Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Квітуча прикраса зими: тонкощі вирощування шлюмбергери

01 лютого 2023
815
Квітуча прикраса зими: тонкощі вирощування шлюмбергери

Знайомство нашої авторки з шлюмбергерами розпочалося давно.

Але успішно вирощувати їх, насолоджуватися вишуканими квітами вдалося ой як не скоро! Проблема полягала в тому, що вона забувала, – має справу з кактусом, який не любить зайвого поливу. З часом, наробивши  чимало помилок, вивчивши все, що могла знайти про ці квіти, вона таки вдало запровадила отримані знання на практиці. 

І може поділитися з усіма особистим вдалим досвідом вирощування улюблених шлюмбергер. 

Походження шлюмбергери

Дуже важливо знати місце походження рослини, в яких умовах вона росте на батьківщині, що вона любить, тоді можна забезпечити їй правильний догляд, і доглядати за нею вийде правильно, даючи їй саме те, що треба.

Цей підхід допоміг мені зрозуміти потреби улюблених квітів, і після цього мої старання були винагороджені: тепер можу з упевненістю сказати, що шлюмбергери вирощувати легко, вони дуже чутливі до турботи та уваги.

Шлюмбергера – кактус з вологих тропічних лісів Бразилії, що пристосувався до вогкості і дощів. Вижив він у таких умовах завдяки тому, що став епіфітом, тобто навчився жити на інших рослинах. При цьому квітка не є паразитом — вона не «об'їдає» свого господаря, а просто мирно з ним співіснує.

У природі лісові кактуси, що ростуть у щілинах кори дерев, при цьому коренева система у них не надто розвинена, і коріння перебуває в умовах постійної вологості, вони не знають, що таке повне висихання або зайве зволоження. Такі умови вирощування і є для шлюмбергери ідеальними.

Тобто, щоб квітка показала себе у всій красі під час цвітіння, їй і треба створити належні умови.

Освітлення  

Принісши шлюмбергеру до себе додому, знайдіть місце, де була би напівтінь (хороше розсіяне світло), як в лісах Бразилії, і щоб прямі сонячні промені не падали на ніжні листочки рослини. Це може у майбутньому спричинити опіки і доведеться видаляти пошкоджені сегменти. Повна тінь шлюмбергері теж не підійде. 

Найкраще для кактуса вікна південно-східної та південно-західної орієнтації, де сонце буває вранці або ввечері. Таке сонечко не зашкодить, а навпаки, піде на користь.

У літній період шлюмбергера прекрасно почувається на відкритих балконах і лоджіях. Добре, якщо це балкон із північного боку, а якщо ні, — рослину доведеться притіняти.

Полив 

Лісовий кактус любить помірне зрошення, у міру повного просихання верхнього шару ґрунту. Визначити це можна за вагою самої ємності або помацавши пальцем ґрунт на глибині 3 см.

Поливати краще по краю горщика, щоб вода не потрапляла на стовбур рослини і раз на місяць робити – нижній полив (у піддон або резервуар для нижнього поливу). Воду для поливу брати теплу, чисту, кімнатної температури, або трохи вище. 

Підбирати режим зрошень треба так, щоб коренева система не пересихала, але й не була постійно вологою. Треба знайти золоту середину рівноваги.

Доцільно скласти графік поливу та дотримуватися його, бо полив лісового кактуса дуже залежить від пори року.

Я поливаю свої шлюмбергери з різною періодичністю залежно від пори року і фізіологічного стану рослини. 

З кінця квітня по серпень рослина потребує рясного та регулярного поливу. Важливо стежити, щоб ґрунт у горщику не пересихав, але щоб не було і застою води. Щоб цього досягти, поливаю рослини раз на три дні, якщо дуже жарко, чи один раз на п'ять днів, якщо температура повітря не вище 25 °С.

Мої рослини з травня по вересень перебувають у літній альтанці, на свіжому повітрі, у півтіні, без доступу прямих сонячних променів, що обпалюють листя. Сонце потрапляє на ніжні листочки-сегменти лише вранці. Лісові кактуси люблять підвищену вологість повітря, тому в теплу пору року їх можна обприскувати або купати під душем.

На початку вересня забираю шлюмбергери до будинку, розміщую на підвіконнях. Саме тоді полив починаю поступово скорочувати. На початку жовтня поливаю не частіше ніж раз на тиждень.

Низька температура і нечасті поливи сприяють закладанню на рослині квіткових бруньок, щоб вона могла зацвісти на Різдво. Адже саме заради цього буйного цвітіння взимку ми й вирощуємо шлюмбергери.

З появою перших бутонів і до закінчення цвітіння (листопад - січень) поливаю рослини частіше: двічі на тиждень, як влітку, дуже помірно, через раз додаю до води добрива для квітучих рослин (тобто підживлення чергую з простим поливом). Добрив беру лише половину норми, зазначеної в інструкції.

У період, коли на лісовому кактусі з'явилися бутони або квіти, рослину не можна повертати іншою стороною до сонця, переносити, оскільки вона може через це скинути бутони. Під час цвітіння рослину не обприскують. 

Бувають випадки, коли під час цвітіння шлюмбергери, її листкові пластинки в'януть і зморщуються. Причина, найімовірніше, – нерегулярний полив. Якщо поливали нечасто, то треба збільшити частоту поливів і один раз полити в піддон. Гірше, якщо квітку постійно заливали або у горщику відсутні отвори для зливу зайвої води, що спричиняє її застій. У такому разі треба обережно дістати квітку з горщика і оглянути кореневу систему, швидше за все вона втрачена (коріння набуло темно-коричневого кольору, м'яке на дотик), тому рослина не отримує живлення. 

Часто виправити ситуацію можна лише в один спосіб – укоренити сегменти шлюмбергери і розпочати все з початку.

Після закінчення цвітіння починається період спокою (лютий – березень). Надзвичайно важливо організувати рослині відпочинок приблизно до березня. Поливати у цей час треба дуже помірно, не частіше ніж один раз на півтора – два тижні. Добрива в цей час не використовую. У піддон не поливаю. На початку березня поступово збільшую полив до одного разу на тиждень, а на початку квітня вже поливаю частіше – один раз на 5 днів.

Ґрунт та пересадка 

  • Ґрунт для шлюмбергери можна взяти готовий, з магазину. Підійде земля для кактусів, але до неї треба додати четвертину об’єму крупнозернистого піску.
  • Можна ґрунт не купувати, а набрати землі в лісі, під соснами, пролити окропом і дати охолонути. У такому ґрунті багато піску, і він подобається шлюмбергерам.
  • Не забуваю і про дренажний шар у нижній частині горщика. Використовую для нього керамзит, сераміс або цегляну крихту.
  • Горщик беру не дуже великий, трохи більше об’єму кореневої системи рослини (це залежить від віку рослини): 

для однорічних шлюмбергер достатньо маленьких горщиків діаметром 8-12 см, для дворічних – 14-16 см, трирічних – 20-24 см.

Якщо посадити молоду шлюмбергеру одразу в горщик великого діаметра, вона прагнутиме нарощувати коріння і крону, а цвісти почне лише тоді, коли коріння повністю заповнить горщик.

  • Лісовий кактус найкраще почувається в горщиках із пластику. Тут земляна грудка висихає не так швидко, як у кераміці, земля довгий час зберігає вологу.
  • При пересадці з видаленням старого ґрунту, бажано не пошкодити дрібні корінці. Тому струшувати землю з коріння шлюмбергери треба дуже обережно. Якщо частина старого ґрунту все ж таки залишилася на корінні, видаляти його не треба. Рослину висаджую в нову ґрунтову суміш із залишками старої землі на корінні.
  • Точка росту повинна бути на тому ж рівні, що й до пересадки.
  • Пересаджую рослини перед початком росту – у березні - квітні.
  • Молоду рослину, що швидко росте, можна пересаджувати щороку, а дорослу – раз на 3-4 роки.

Обрізка 

Щоб кущик шлюмбергери виглядав густим і був добре сформованим, йому потрібна щорічна обрізка навесні.

Для цього на початку березня кожен крайній сегмент на гілочках відкручую за годинниковою стрілкою. Пізніше на цьому місці з'являється по два молоді листочки. Таким чином крона набуває пишності, густоти і водночас підтримується її компактність.

Крім того, оскільки квіткові бруньки формуються лише на молодих листкових сегментах, обрізка стимулює рясне цвітіння.

Живці-сегменти, які утворилися після обрізки, використовую для розмноження (вкорінюю).

Омолодження

Лісові кактуси старші шести років потребують омолодження.

Спочатку треба зайнятися кроною рослини, зменшити її у розмірах, відкручуючи сегменти за годинниковою стрілкою, залишаючи лише 5-6 сегментів на кожній гілці.

Потім пересадка: дістаю рослину з горщика, обрізаю коріння на 1/3 довжини і замінюю ґрунт у горщику (він повинен бути вологим, а не мокрим). Горщик можна залишити той самий або взяти трохи меншого діаметра. Точка росту має бути на тому ж рівні, що й до пересадки. 

Поливати після цих маніпуляцій починаю лише на 4-5-ту добу.

Добрива 

Навесні, як тільки почнеться активний ріст молодих сегментів, рослину можна пересадити в новий ґрунт і почати підживлювати азотними добривами. Підживлення проводжу тільки по вологому ґрунті.

  • У серпні можна пролити рослину калійним добривом, яке сприятиме закладанню бутонів.
  • У період формування бутонів поливаю шлюмбергеру фосфорно-калійними добривами, але не частіше ніж 1-2 рази на місяць. 
  • Підгодовувати лісовий кактус слід лише під час активного росту.
  • Концентрацію добрив завжди беру вдвічі нижчу, ніж зазначено на упаковці.
  • У період спокою підживлення рослинам не потрібне.

Підживлювати шлюмбергеру слід обережно. Велика кількість мінеральних добрив може негативно вплинути на зовнішній вигляд та цвітіння.  Не слід забувати, що шлюмбергера все ж таки кактус, який пристосований до існування при дефіциті як вологи, так і живлення в ґрунті. Краще його недогодувати, ніж перегодувати.

Добрива, розведені водою, вносять лише у вологий ґрунт. Після поливу звичайною водою має пройти не менше 12 годин, щоб ґрунт просочився вологою, а коріння кактуса підготувалося до поглинання поживних речовин.

Вносити добрива в сухий ґрунт категорично не рекомендується. Це може призвести до пошкодження кореневої системи та загибелі рослини!

Розмноження 

Розмножити лісовий кактус досить просто.

  • Для цього в теплу пору року «відкручую» сегментики, провертаючи їх за годинниковою стрілкою. Так вони найменше травмуються і легко відокремлюються від материнського куща, ніж при відщипуванні або обрізанні.

Можна вкорінювати і один сегмент, але краще, якщо листковий живець складається з 2-3 сегментів.

Часто сегменти «підсушують» протягом двох діб і лише потім висаджують у торф'яний субстрат. Я не тримаю відокремлені сегменти так довго, а майже одразу висаджую їх у торф'яний субстрат для вкорінення.

При посадці нижній сегмент занурюю в ґрунт на 1/3 його довжини. Свіжозрізані сегменти шлюмбергери краще вкорінювати в невеликих одноразових стаканчиках із прозорого пластику, заповнених торф'яним субстратом классман TS1 (можна додати трохи перліту). Якщо немає торф'яного субстрату, можна взяти торф'яну таблетку, залити її окропом до повного набухання і збільшення в розмірі, дати охолонути, зняти з неї сіточку-оболонку, віджати зайву вологу, притиснувши рукою, розім'яти таблетку і заповнити отриманим субстратом пластиковий стаканчик.

Дуже важливо, щоб при посадці сегмента ґрунт був помірно вологим (не мокрим).

Стаканчик з посадженою шлюмбергерою накриваю прозорим пакетиком і ставлю на полицю стелажа зі штучним освітленням або в добре освітленій кімнаті, де немає прямого сонячного проміння. Протягом двох тижнів висаджені живці не поливаю!

Раз на тиждень пакетик знімаю, оглядаю стан сегментика (щоб не було підгнивання) і знову надіваю пакетик. Через один-два тижня знаходження у такій тепличці на живці відростуть біленькі корінці, які ви побачите через прозорі стінки стаканчика.

Але не поспішайте знімати пакетик! З появою корінців можна починати потроху поливати вкорінений сегмент по краю стаканчика.

А ще через два тижні, треба починати поступово привчати шлюмбергеру до свіжого повітря. Для цього пакетик знімаю і щодня обприскую вкорінений сегмент теплою водою з пульверизатора. Даю молодій рослинці ще тиждень на адаптацію, після чого обережно, щоб не зруйнувати земляний ком, пересаджую її в маленький горщик (діаметр 5-7 см). Горщик має бути з піддоном, щоб поливати шлюмбергеру не тільки по краю горщика, але і один раз на місяць в піддон.

Свіжопересаджену маленьку рослину перший місяць поливаю лише один раз на тиждень. 

Шлюмбергера – прекрасна квіткова рослина, яка дарує відчуття свята у різдвяні та новорічні дні. Сьогодні виведено чимало сортів шлюмбергери, які відрізняються розміром, формою, кольором квітки. Є сорти з бахромчастими квітками, схожими на сніжинки, з голчастими квітками, схожими на зірки, з махровими квітками-помпонами, двоколірні, триколірні тощо...

Але яка б шлюмбергера не з'явилася у вашому домі, впевнена, що вона принесе вам багато радості та захоплення!

Світлана Рябова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте