Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Хижаки у "білому": заходи боротьби з капустяною білокрилкою

21 вересня 2022
585

Капустяна білокрилка – небезпечний шкідник овочевих культур. Очевидно, комаха потрапила до нашої країни з Європи разом із овочевою продукцією, транспортом. В Україні капустяну білокрилку вперше виявили у 2017 р. у західних областях. Але починаючи з 2018 р., через теплу погоду та відсутність опадів протягом усього вегетаційного періоду овочевих культур, капустяна білокрилка досить швидко поширилася по всій Україні.

З кінця травня шкідник заселяє до 80% посівів усіх видів капусти. А в літній період капустяна білокрилка атакує посіви огірків, перцю, баклажанів, помідорів, що свідчить про широку пластичність фітофагу.

Капустяна білокрилка – це дрібна (менше 2 мм) комаха, яка при великій чисельності збирається в рої, що кружляють над рослиною. Імаго – ніжний мініатюрний метелик білого забарвлення.

Але за шкідливістю на овочевих культурах цей фітофаг займає одне з перших місць. 

Тому для успішної боротьби з білокрилкою потрібно ознайомитися з циклом розвитку шкідника, який включає три стадії: яйця, личинки та німфи.

Тіло та обидві пари крил покриті борошнистим восковим секретом білого або жовтого кольору – звідси й назва шкідника. З німфи відроджується доросла особина імаго.

На одній рослині можуть бути представники всіх стадій розвитку, що ускладнює ефективність боротьби зі шкідником.

На яйця та німфи шкідника практично не діють жодні препарати.

Найбільш активні у пошкодженні рослин личинки білокрилки, які тричі линяють. Кожна стадія розвитку личинки триває від трьох до шести днів, залежно від температури повітря.

Активно пересувається лише личинка I віку (повзун). До останньої линьки личинки VI віку (пуппарій) вона перестає харчуватися, покривається воскоподібною речовиною і переходить у стадію німфи, з якої через шість днів вилітає метелик. Спарювання відбувається через 12-20 годин після вильоту комахи. Воскові залози виділяють довкола личинки восковий бар'єр, який щільно прикріплюється до поверхні листа.

Вже після першої линьки у личинок сильно зменшуються ноги та вусики, вони стають нерухомими. У личинки четвертого віку змінюється форма тіла – воно роздувається, перебуваючи під захистом воскової капсули. У цей час личинка перестає харчуватися, її тіло перебудовується у розвитку, як у лялечки: формуються крила, довгі ноги, вусики та інші органи дорослої комахи. Особливо активно фітофаг заселяє нижню частину листа, там легко помітити велику кількість личинок.  Білокрилка харчується соком рослин, що призводить до пожовтіння листя.

  • Ще одна шкода від білокрилок – на їх цукристих виділеннях поселяються сажкові гриби, які негативно впливають на якість та кількість врожаю.
  • Заселений комахами лист спочатку покривається шаром білого нальоту, а потім чорніє, оскільки розвиваються сажкові гриби, так звана чернь.
  • Саме розвиток сажкових грибів завдає значної шкоди рослинам, вони втрачають товарний вигляд і стають непридатними для споживання.

Крім того, білокрилка – переносник багатьох вірусних та бактеріальних хвороб: кучерявості, хлорозу, мозаїки, судинного  бактеріозу. Листя рослин деформується, розвиток рослин припиняється, що суттєво знижує врожайність культур. 

Капустяна білокрилка зимує на рослинних рештках, під корою дерев у вигляді яйця, личинки, німфи. У червні починається масовий літ. Підійдеш до грядки з капустою, баклажанами, помідорами, огірками, змахнеш рукою – і біла хмара піднімається над посадкою. Це злетіли імаго білокрилки. Розповсюджується фітофаг вітром, з рослинним матеріалом, робочим одягом.

Всі фази розвитку білокрилки в останні роки добре адаптувалися до кліматичних умов Полісся та Лісостепу, задовільно зимують у затишних місцях, навіть у щілинах ґрунту, незважаючи на низькі температури (від -7 до -15 °С) та незначний сніговий покрив, що свідчить про акліматизацію та подальше поширення шкідника.

Початок літа шкідника спостерігається з III декади травня і триває до середини вересня, а за високої температури повітря в осінні місяці – і до середини жовтня. Причому велика кількість шкідників проникає до сховищ з капустою під час закладки врожаю на зберігання. Імаго відкладає яйця (до 280 шт.) на нижню сторону листя. 

Розвиток імаго від відкладання яєць до виходу личинок назовні залежить від кормової рослини та оптимальних температур.

У середньому тривалість розвитку самок і самців за нормальної температури 18-24 °С триває від 18 до 24 діб. Підвищення температури прискорює розвиток дорослої особини білокрилки до 10-14 діб. Тривалість яйцекладки запліднених самок становить 18-22 дні, розвиток личинки – 7-15 днів. Від німфи до виходу імаго – 10-15 днів.

Розвиток однієї генерації завершується загалом за 25-28 днів. Але при високій температурі повітря (вище 25 °С) та вологості нижче 40% розвиток генерації скорочується, що призводить до збільшення кількості генерацій за вегетацію від 4-6 до 15-18 днів.

За оптимальних умов розвитку шкідника, навіть за мінімальному кількості імаго, висока швидкість розмноження збільшує чисельність фітофага, що вимагає збільшення кількості захисних обробок від 3-4 до 6-7 за вегетаційний період. 

Захисні заходи

Капустяна білокрилка – один із найпроблемніших шкідників, проти якого проведення захисних заходів як у захищеному, так і відкритому ґрунті, у зв'язку з біологічними особливостями її розвитку, досить складне. Окреме застосування тих чи інших препаратів не дає очікуваного ефекту.

Тому захист овочевих культур від білокрилки має ґрунтуватися на проведенні комплексу захисних заходів, включаючи профілактичні, агротехнічні, хімічні та біологічні.

Боротьба з білокрилкою може бути ефективною, якщо заходи проводяться з огляду на те, що шкідлива стадія фітофага знаходиться на нижній стороні листя.

Агротехнічні захисні заходи

  • Під час вегетації та після завершення городнього сезону ретельно прибирають всі рослинні рештки, щоб на них не відкладали яйця імаго білокрилки та не залишалися там на зимівлю.
  • Дотримуються технології вирощування овочевих культур у відкритому ґрунті: чітко виконують поливний режим, оптимальні терміни посіву насіння та посадки рослин.
  • Під час вегетації вчасно вносять комплекс добрив, не допускають передозування внесення мінеральних добрив, особливо азотних.

Біологічні захисні заходи

  • Для своєчасного виявлення капустяної білокрилки вивішують клейові пастки жовтого кольору з розрахунку 2-3 шт. на 100 м2.

Можна використовувати саморобні пастки. Для виготовлення пасток підійде картон. Його потрібно нарізати на квадрати 50х50 см і пофарбувати в жовтий колір, а поверхню покрити прилипачем (клей, що не висихає, вазелін, каніфоль).

  • Для зниження чисельності популяції шкідника на початковому етапі його розвитку впродовж вегетації рослин випускають ентомофага макролофуса з розрахунку 5 особин на 1 м2, а з появою вогнищ шкідника хижака випускають у співвідношенні 1:5–10.

Наступні два випуски проводять через кожні 10-20 днів із розрахунку 150 тис. особин на 1 га. 

  • Ефективно контролюють чисельність білокрилки мікробіологічні препарати, розроблені на основі живих біологічних агентів, зокрема вертиліцин (10-12 л/га) та боверин (8-10 л/га).

Але варто зазначити, що біоінсектициди забезпечують ефективність лише за підвищених температур (26-28 °С) та вологості повітря 80–90 %, що стримує їх застосування у відкритому ґрунті. 

Хімічні захисні заходи 

Безперечно, застосовувати хімічні препарати при вирощуванні овочевих культур небажано, але при масовому розмноженні білокрилки необхідно проводити обробку інсектицидами, причому починати її вже на початку заселення рослин шкідником. 

Хімічна боротьба з білокрилкою дуже трудомістка.

У сучасному асортименті інсектицидів відсутні препарати, які здатні ефективно стримувати білокрилку при одноразовій обробці.

Крім того, варто зазначити, що популяції білокрилки, порівняно з іншими фітофагами, більш стійкі до впливу пестицидів.

Ускладнює боротьбу і те, що крім вирощування різних видів капусти, які в основному і заселяє капустяна білокрилка, завжди знаходиться поряд інша кормова база: посіви огірків, помідорів, перцю, зеленних культур, які заселяє і якими може харчуватися шкідник.

З хімічних препаратів, внесених до «Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні», для захисту капусти від капустяної білокрилки немає жодного інсектициду. У той же час на овочевих культурах проти білокрилки дозволено використовувати вертимек 018 ЄС, КЕ (абамектин, 18 г/л) на огірках у нормі 10 мл на 5 л води на 10 м2 – дві обробки в період вегетації (остання – за 7 днів до збору врожаю). Препарат слід застосовувати, чітко дотримуючись інструкції.

При невисокій чисельності та на початку заселення шкідником овочевих культур у період вегетації застосовують народні засоби, зокрема мильно-содову суміш (200 г господарського мила (без ефекту відбілювання), 150 г каустичної соди – на 10 л води). Але застосування цього засобу потребує частого повторення через кожні 3-4 дні протягом усього вегетаційного періоду. 

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте