Коли квочка не потрібна: особливості штучної інкубації курей в аматорських умовах

Сучасні автоматичні та цифрові малогабаритні інкубатори для присадибних господарств, розраховані на 50-300 яєць, доступні у продажу, прості в експлуатації. Але за бажання, задля економії коштів, будь-який птахівник-аматор може виготовити найпростіший інкубатор самостійно.

Наприклад, дуже простий інкубатор можна зібрати з будь-якої ємності, термометра та матеріалів-утеплювачів. 

• У старий емальований таз (діаметр 46 см) насипають рисове лушпиння, суху тирсу і влаштовують невелике заглиблення у вигляді гнізда, яке вистилають теплим матеріалом.
• Зверху можна помістити 50 курячих яєць.
• Не забудьте покласти туди термометр!
• Над гніздом підвішують алюмінієвий абажур (діаметр 42 см). Як джерело тепла можна використовувати синю електролампочку (потужність 75 Вт). Температуру регулюють просто: лампочку опускають чи піднімають. 
• Перевертання яєць (4-8 разів на добу) здійснюють так само, як це робить курка-квочка – від країв у середину і навпаки ( квочка повертає яйця 50-60 разів на добу).
• У перший тиждень інкубації температура в гнізді має бути 39,5 °С, другий – 39 °С, третій – 38 °С, а при виведенні – 36 °С.
• Вранці та ввечері яйця охолоджують до температури 32 °С, а при сильному перегріві – обприскують холодною водою з пульверизатора.
• У разі відключення світла яйця накривають шматком сукняної ковдри, а зверху укладають три медичні грілки з водою, підігрітою до 40-42 °C, і накривають теплою тканиною.
• Щоб підтримувати певну вологість повітря впродовж усього періоду інкубації, потрібно постійно тримати кватирку відкритою.

Виведення курчат у такому інкубаторі починається на 21-шу добу і становить 83,7%. Подібним чином виводять і гусенят. 

Інкубатори можуть бути вертикальними, горизонтальними, спіральними, круглими. Однак усі вони повинні забезпечити оптимальну температуру, вологість та повітрообмін, мати систему повороту яєць. 

Критерій відбору яєць при штучній інкубації той самий, що й за природної. 

Не менше ніж за 10-12 годин до закладки яєць, інкубатор необхідно нагріти до температури інкубування, встановити прилади для контролю за температурою та вологістю повітря, перевірити вентиляцію.

При цьому потрібно врахувати, що зародок дуже чутливий до будь-яких, навіть незначних змін режиму інкубації.

При перегріві яєць накльовування починається передчасно, курчата виводяться маленькі, недорозвинені. Білок залишається частково невикористаним. При недогріві накльовування починається на 2-4 діб пізніше, і курчата насилу звільняються від шкаралупи. Вони відстають у рості, у них збільшене серце, набряклі голова та шия.

Зародки переносять охолодження, що дорівнює кімнатній температурі тривалістю до двох діб і навіть 1-2 °С протягом декількох годин, але виведення при цьому знижується, а термін інкубації подовжується. 

За високої вологості курчата буквально приклеюються до шкаралупи і, пробивши її, здебільшого гинуть. Низька вологість покращує їх опушеність та рухливість, але гальмує ріст.

• Залежно від періоду інкубації температура для курячих яєць в інкубаторі повинна бути: 37,7-37,8 °C (1-11-та   доба); 37,1-37,2 °C (12-18-та доба); 36,9-37,1 °С (при виведенні), вологість повітря відповідно 48-52%; 52-56%; 70-75%.
• Періодично необхідно змінювати положення яєць при рівномірному їх всебічному обігріві.

Якщо яйця в період інкубації не перевертають, зародок може приклеїтись до шкаралупи. При виведенні курчат жовтковий мішок не втягується в порожнину тіла та іноді розривається.

В інкубаторах лотки з яйцями повертаються залежно від типу інкубатора – від 8 до 24 разів на добу. При горизонтальному положенні яйця рекомендують перекочувати по короткій осі на 180 °, при вертикальному – змінювати кут нахилу лотків у той чи інший бік на 45 °. 

У процесі інкубації яйця поглинають велику кількість кисню та виділяють багато вуглекислого газу. Вміст кисню в повітрі менше 15-18% призводить до патології та загибелі ембріонів. Тому в інкубаторі необхідно забезпечити регулярний повітрообмін. Спочатку він має бути невеликим, а в другий період інкубації – різко збільшеним.

У повітрі інкубатора має бути 21% кисню і трохи більше 0,2-0,3% вуглекислоти. Концентрація вуглекислоти понад 1% затримує розвиток та зростання ембріонів та збільшує їх смертність.

Негативно впливає на розвиток ембріона знижений атмосферний тиск.

• Слід пам'ятати, що у розвитку курячих ембріонів є два критичні періоди, які припадають на 4-5-ту та 17-21-шу добу інкубації. У цей час гине багато ембріонів.
• Для недоброякісних яєць можливий ще один критичний момент – у середині інкубації.

Як можна відстежити процес ембріонального розвитку в яйці і відібрати відходи? 

Для цього необхідно переглянути інкубовані яйця на овоскопі, розкрити кілька штук (наприклад, на 3-4-ту, 6-7-му, 10-11-ту, 18-19-ту добу) і порівняти з фотографіями ембріонів відповідного віку, які наводять у довідниках з птахівництва.

Яким чином виникає і живе в яйці зародок, а потім вилуплюється курча? 

Після дозрівання в яєчнику курки яйцеклітина потрапляє в яйцевід, у верхньому відділі якого відбувається запліднення.  Потім яйцеклітина (жовток) рухається яйцеводом, обволікується білком, двома підшкаралупними оболонками. У нижньому відділі яйцеводу (матці) утворюється шкаралупа.  Таким чином, ембріональний розвиток у птиці починається ще під час проходження яйця яйцеводом.

У свіжознесеному яйці є зародковий диск. Після знесення яйце охолоджується та розвиток зародка припиняється. Він впадає в латентний стан, залишається живим, але обмін речовин у нього зведений до мінімуму. Така перерва у розвитку може безболісно тривати 5-7 діб. 

Після закладки яєць в інкубатор або під квочку розвиток зародка продовжується, зародковий диск подовжується, набуває грушоподібної форми. На першу добу інкубації навколо нього з'являється первинна смужка. Зародок має вигляд тришарового диска, розпластаного поверхнею жовтка. При перегляді яєць на 6-7-му добу інкубації у нормально розвинених ембріонів під шкаралупою добре видно мережу кровоносних судин і рухливу темну точку в центрі судинного поля – пігментоване око зародка. У загиблих ембріонів мережа кровоносних судин непомітна або видно одну з судин у формі кільця. На 10-11-ту добу кровоносні судини добре помітні по всьому внутрішньому периметру яйця, ембріон проглядається в центрі яйця як темна пляма. Він дуже рухливий. На 18-19-ту добу ембріон, що нормально розвивається, займає приблизно 3/4 яйця, білок відсутній, межа повітряної камери звивиста через випинання шиї зародка.

На 19-21-шу добу ембріон починає сприймати звуки. Писк вже вилуплених курчат спонукає тих, що ще не вилупилися, активніше наклеювати шкаралупу. Синхронізувати та прискорити виведення курчат можна за допомогою спеціальних звукових сигналів, схожих на ті, які видають квочка чи курчата. На запис голосу квочки близько 90% курчат (за винятком дуже слабких і хворих) йдуть з лотка інкубатора. 

Найвідповідальніший момент інкубації – виведення пташенят. Здорове нормальне курча має вилуплюватися без сторонньої допомоги. 

Проміжок часу між вилуплюванням від перших курчат до останніх характеризує енергію вилуплювання. Вона залежить від породи, кросу та віку курей, маси та біологічної повноцінності яєць, терміну зберігання, а також режиму інкубації. 

Передчасне виведення або його затримка свідчать про будь-які відхилення: 

• пізнє виведення – тривале зберігання яєць, знижена температура при інкубуванні;
• раннє виведення – висока температура у другий період інкубації;
• утруднене, розтягнуте виведення – порушення вологості повітря при інкубації, неповноцінні яйця;
• курчата, що вилупилися, слабкі, гинуть у першу добу вирощування, – інкубація неповноцінних яєць;
• багато незапліднених яєць – неправильне співвідношення між самцями та самками у батьківському стаді, порушення вітамінного харчування курей; 
• розлад травлення у курчат після виведення – інфекційні хвороби, порушення режиму інкубації та ін.

Основний показник результатів інкубації – відсоток виведення здорового молодняку від кількості закладених в інкубатор (або під квочку яєць). 

Після вилуплювання курчатам дають можливість обсохнути в інкубаторі (або під квочкою), щоб вони розпушилися, просиділися. Їх треба нагодувати та напоїти не пізніше ніж через 12 годин після вибірки з інкубатора. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com