Посадка, формування, підживлення, захист: основи догляду за хризантемами

Щоб отримати великі, високодекоративні суцвіття хризантем використовують різні варіанти формування рослин і схеми посадок.

• При формуванні рослини в одне стебло схема посадки – 15х15см, висаджують 44 рослини на 1 м²;
• у два – відповідно 20х20 см та 25 рослин на 1 м²;
• при вирощуванні багатостеблових кущів (більше чотирьох стебел ми не залишали) – 30х30 см та 11 рослин на 1 м². 

Оскільки перші дві схеми малотехнологічні (велика витрата посадкового матеріалу, не дозволяють глибоко розпушувати землю), ми від них відмовилися і стали висаджувати хризантеми за схемою 20х45 см, дещо загущаючи посадки рослин у ряді, а за рахунок широких міжрядь посилили циркуляцію повітря. 

Хризантема – культура короткого дня – бутони у рослин закладаються як навесні, так і восени. 

Прищіпка. Бутон, який формується у квітні-травні, нежиттєздатний, його видаляють – прищипують. Незабаром з пазух листя відростають нові стебла.

При формуванні одностеблової рослини потрібно видалити всі стебла (що досягли довжини 5-7 мм), крім одного. Зазвичай залишають друге стебло зверху, оскільки перше може загинути через близькість до місця прищипки. Аналогічно формують дво- та багатостеблові хризантеми.

Залежно від кліматичних умов хризантеми, отримані в результаті ранніх термінів живцювання, після формування куща можна прищипнути ще раз (подвійна прищипка), видаливши бутон, що з'явився передчасно, але зберігши ту ж кількість стебел на кущі.

При формуванні дрібноквіткової хризантеми, щоб отримати сильно розгалужений гіллястий кущ, бажано проводити 3-4 прищипки.

Фахівці радять ранні сорти прищипувати до кінця травня, середні – до другої половини червня, пізні – до кінця червня.

Ми вирощуємо тільки великоквіткові copти. Як правило, прищипку починаємо, коли рослина досягне висоти 10-15 см, зазвичай робимо пінцювання – прищипуємо тільки точку росту (5-7 мм). Якщо нам не вистачає посадкового матеріалу, прищипуємо верхівки довжиною до 5 см, а потім їх укорінюємо. 

Таким чином, ми проводимо прищипку у розтягнуті терміни, щоб отримати неодночасне цвітіння в одному copті.

Після прищипки весняного (нульового) бутону з'являється перший бутон, якщо його видалити, через якийсь час формується другий. Ці операції часто називають переведенням на перший або другий бутон. 

Радимо вести польовий журнал, у якому відзначатимуть дати та схеми всіх проведених операцій та погодні умови. Наступного року це допоможе уникнути багатьох помилок минулого сезону.

Хризантеми чудово ростуть на будь-яких ґрунтах (правда, торф'янисті або сильнокислі необхідно вапнувати). Однак на легких або структурних ґрунтах, що мають високу волого- та повітропроникність, у них розвивається потужніша коренева система. У період нарощування вегетативної маси хризантема вимоглива до вологи та посиленого азотного живлення. 

Посадка та підживлення. Перед посадкою в ґрунт вносимо 3-4 відра перегною, 100 г суперфосфату та 60 г калімагнезії. За 7-10 днів до посадки живців у ґрунт обробляємо ґрунт таким розчином: 5-10 г сечовини та 5 г аммофосу на 10 л води (витрата приблизно 3 відра розчину на 1 м²).

На ділянці для посадки через кожні 45 см (поперек грядки) нарізаємо борозенки глибиною 10-15 см. Живці висаджуємо похило (коріння на південь, верхівки на північ) на відстані 20 см один від одного. По мірі росту черешків борозенки засипаємо, періодично розпушуючи ґрунт (такий прийом забезпечить до осені велику кількість порослі).

Одразу після висадки рослини поливаємо з лійки, а наступного дня обережно розпушуємо ґрунт. Через 5-10 днів живці укорінюються. Радимо залишити кілька штук резервних живців.

• У першу фазу росту (від посадки до бутонізації) рослини слід підживлювати (під корінь) азотними добривами (аміачна селітра, сечовина, слабкий розчин коров'яку або пташиного посліду) зниженої концентрації (мінеральних добрив – 10 г на 10 л води, коров'яку 1:1) пташиного посліду – 1:20). Витрата: 0,25-0,5 л на 1 рослину. 

Кореневі підживлення можна замінити позакореневими. При цьому не можна допускати надлишку аміачної селітри (викликає опік листя) та аммофосу (приводить до опадання листя). Бажано провести кілька позакореневих підживлень еколистом.

• З початком бутонізації рослини потрібно підживлювати фосфорними добривами. У цей час ми проводимо 2-3 позакореневі підживлення (обприскуємо ввечері такими розчинами: 50-60 г суперфосфату заливаємо 1 л окропу і зливаємо з осаду, операцію повторюємо 3-4 рази, потім додаємо 25-30 г сечовини та розводимо водою до 10 л або 25-30 г сечовини, 30 г аммофосу розводимо у 10 л води).
• Після початку забарвлення квіток вносимо деревну золу (розпорошуємо під кущем, з розрахунку 100-150 г на 1 м²).

Для отримання товарної продукції хризантем слід підв'язувати. Ми використовуємо капронову сітку (комірки 15х15см), натягуємо її на дерев'яні рами, які кріпляться до опор і з ростом рослин легко піднімаються. Нині у продажу з'явилася шпалерна сітка. Можна підв'язувати кожну рослину окремо до дерев'яної опори (кілка). 

Оскільки хризантему ми вирощуємо як монокультуру (прив'язка через плівкові укриття до постійного місця та мала площа присадибної ділянки не дозволяють проводити сівозміну), ми вибрали такий метод її вирощування, який зводиться до системи профілактичних заходів: 

• агротехніка, що унеможливлює незбалансоване живлення (помірне внесення азотних добрив, регулярне застосування мікроелементів); 
• створення оптимальних умов вегетації (підживлення, полив, розпушування, мульчування, провітрювання теплиці та дотримання температурного режиму); 
• забезпечення достатнього вуглецевого харчування (високий вміст органіки у ґрунті, мульчування, у закритому ґрунті встановили генератор вуглекислого газу – гній або послід у бочці); 
• використання хімічних засобів захисту. 

Для подальшого розмноження використовуємо найбільш сильні рослини та сорти стійкі до хвороб. Нові придбані рослини висаджуємо окремо. 

Захист рослин. Проти хвороб (борошняна роса, сіра гниль,  септоріоз, іржа, вертицильозне в'янення) посадки обробляємо (3-4 рази на сезон) 0,2%-ним розчином фундазолу, 0,3-0,5%-ним розчином полікарбацину, а також видаляємо нижнє жовте листя – майбутні осередки інфекції.

Регулярне провітрювання укриттів та влаштування другого шару плівки над рослинами дозволяє уникнути появи на суцвіттях сірої гнилі.

У липні-серпні активізуються шкідники – попелиця, клопи, цикадки, павутинний кліщ, трипси і т. д. Кожні 10-14 днів посадки слід обробляти конфідором (відповідно до інструкції).

Проти павутинного кліща та листової нематоди за рік до посадки хризантем добре висадити на ділянці сидерати (календула).

• Крім того, перед посадкою можна прогрівати маточники та живці в гарячій воді – надземну частину маточників занурюють у воду (50-55 °С) на 5 хв, живці – на 2 хв (50 °С) або на 5-6 хв (46 °C). 
• Прогрівання проводять на водяній лазні. У велику ємність наливають гарячу воду, температура в ній має бути на 2-3 °С вище, ніж у ємності, в яку занурюють живці або маточники.  Важливо, щоб температура в другій ємності залишалася постійною впродовж 10-15 хв. Для цього в першу ємність періодично підливають гарячу воду.

При цьому дуже важливо користуватись перевіреним ртутним термометром. Не можна допускати жодних відхилень температури.

Спочатку краще випробувати цей спосіб на частині живців (маточників). Також на окремих маточниках можна застосувати метод лікування окропом, поливаючи їх із лійки. 

Проти павутинного кліща потрібно провести 3-4 короткочасні поливи дощуванням. 

Значної шкоди хризантемам в теплицях завдає попелиця. Обробка хімікатами псує товарний вигляд листя. В цьому випадку ми розпорошуємо дихлофос по скатах теплиці, не допускаючи попадання крапель інсектициду на рослини, і залишаємо її закритою на кілька годин. Для площі 40-50 м² нам вистачає двох аерозольних флаконів. Тепер достатньо змити зі стебел та суцвіть залишки шкідників – і товарний вигляд рослин збережений. 

Зберігання маточників. Вже у вересні ми обрізаємо кореневу поросль (по мірі появи) на рівні ґрунту, присипаючи місця зрізів деревною золою. Позбавлені точок росту підземні стебла починають розгалужуватися, збільшуючи кількість порослі на майбутній сезон. Виймаючи маточник із ґрунту, намагаємося зберегти цілою грудку землі (не обов'язково, щоб вона була великою). Зайве коріння обрізаємо.

При закладці прикопу щільно збиваємо маточники, засипаючи вільні місця свіжою пухкою землею. Не поливаємо. Запилюємо маточники деревною золою.

Коріння хризантем не переносить надмірної вологи під час зимового зберігання.

Зберігати хризантеми слід у приміщенні за нормальної температури 0...2 °С. Добре було б спробувати кілька способів зберігання: у прикопі відкритому ґрунті, льоху. Найкраще залишити на перезимівлю 2-3 норми маточників.

При зберіганні в прикопі необхідна хороша вентиляція до стійких холодів або під час відлиг. Глибина прикопу – 40-50 см. У разі сильного похолодання знадобиться додаткове укриття. 

При зберіганні у відкритому ґрунті не вкривайте маточники, доки верхній шар ґрунту не промерзне на глибину 3-5 см (сухе укриття), а потім укрийте хвоєю, очеретом, від опадів – плівкою. Тирса, сухе листя, як і інші матеріали, здатні вбирати вологу, для цих цілей малопридатні. 

Зберігати хризантеми в льоху ми не рекомендуємо, але якщо зберігати, то він повинен бути сухим і холодним. А поливи в льоху потрібно звести до мінімуму, тільки сильне в'янення порослі послужить сигналом до поливу. Згодом грудка землі з маточником пересихає, в цьому випадку найкраще зволожувати її снігом. Повільно танучи, сніг передає вологу ґрунту, в ньому зберігається повітря, і коріння не страждає від його нестачі. Якщо в теплому льоху на рослинах з'явиться попелиця, запиліть їх золою. 

Тетяна та Григорій Бахтіни

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com