коричневі перетворюються плоди ультрараннього сорту Лайлак Белл. Радує око і надранній сорт Ода з конусоподібними фіолетовими плодами.

Здатні здивувати будь-якого гурмана високоврожайні сорти Банановий десерт, Паприка, Корно ді Торо Россо, Бивень, Мамонтеня з довгими (22-35 см) плодами. Перець ідеально підходить для сушки, в подальшому його мелють та застосовують як спецію до приправ, для запікання на грилі, барбекю або приготування лечо.

Справжня знахідка для професійного кулінара і звичайної господині – дуже ранні сорти Бугай та Біле золото з великими кубоподібними плодами, що світяться перлинно-жовтими барвами. Товщина стінки плодів – 8-10 мм. Томати дуже соковиті, підходять для вживання в свіжому вигляді і цільноплідного консервування, особливо гарні в лечо або на грилі.

Вражають своїми розмірами і красою сорти-гіганти Північний король, Нокер Сель Гіппонезе, Марконі Россо, Квадро Ред і ін.

Квадро Ред, до того ж, – ранньостиглий сорт, який добре плодоносить впродовж усього сезону. На міцному кущі формується до 15 кубоподібних  яскраво-червоних плодів. 

Перець – дуже делікатна рослина. Але якщо підібрати до нього «ключик» і оточити увагою, цей корисний і смачний овоч щороку радуватиме вас рясним врожаєм.

Валентина Чебаненко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора