Шкідливе "плетиво": захист плодового саду від непарного шовкопряда

Кільчастий шовкопряд відноситься до родини коконопрядів, що налічує понад 50 видів. Це великі та середні метелики з товстим опушеним тілом. Самки за розміром тіла перевершують самців. Хоботок атрофований, імаго (доросла комаха) не харчується. У садах зазвичай зустрічається кільчастий шовкопряд, рідко – пухнастий або зуболистий коконопряд. 

Кільчастий шовкопряд поширений у всіх областях України. У промислових багаторічних насадженнях плодових культур чисельність цього шкідника невисока (до 2-х яйцекладок на дерево), а тому і шкоди він завдає незначної.

Вогнища його розмноження зустрічаються також на присадибних та дачних ділянках (понад 5 яйцекладок на дерево).

Цей шкідник не пов'язаний із лісами, як непарний шовкопряд. Він ушкоджує всі плодові, а також багато лісових листяних порід – березу, тополю, клен, віддає перевагу яблуні і дубу та зовсім не чіпає ясен.

Крила у метелика світло-коричнево-жовті, у самця їх розмах до 32, у самиці – до 42 мм. Самиця може відкласти 100-400 яєць. Свіжовідкладене яйце-сіре, згодом темніє.

Відкладає вона їх у вечірній час на 2-3-літні гілки у вигляді кільця (звідси назва виду). У загущених садах яйцекладки можна побачити на вершині дерев, у розріджених – по всій кроні.

Гусениця – довжиною до 55 мм, покрита тонкими волосками, з білою смужкою на спині та помаранчевими та блакитними смужками з боків. Голова блакитного забарвлення, на передостанньому членику – чорна бородавка. Молоді гусениці, порівняно з гусеницями останнього віку, темніші.

Зимують відроджені гусениці в яйцевих оболонках. У фазу розпускання бруньок вони виходять із яєць і пошкоджують листя (аж до центральної жилки) всіх плодових рослин. Харчуються гусениці вночі, у розгалуженнях гілок або на стовбурах вони будують павутинні гнізда, в яких живуть виводками, а вдень і при зниженні температури – ховаються.

Дорослі гусениці ведуть відкритий спосіб життя, розповзаються по всьому дереву і заляльковуються. Вони дуже полохливі, при найменшому струшуванні гілки скручуються і падають на землю.

Стадія гусениці триває 45 днів. Після досягнення 4-го віку гусениці заляльковуються поодиноко, сплітаючи білий павутинний кокон між листям. Стадія лялечки триває близько двох тижнів. 

В умовах Степу метелики вилітають на початку, а в Лісостепу – наприкінці червня. Масовий літ спостерігається відповідно у другій половині другої декади червня та на початку липня. За літо розвивається одне покоління.

Кільчастий шовкопряд має природних ворогів.

Гусенична стадія схильна до бактеріальних та вірусних епізоотій. Відомо близько 96 видів ентомофагів, з яких 18 видів паразитують у яйцях та 78 – у гусеницях та лялечках.

Суттєву роль у зниженні чисельності шкідника відіграють яйцеїди, що винищують його, перш ніж він завдає шкоди.

Серед яйцеїдів найбільш поширені теленомус гладенький та оренциртус. У імаго дуже хороша пошукова здатність, вони можуть розшукувати шкідників навіть за їх невеликої чисельності.

Ентомофаги та шкідник розвиваються синхронно. Гладенький теленомус заражає 50-80 яєць кільчастого шовкопряда.

До всеїдних ентомофагів, що заражають гусениць і лялечок, належать 15 видів їздців із родини браконід, 31 вид ентомофагів – із родини іхневмонід, 24 види – тахін та 8 видів з інших родин та родів.

З браконід найпоширеніший – апантелес, що заражає в окремі роки до 70% гусениць. З іхневмонид найбільш небезпечні для шовкопряда преголімпла, пімпла спуріа, тлефуса.

Правда, скільки б не було видів ентомофагів, вони не можуть знизити чисельність популяції шкідника до господарсько невідчутного рівня. 

Та все одно, головне завдання садовода – сприяти збільшенню чисельності корисних комах – наших помічників у боротьбі з кільчастим шовкопрядом.

• Для цього є простий спосіб: гілочки з яйцекладками зрізати, скласти в банку і залишити її подалі від плодових дерев. Гусениці, що виходять із яєць, гинуть від голоду, зате корисні комахи, що вилітають із заражених яєць, перелітають у садок і заражають нові яйцекладки.

Доцільність захисту плодових дерев за допомогою пестицидів можна визначити на підставі даних порога економічної шкідливості. 

Якщо у фазу спокою дерев відмічено 2 яйцекладки на одне дерево, то обприскування проти кільчастого шовкопряда необхідно. Бажано також проводити обприскування після цвітіння, якщо при обстеженні виявлено 10% пошкодженого гусеницями листя.

У фенофазу розвитку яблуні "висування бутонів" або після цвітіння проводять обробки хімічними препаратами, рекомендованими для застосування у приватному секторі. Обробки в цей час допоможуть позбутися і від комплексу листогризучих шкідників – яблуневої горностаєвої молі, листовійок, п'ядениць. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com