Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Рятувальне зілля: цілющі властивості парила звичайного

20 червня 2023
994
Рятувальне зілля: цілющі властивості парила звичайного

Зібрані на світанку Іванова дня трави з давніх-давен вважалися особливо цілющими.

Одну з таких, на вигляд непомітну, але високо оцінену народною медициною траву у Центральному Поліссі так і називають – “Іванкове зілля”. Хоча народних назв у неї безліч (печіночник, товстушка жіноча, липник, котячі лапки, гармонія, золотник, зрадзіль, гладишник, суничник, кішка, судопар, приворот та інші), вчені ботаніки знають її під назвою парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.)

Рослина ця добре відома тим, хто розуміється на лікувальних травах. 

Непримітний цілитель

Ця багаторічна трава із родини розових – родичка суниці та перстачу. Має прямостояче опушене стебло висотою від 30 до 90 см з переривчасто-перистим листям. Невеликі золотисто-жовті квітки розташовані в подовженому колосоподібному суцвітті, що вінчає стебло та його відгалуження.

Цвіте парило у липні та серпні.

Поодинокі екземпляри цієї рослини можна знайти по всій Україні: на схилах балок, узліссях, галявинах, серед чагарників, у змішаних лісах, на суходолових луках, частіше на глинистих ґрунтах, чорноземах. 

Лікувальну дію трави забезпечують дубильні та флавонові речовини, холін, нікотинова, лимонна та кремнієва кислоти.  Свіжозбирана трава має пряний запах і терпкий гіркуватий смак.

З античності до наших днів...

Про лікарські властивості агрімонії згадували у своїх працях ще Діоскорид і Пліній Старший. І в науковій, і в народній медицині Західної Європи донині досить часто вдаються до цієї трави.

Так, в Австрії відвар або порошок із всієї рослини використовують при ангіні, спазмах вен, фурункулах, хворобах печінки, жовчного міхура, кровотечах, ранах, що погано гояться.

Німці віддають перевагу трав'яному чаю з парила при захворюваннях травного тракту, а настоянку використовують для полоскання порожнини рота і компресів для ран. 

Французи користуються парилом під час лікування горла. Для цього, за прописом лікаря Леклера, 100 г сухого листя кип'ятять в 1 л води, поки не випарується третина рідини, коли охолоне, проціджують і додають трохи "трояндового меду" (спиртова настоянка пелюстків троянд). Таким розчином полощуть горло щонайменше 5 разів на день. При мігрені та розладах травлення вживають настій.

А в болгарській народній медицині настоєм користуються при гепатиті, жовтяниці, камені в жовчному міхурі: дві столові ложки надземної частини рослини на 3 склянки окропу, настояти 15 хвилин, процідити і прийняти протягом дня. При проносі використовують велику концентрацію (5 столових ложок подрібненої трави на 2 склянки окропу). 

Такий самий настій застосовують як зовнішній засіб при дерматиті, фурункулах, запаленні горла, носа, а також для ванн, щоб зняти втому ніг. 

Його цінували наші пращури 

Раніше парило з успіхом застосовували при розладах шлунково-кишкового тракту (особливо при проносі), а також при ревматизмі, захворюваннях легень, геморої, як сечогінний засіб, при каменях у нирках, водянці, внутрішніх кровотечах, міокардиті та мікроінфаркті.

  • Відвар парила радять використовувати при маткових кровотечах (30 г трави на 360 мл води, уварити до половини об'єму, приймати по столовій ложці кожні 3 години).
  • Настій вживають при захворюваннях печінки (10 г трави залити 300 мл окропу, настояти 2 години, пити по півсклянки 4 рази на день за годину до їди).
  • У народній медицині Полісся настій із цієї трави (столова ложка на склянку окропу) п'ють при недостатньому виділенні шлункового соку.
  • Настояне на насінні парила (заповнити 1/4 об'єму пляшки) червоне вино (краще кагор) рекомендують пити по чарці (30 г) при мимовільному сечовипусканні.

Збирають траву в пору цвітіння (зрізуючи не більше 40 см від верхівки), у суху погоду, при повному місяці. Сушать, підвісивши в пучках.

Григорій Смик 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте