Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Гарбузова згуба – антракноз: засоби захисту від хвороби

26 травня 2021
1634
Гарбузова згуба – антракноз: засоби захисту від хвороби

Плоди гарбуза часто уражаються досить-таки поширеним і шкідливим захворюванням – антракнозом.

Збитки від нього значні: втрати плодів в окремі роки можуть досягати 50%. Знижуються і смакові якості плодів, оскільки в них зменшується вміст цукрів і органічних кислот.

Антракноз – грибне захворювання, яке вражає гарбузові рослини впродовж усього вегетаційного періоду.

Патоген може розвиватися на всіх органах рослин – листках, пагонах і плодах.

Перші ознаки захворювання виявляються ще в розсадний період на сім'ядольних листках, черешках і стеблах.

На листках з'являються великі незграбні, розпливчасті світло-бурі плями, які можуть зливатися. На стеблах плями довгасті, жовто-бурі і вдавлені. У цих місцях стебла часто надломлюються і рослини гинуть. 

На плодах плями різної величини: спочатку вони дрібні, буруваті, потім збільшуються, перетворюючись в виразки. При підвищеній вологості на плямах утворюється наліт – спороношення рожевого або червоно-жовтого забарвлення. Згодом плями темніють, на них закладаються чорні мікросклероції, які розміщуються концентричними колами. Плоди, уражені на ранніх фазах розвитку, деформуються.

Гриб проникає в рослину через продихи листя або через маленькі ранки на інших вегетативних органах рослини. Збудник хвороби завдає великої шкоди під час зберігання плодів, особливо при підвищеній вологості в місцях зберігання.

Джерело інфекції – рослинні залишки і насіння уражених рослин. Інфекція поширюється при поливі з водою, а також при механічних пошкодженнях рослин. Поширенню хвороби сприяють також високі вологість і температура повітря. 

Заходи боротьби 

Щоб запобігти захворюванню гарбуза та інших культур цього сімейства (огірок, кабачок, патисон, крукнек і т. д.) антракнозом, необхідно вчасно проводити профілактичні заходи:

  • дотримуватися сівозміни, на одному місці гарбузові культури вирощувати не раніше ніж через 3-4 роки; 
  • проводити глибоке перекопування ділянки;
  • не загущувати посадки, рихлити ґрунт;
  • видаляти старі нижні листки рослин для кращого провітрювання;
  • восени ретельно прибирати з поля і знищувати рослинні залишки;
  • ні в якому разі не використовувати для посіву насіння, відібране з уражених плодів;
  • висівати тільки здорове насіння.

Для знезараження насіння перед посівом розсипають тонким шаром на відкритому повітрі і тримають в денний час 2-4 дні, періодично перемішуючи. Сонячні промені знезаражують насіння і стимулюють його проростання.

Насіння можна витримувати в 1%-ому розчині марганцівки (темно-фіолетового кольору) 15-20 хв або прогрівати його в термосі з гарячою (45-50 °С, але не вище) водою впродовж 2 годин.

Для підвищення схожості насіння і стійкості рослин до хвороб насіння перед посадкою можна обробляти часниковою мезгою (25 г часнику на 100 г води). Витримують насіння в такій воді 1 годину в закритій банці, потім промивають. Або тримають в добовій витяжці золи (20 г золи на 1 л води) 6 годин. 

Щоб підвищити стійкість рослин до хвороб, впродовж усього вегетаційного періоду застосовують такі біопрепарати, як триходермін, планриз, фітоцид-р: обробляють насіння перед посівом за день або в день посіву (1 мл препарату на 1 л води) і витримують 4 години. Обприскують рослини 3 рази з інтервалом 20-25 днів (одна обробка до цвітіння і дві після цвітіння) робочою суспензією (10 мл препарату на 10 л води).

Під час вегетації при перших ознаках появи хвороби рекомендується обприскувати рослини 1%-ною бордоською рідиною. 

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

Фото: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте