Весна прийшла в розарій: розкриваємо, обрізаємо та захищаємо троянди

10 квітня 2023

897

Весна прийшла в розарій: розкриваємо, обрізаємо та захищаємо троянди

Попередниками величезної різноманітності сучасних сортових троянд, як відомо, були шипшини. Центр їх виникнення та поширення, на думку багатьох вчених, – Південно-Східна Азія. Завдяки південному походженню вегетація у сортових троянд припиняється лише після настання стабільних негативних температур повітря (-5 °С та нижче).

Природне закінчення вегетації з осіннім розцвічуванням та листопадом в умовах України властиве лише небагатьом парковим трояндам. У більшості ж садових троянд протягом одного сезону утворюється два-три, а в роки з особливо сприятливими для цих рослин погодними умовами, і чотири прирости пагонів.

Через те, що вегетація троянд триває до пізньої осені, часто пагони не встигають повністю здерев’яніти, що і стає однією з причин загибелі цих рослин в зимовий період.

Ось чому садові троянди в умовах України, за винятком її південних регіонів, потребують укриття на зиму.

Однак навіть при своєчасному та ефективному укритті гарантувати стовідсоткове виживання троянд у період з пізньої осені до ранньої весни практично неможливо.

На зимостійкість і виживання троянд негативно впливає різке зниження температури до -8...-10 °С і нижче в осінній період, коли кущі ще продовжують досить активно рости, оскільки для підготовки рослин до існування при знижених температурах потрібен певний період та відповідні умови.

Крім того, виживання троянд знижується в зими з частими відлигами, що змінюються різким похолоданням, зокрема у січні-лютому, що в останнє десятиліття досить часто спостерігається на території України. Під час тривалої відлиги у кущів, особливо під укриттям, частково відновлюються ростові процеси, внаслідок чого рослини слабшають із поверненням морозів та поступово гинуть.

Небезпечні для троянд та квітневі заморозки нижчі від -4…-5 °С, які хоч і не щороку, але відзначаються на значній території України.

Крім уже зазначених факторів, сильний негативний вплив на ріст та розвиток троянд у ранньовесняний період має висока температура повітря (до 15 °С і вище). У таких умовах відбувається інтенсивний ріст пагонів, який потім різко слабшає. Через швидкий ріст надземної частини куща коренева система значно відстає у розвитку.

Невідповідність між розвитком надземної та підземної частин рослини проявляється у в'яненні верхівок молодих пагонів, особливо у сильнорослих сортів. У такому разі необхідно обрізати зів'ялі верхівки пагонів, а кущі обов'язково підгорнути землею на висоту 25-30 см, щоб хоча б частково призупинити ріст надземної частини рослини, провокуючи при цьому розвиток коренів.

Крім погодних умов та правильного укриття, на зимостійкість троянд впливають агротехнічні заходи, що проводяться в літньо-осінній період.

Підготовку троянд до зими слід розпочинати задовго до морозів.

Для кращого визрівання пагонів вже наприкінці серпня потрібно припинити підживлення азотними добривами, полив, розпушування ґрунту під рослинами, а також обмежити обрізку.

Своєчасному закінченню ростових процесів, визріванню та здерев’янінню пагонів сприяє суха сонячна погода з температурою 5-8 °С наприкінці жовтня та поступове похолодання на початку листопада.

В умовах України, крім її південних районів, у малосніжні з частими та сильними перепадами температури зими, навіть правильно та своєчасно приховані троянди можуть значно обмерзати. Виняток становлять лише представники паркової групи.

Якщо напровесні кущ не подає ознак життя, тобто при огляді не виявлено жодної живої бруньки і пагони почорніли до рівня ґрунту, не поспішайте видаляти його з ділянки.

Від кореневої шийки або з нижніх частин торішніх пагонів сортової троянди можуть відрости 1-2 молоді пагони, за рахунок яких виживе і оновиться майже змерзлий кущ.

Слід враховувати, що пагони з підземної частини куща відростають набагато пізніше за інші, тому що для їх розвитку потрібно значно більше тепла.

Як показує практика, таке поновлення рослин після несприятливої зими більш характерне для кореневласних троянд, хоча досить часто спостерігається й у окульованих екземплярів.

Щоб троянди радували пишним цвітінням, з настанням весни, ще до повного танення снігу, треба провести перше підживлення рослин мінеральними добривами. По поверхні ґрунту розсипають повне мінеральне добриво (NPK), яке поступово разом із талими водами вбереться у ґрунт. Використовувати можна практично всі добрива, що пропонуються хімічною промисловістю, крім тих, які містять хлор.

Паралельно з підживленням необхідно провести попередню профілактичну обрізку кущів. Зрізаючи та видаляючи з ділянки загиблі після зими верхівки пагонів, запобігають поширенню борошнистої роси та інших грибних захворювань.

Після того, як земля злегка підсохне і почне розсипатися, потрібно акуратно, не травмуючи, розкрити кущі, перекопати, вирівняти і замульчувати ґрунт під кущами. Розкривати троянди краще в похмуру погоду, щоб вони, перш ніж потрапити під пряме сонячне проміння, злегка обвітрілися.

Основну весняну обрізку кущів, яка дуже важлива для подальшого успішного розвитку та цвітіння троянд, проводять під час відростання молодих бруньок, коли вже видно, над якою з них слід зрізати торішний пагін. Зрізають усі пошкоджені, старі, незрілі торішні пагони і ті, що ростуть в середину куща.

Проводячи обрізку, враховують як біологічні особливості кожного конкретного сорту троянд, так і ціль їх вирощування.

Важлива умова нормального розвитку троянд – захист від хвороб і шкідників. Провесною, відразу після розкриття кущів, ще до розпускання бруньок необхідно провести профілактичну обробку троянд проти грибних хвороб 0,5-0,62%-ним розчином хлорокису міді.

Після розкриття троянд, особливо в сонячну погоду, на пагонах можуть з'являтися червонувато-бурі плями, що поступово охоплюють весь пагін навколо – грибний опік. У цьому кора розтріскується, і пагін гине. Пошкоджені грибним опіком пагони необхідно негайно обрізати нижче місця ураження та спалити.

На початку вегетації, в умовах Лісостепу України, найчастіше у квітні, бруньки, що відростають на трояндах, починає обгризати довгоносик – жук земляного кольору, 8-10 мм завдовжки. Особливо активний він у сонячну погоду та у першу половину дня. Якщо вчасно не звернути увагу на цю комаху і не боротися з нею, то жук здатний практично повністю знищити набряклі бруньки та молоді пагони. Для знищення шкідника можна обприскати кущі троянд 0,2-0,3%-ним розчином хлорофосу, але найефективніше вдень протягом 5-6 днів збирати вручну і знищувати довгоносика.

Як відомо, запорука багаторічного успішного культивування троянд – правильно підібраний асортимент із акліматизованих у конкретному регіоні сортів, яким, крім високої декоративності, властива гарна зимостійкість.

Виходячи із власного досвіду багаторічної інтродукційної роботи з трояндами в Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна, можу рекомендувати деякі найбільш зимостійкі в умовах Лісостепу та Полісся України сорти:

крупноквіткові, напіввиткі – Rosa 'Coral Dawn', Rosa 'Dortmund', Rosa 'Flammentanz' (не вимагають укриття на зиму взагалі), Rosa 'Lichtkоnigin Lucia', Rosa 'New Dawn', Rosa 'Westerland';
мініатюрні – Rosa 'Mirato', Rosa 'Mandarin';
ґрунтопокривні – Rosa 'Alba Meidiland', Rosa 'The Red Fairy';
чайно-гібридні – Rosa 'Dame de Coeur', Rosa 'Red Queen', Rosa 'Spage';
флорибунда – Rosa 'Tear drop';
поліантові – Rosa 'Little White Pet'.